Рішення № 43437373, 20.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/11/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015 Справа № 908/357/15-г

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь, Запорізька область,

про стягнення 382 445,22 грн.

за участю представників:

від позивача - Ковалишкін В.В., довіреність №8796-К-О від 20.12.2014р.,

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором №ZPMWLOU04179 від 13.09.2013р. заборгованості у розмірі 382445,22 грн., з яких: 199920,00 грн. - неповернутий кредит, 114676,33 грн. - відсотки за користування кредитом, 56298,89 грн. - пеня, 11550,00 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/11/15 та призначено розгляд справи на 03.03.2015р.

Ухвалою суду від 25.02.2015р. відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.03.2015р. відкладено розгляд справи на 20.03.2015 р. у зв'язку з неявкою відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів

В судовому засіданні 20.03.2015р. був присутній представник позивача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву, не направив у судове засідання 20.03.2015 р. свого представника, причин неявки не повідомив.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений ухвалою суду від 21.01.2015 р., яка надсилалась відповідачу на адресу, що зазначена в позові та кредитному договорі (АДРЕСА_1, 72307). Надіслана ухвала до суду не поверталась.

Ухвала суду від 03.03.2015р. була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Леніна, 125, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319), однак дана ухвала повернулась до суду з відміткою поштової установи про неповну адресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

На вимогу суду позивач надав суду довідку Центру поштового зв'язку № 4 м.Мелітополь від 16.03.2015 р. № 09/1-01-384 про те, що цінний лист, № 7231902116360, яким позивач направляв позовну заяву, отриманий адресатом особисто за адресою: АДРЕСА_2, 72307.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що 22.01.2015 р. до реєстру внесено запис про припинення суб'єкта господарювання за власним рішенням.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

В абз. 4 п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 ГПК та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою-сьомою статті 84 ГПК, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Враховуючи викладене, оскільки відповідач втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності після звернення позивача до суду з позовом, а спірні правовідносини виникли з його господарської діяльності як суб'єкта підприємництва, справа за даним позовом підлягає розгляду господарським судом.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 20.03.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

13.09.2013 р. Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір №ZPMWLOU04179, за умовами якого банк надає позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом у розмірі 200000,00 грн. на придбання палива у партнерів групи «Авіас».

У пункті А.3 кредитного договору встановлений кінцевий термін повернення кредиту - 12.09.2014р. Також погоджено, що згідно зі ст. ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 12.09.2014 р.

Згідно з п. А.5 кредитного договору позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому договору через рахунок, зазначений у п. А.4 цього договору, у термін до 30 днів з моменту її виникнення.

У п. А.4 кредитного договору зазначений рахунок для обслуговування кредиту НОМЕР_2, отримувач: ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідно до пунктів А.7, А.8 кредитного договору за користування кредитом протягом 5-ти календарних днів за умови, що заборгованість за кредитом погашається позичальником повністю протягом 5-ти календарних днів користування кредитом, позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01% річних. У разі, якщо заборгованість за кредитом не погашається протягом 5-ти календарних днів, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 25% річних. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.14 цього договору, банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов'язань, передбачених п. 2.2.14 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів. За умови відновлення виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 2.2.14 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі 25% річних. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі 25% річних та дати початку її нарахування.

У випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 50% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,139% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з наступного дня за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом та винагороди не нараховуються та не сплачуються.

Згідно з п. 4.11 кредитного договору нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитним ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

У п. А.9 кредитного договору визначено, що погашення процентів здійснюється у термін до 30-ти днів з моменту виникнення заборгованості по цьому договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п. 2.3.2 цього договору).

У п. 6.1 кредитного договору сторони погодили, що цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Отже, умови кредитного договору є чинними на момент розгляду спору судом.

Відповідно до умов п. А.2 кредитного договору позивач 09.10.2013 р. надав відповідачу кредит в сумі 199920,00 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ ВТФ «Авіас», що підтверджується випискою по рахунку клієнта за період з 13.09.2013 р. по 12.12.2014 р.

Оскільки заборгованість за кредитом не була погашена протягом 5-ти днів, позивач нарахував відповідачу відповідно до умов пунктів А.7, 4.11 кредитного договору за користування кредитом в період з 10.10.2013 р. по 08.11.2013 р. (30 днів) відсотки за ставкою 25% річних, виходячи з 360 днів у році, в загальній сумі 4165,00 грн.

У зв'язку з непогашенням кредиту протягом 30 днів, як це передбачено пунктом А.5 договору, банк відніс кредит в сумі 199920,00 грн. та відсотки в сумі 4165,00 грн. на прострочення 08.11.2013 р., що підтверджується випискою по рахунку клієнта, та нарахував відповідачу відсотки за користування кредитом за період з 09.11.2013 р. по 11.12.2014 р. (398 днів) за ставкою 50% річних, виходячи з 360 днів у році, згідно умов пунктів А.8, 4.11 договору, в загальній сумі 110511,33 грн.

Загалом нараховано відсотків в сумі 114676,33 грн.

Кредит в сумі 199920,00 грн. та відсотки в сумі 114676,33 грн. відповідачем не сплачені.

Спірні правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2.3 кредитного договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість з оборотністю згідно з п. А.5 цього договору. яким встановлено, що позичальник погашає повністю до нуля заборгованість по цьому договору через рахунок, зазначений у п.А.4 цього договору, у термін до 30 днів з моменту її виникнення.

В порушення умов пунктів 2.2.3, А.5, А.7, А.8 кредитного договору відповідач не погасив кредитні кошти в сумі 199920,00 грн. протягом 30 днів з моменту отримання кредиту, а також не сплатив відсотки, нараховані за ставкою 25% річних, в сумі 4165,00 грн. та відсотки за користування кредитом, нараховані за ставкою 50% річних, в сумі 110511,33 грн., що призвело до утворення заборгованості за кредитом в сумі 199920,00 грн. та загальної заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 114676,33 грн. (4165,00 грн. + 110511,33 грн.).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову відповідач не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 199920,00 грн. та відсотками в сумі 114676,33 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом п. 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.17, 2.3.2 цього договору, винагороди, передбаченої п.п.2.2.7, 4.4, 4.5, 4.6 цього договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у випадку реалізації банком права, передбаченого п.А.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. А.8 цього договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Звідси вбачається, що пеня нараховується за порушення, зокрема, пункту 2.2.3 кредитного договору щодо погашення кредитної заборгованості з оборотністю 30 днів.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 5.4 кредитного договору сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 5.1, 5.2, 5.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане позичальником.

За прострочення сплати кредиту та відсотків позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.11.2013 р. по 11.12.2014 р. в загальній сумі 56298,89 грн.

Даний розрахунок пені є невірним, оскільки він здійснений виходячи з 360 днів у році, у той час як облікова ставка НБУ є нормативно встановленою річною ставкою і залежить він фактичної кількості днів у році, за який проводиться розрахунок. Допущена помилка призвела до завищення суми пені.

За розрахунком суду пеню від суми боргу по кредиту (199920,00 грн.) слід нараховувати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.11.2013 р. по 11.12.2014 р. (398 днів), виходячи з 365 днів у році, що складає 41599,79 грн.

Пеню за прострочення сплати відсотків, нарахованих за ставкою 25% річних в сумі 4165,00 грн., які віднесені банком на прострочення 08.11.2013 р., слід нараховувати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 09.11.2013 р. по 11.12.2014 р. (398 днів), виходячи з 365 днів у році, що складає 866,66 грн.

Пеня на суму прострочених відсотків, нарахованих за ставкою 50% річних, розрахована судом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, виходячи з 365 днів у році, за кожен день періоду прострочення наростаючим підсумком, починаючи з 10.11.2013 р. (оскільки проценти на прострочену заборгованість почали нараховуватися з 09.11.2013р. і мали бути сплачені в цей день, а прострочення оплати настає з наступного дня) і по 11.12.2014 р. в сумі 13046,80 грн.

Отже, загальна заборгованість з пені складає: 41599,79 грн. + 866,66 грн. + 13046,80 грн. = 55513,25 грн.

Сума пені відповідачем не сплачувалась.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 55513,25 грн. У стягненні пені в сумі 785,64 грн. суд відмовляє.

Також пунктом 5.8 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

За порушення термінів платежів більш ніж на 30 днів позивачем на підставі п.5.8 кредитного договору нарахований штраф в розмірі 1000 грн. + (5% * 211000,00 грн./100%) = 11550,00 грн.

Розрахунок штрафу є вірним. Позовні вимоги про стягнення 11550,00 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, Запорізька область, 72319, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 199920,00 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять грн. 00 коп.) - заборгованість за кредитом, 114676,33 грн. (сто чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят шість грн. 33 коп.) - заборгованість з процентів за користування кредитом, 55513,25 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот тринадцять грн. 25 коп.) - пеня, 11550,00 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.) - штраф, 7633,19 грн. (сім тисяч шістсот тридцять три грн. 19 коп.) - витрати зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 03.04.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.