Рішення № 43437262, 06.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.15р. Справа № 904/1084/15

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Назаренко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення суми збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп.

Представники:

Від позивача: Селезень Г.Ю.- представник, дов. №312162 від 22.12.13р.

Від відповідача: Шляєв І.В.- представник, дов. №71 від 01.01.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя звернулось до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення суми збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на залізничну накладну №51511210, згідно якої 24.07.2014р. зі станції Фащевка Донецької залізниці (вантажовідправник ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит») на адресу ВАТ «Запоріжсталь» був відправлений вагон №67857318 з антрацитом.

Посилаючись на пункти 1.1.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №865/5086) (із змінами та доповненнями), позивач зазначає, що вагон №67857318 за залізничною накладною №51511210 мав бути виданий вантажоодержувачу 27.07.2014р.

Факт неприбуття вагону №67857318 засвідчено штемпелем станції Кушугум від 17.11.2014р. в графі 50 залізничної накладної №51511210.

На підставі даних рахунку ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» №1319 від 24.07.2014р. та довідки вантажовідправника №28 від 04.02.2015р., позивач розрахував розмір збитків від втрати з урахуванням норм природної втрати (2% маси, зазначеної в перевізних документах відносно вантажу у вологому стані), який дорівнює 111018грн.78коп.

У відзиві на позовну заяву від 04.03.2015р. відповідач не погодився із заявленими вимогами.

Згідно з інформацією про дислокацію вагонів вагон №67857318 не надходив на територію обслуговування ДП «придніпровська залізниця». Відповідно до телеграми ДП «Донецька залізниця» від 18.02.2015р. вказаний вагон простоює на станції Дебальцеве-Сортувальна через тимчасову перерву в перевезенні.

Вказана станція фактично перебуває на території, тимчасово не підконтрольній органам державної влади України.

З урахуванням викладеного, відповідач вказав, що на підставі положень статей 614, 617 Цивільного кодексу України та підпункту 4 пункту «е» статті 111 Статуту залізниць України має бути звільнений від відповідальності.

В листі-відповіді від 17.03.2015р. Державне підприємство «український державний центр з експлуатації спеціалізованих вагонів» повідомив суд, що згідно довідки ГІОЦ УЗ форми 5286 від 17.03.2015р. на даний момент вагон №67857318 знаходиться на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці. Остання операція з вагоном була здійснена 26.07.2014р. о 03:56год. Вагон у навантаженому стані (вантаж 16101-антрацит, вага вантажу 71т) знаходився в поїзді призначенням на станцію Кушугум Придніпровської залізниці.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК трейдинг» (далі - постачальник) був підписаний договір №УПр14/52/20/2014/749 від 31.03.2014р., згідно якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити вугільну продукцію згідно марочного складу, цін і в кількості, визначеним в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 3.5 договору, право власності на ресурси та ризик їх випадкового знищення або пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати поставки ресурсів.

Згідно специфікації №4 від 08.07.2014р. до договору №УПр14/52/20/2014/749 від 31.03.2014р. сторони визначили, що постачальник зобов'язується поставити у власність, а покупець - прийняти та оплатити вугілля кам'яне АО (25-50), яке має бути поставлене у визначених сторонами у таблиці обсягах протягом липня-вересня 2014р. за узгодженою вартістю.

Згідно пункту 2 вказаної специфікації поставка ресурсів, передбачених в таблиці №1, здійснюється на умовах «FCA, залізнична станція «Фащевка» Донецької залізниці та/або «FCA, залізнична станція «Роженьки» Донецької залізниці та/або «FCA, залізнична станція «Лобовські Копі» Донецької залізниці та/або «FCA, залізнична станція «Должанська» Донецької залізниці та/або «FCA, залізнична станція «Червона могила» Донецької залізниці.

Датою поставки (передачі) вказаних ресурсів (відповідної партії) від постачальника до покупця є дата їх передачі відповідному перевізнику (відтиск штемпелю залізничної станції відправлення «Укрзалізниці» на залізничній накладній, яка свідчить про приймання ресурсів до перевезення)

Вантажовідправником ресурсів в специфікації №4 від 08.07.2014р. визначено ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит», вантажоодержувачем - позивач.

Згідно залізничної накладної №51511210 24.07.2014р. зі станції Фащевка Донецької залізниці (вантажовідправник ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит») на адресу ВАТ «Запоріжсталь» був відправлений вагон №67857318 з вугіллям кам'яним АО (25-50), маса вантажу 71000кг.

З урахуванням Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №865/5086) (із змінами та доповненнями), вагон №67857315 за залізничною накладною №15511210 мав бути виданий одержувачу 27.07.2014р.

Відповідно до пункту 37 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 24.11.2000 за №862/5083), факт неприбуття вагону №67857318 засвідчено штемпелем станції Кушугум від 17.11.2014р. в графі 50 залізничної накладної №51511210.

Статтею 110 Статуту залізниць визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

За статтею 117 Статуту вантаж вважається втраченим, якщо його не було видано одержувачу на вимогу останнього протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки, а у разі перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні - після закінчення двох місяців з дня прийняття вантажу до перевезення. При цьому, одержувач не повинен доводити місце та обставини втрати перевізником вантажу.

Відповідно до статті 136 Статуту залізниць України, позови до залізниць можуть бути пред'явлені у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 Статуту, а саме - через 30діб з дня закінчення терміну доставки, тобто з 27.08.2014р. Згідно відтиску поштового штемпеля позов був направлений до суду 11.02.2015р. в межах строку, вставленого статтею 136 Статуту залізниць України

Пункти 105 та 114 Статуту залізниць встановлюють, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом залізниць та окремими договорами.

Відповідно до статті 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Статтею 314 Господарського кодексу України, яка кореспондується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Не заперечуючи відносно втрати вантажу, відповідач посилається на звільнення від відповідальності на підставі п.п. 4 п. "е" ст. 111 Статуту залізниць України.

Підпунктом 4 пункту «е» статті 111 Статуту дійсно передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Відповідно до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014р., настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчує сертифікат, виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідач не надав суду такий документ на підтвердження своїх заперечень.

За положеннями статей 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Дійсна вартість вантажу міститься в рахунку ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» №1319 від 24.07.2014р. та довідці №28 від 04.02.2015р.

Природна втрата, вирахувана на підставі пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 24.11.2000 за №862/5083), в даному випадку дорівнює 1420кг.

Вартість вантажу, який знаходився у вагоні №67857318, становить 111018грн.78коп. (69580кг х 1329грн.63коп.=92515грн.65коп.; 92515грн.65коп. х 20%ПДВ=18503грн.13коп.; 92515грн.65коп.+ 18503грн.13коп.= 111018грн.78коп. (з ПДВ)).

Як свідчать матеріали справи, залізницею прийнято вантаж до перевезення без жодних зауважень та претензій до маси, стану вантажу згідно залізничної накладної, отже, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача суми збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 24.11.2000 за №862/5083), Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №865/5086) (із змінами та доповненнями), статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ про стягнення суми збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код - 01073828, місцезнаходження - 49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя (Ідентифікаційний код 00191230, місцезнаходження - 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72) суму збитків від втрати вантажу в розмірі 111018грн.78коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2220грн.38коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

В судовому засіданні від 01.04.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 06.04.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова