Постанова № 43436966, 31.03.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/618/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріГук В.В. за участі:представника позивача: ОСОБА_3, представника відповідача: Коноплянка О.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування акту і вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, у якому просить визнати протиправним та скасувати акт перевірки від 20.11.2014 та вимоги від 20.11.2014 про нарахування боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та дотримання іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.10.2014, зроблені висновки щодо порушення вимог податкового законодавства, внаслідок чого складено акт від 20.11.2014 №1831/17-020/НОМЕР_1 та виставлена вимога від 20.11.2014 №Ф-0014881401/134-14 про сплату боргу в сумі 14853,60 грн.

З вищевказаними актом перевірки та вимогою про сплату боргу позивач не погоджується, зазначає, що порушення не вчиняв, відтак вважає, що даний акт та вимога є протиправними, таким, що прийняті в супереч вимогам чинного законодавства, а відповідно підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що оскаржувані акт перевірки та податкова вимога прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З підстав, наведених в письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 (і.н.-НОМЕР_1) як фізична особа - підприємець зареєстрований платником податків у Полонському відділенні Шепетівської ОДПІ.

Основні види діяльності позивача - діяльність таксі та пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. У період, що перевірявся, позивач здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування.

На підставі листа СВ ЛВ на ст. Хмельницький УМВС України на Південно-Західній залізниці в якому зазначено, що у зв'язку із розслідування кримінального провадження №42014240290000005 від 06.08.2014, передбаченого ч.1 ст.172, ч.1 ст. 175, ч. ст.366 Кримінального кодексу України по факту порушення законодавства про працю ОСОБА_5, виникла необхідність проведення перевірки з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податків (зборів).

Відповідно до наказу Шепетівської ОДПІ від 30.10.2014 №554 була призначена позапланова невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_5, яка проводилась на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

Копію наказу Шепетівської ОДПІ від 30.10.2014. №554 вручено ФОП ОСОБА_5. до початку проведення перевірки, що підтверджується його особистим підписом на повідомленні про вручення 04.11.2014.

За результатами перевірки складено акт від 20.11.2014 №1831/17-020/НОМЕР_1, в якому встановлено порушення позивачем п.1 ч.1 ст.7, ч.5 та ч.7 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " - ФОП ОСОБА_5, здійснюючи господарську діяльність використовував найману працю громадян без офіційного їх оформлення та із виплаченої заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не перераховував до бюджету єдиний внесок в сумі 14853,60 грн.

В результаті, контролюючим органом винесено податкову вимогу від 20.11.2014 №Ф-0001788170 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 14853,60 грн.

Досліджуючи правомірність акту перевірки та податкової вимоги суд встановив наступне.

До Шепетівської ОДПІ направлено матеріали про використання ФОП ОСОБА_5 праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин та встановлені факти виплати громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доходів, які не були оподатковані під час виплати.

Встанволено, що між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладені трудові угоди, в яких зазначено, що ФОП ОСОБА_5 (Замовник), виконуючи умови трудового законодавства та фізична особа (Виконавець) уклали угоду про те, що Виконавець зобов'язується виконувати, а Замовник прийняти та оплатити наступні послуги: перевезення пасажирів відповідно до графіка. Вартість робіт за домовленістю та відповідно до якості виконаної роботи. Термін оплати щомісячно, а за бажанням виконавця може бути визначений інший термін.

Крім того, в матеріалах справи містяться відібрані Старшим слідчим СВ ЛВ на ст. Хмельницький УМВС України на Південно-Західній залізниці пояснення у громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

З протоколу допитів вищезазначених громадян встановлено, що громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 працюють водіями автобусів у ФОП ОСОБА_5 та надають послуги з перевезення пасажирів по маршруту автостанція - залізничний вокзал (м. Полонне). При виїзді на маршрут водії проходять медичний огляд в ПП "Автонебосвіт". Вказують, що заробітну плату отримують з розрахунку 100,00 грн. на один день. Режим роботи: два дні робочих, два дні вихідних. Зазначають, що на даний час заборгованості по виплаті заробітної плати немає.

Дані порушення зафіксовані також в Акті перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №22-19-19-479. Дана перевірка проводилася з 16.07.2014 по 17.07.2014 працівниками Територіальної державної інспекції з питань праці у Хмельницькій області на підставі наказу №147 від 16.07.2014 та направлення №3966-09/14 від 16.07.2014.

Суд звертає увагу на той факт, що ФОП ОСОБА_5 будь-яких зауважень та заперечень щодо проведення перевірки та складання Акту перевірки №22-19-19/479 не мав, про що свідчить відсутність запису у відповідній графі вищевказаного акту.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд керувався наступним.

Статтею 171 Податкового кодексу України визначаються особи, відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку до бюджету. Так, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп.14.1.180 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Проведеною працівниками контролюючого органу перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 в податкових розрахунках про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми отриманого з них податку форми №1 ДФ не відображені виплачені доходи у вигляді зарплати громадянам, які працювали у нього водіями, в загальній сумі 36000,00 грн., в т.ч. громадянину ОСОБА_6 у період з 21.05.2013 по 06.08.2014 в сумі 16300,00 грн., громадянину ОСОБА_7 у період з 13.05.2013 по 06.08.2014 в сумі 18400,00 грн., громадянину ОСОБА_8 у період з 05.03.2014 по 10.04.2014 в сумі 1300,00 грн., з розрахунку 100,00 грн. за день.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного податку є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами

Згідно ч.5 ст. 8 зазначеного Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев'ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч.7 ст.8 Закону).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що перевіркою правомірно встановлено, що в порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачем не нарахований та не плачений єдиний внесок при виплаті заробітної плати в сумі 13557,60 грн. (36000,00 грн. х 3,6%) та не утриманий та не сплачений єдиний внесок із виплаченої заробітної плати в сумі 1296,00 грн. (36000,00 грн. х3,6%).

Судом зазначає, що факт перебування найманих працівників у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_9 підтверджується протоколами допиту вказаних осіб, в яких вони повідомили про перебування у трудових відносинах з позивачем та виплату заробітної плати, висновками акту перевірки Держінспекції з питань праці у Хмельницькій області №22-19-19/479, висновками акту перевірки Полонського відділення Шепетівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області № 1831/14-020/НОМЕР_1 від 20.11.2014, які базуються на первинних документах.

Пунктом 2.1 ст.2 „Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10р. №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.11р. за №46/18784 (далі Порядок) передбачено, що податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Таким чином, ФОП ОСОБА_5 відповідно до п.2.1 ст.2 Порядку в Розрахунок за ф.№1-ДФ за ІІ кв.2013, І-IІІ кв. 2014, I-IІ кв.2014 повинен був включити відомості про виплачені доходи вищезазначених найманих працівників за ознакою "101".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного кодексу України предметом розгляду справи по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Тобто, звернення особи з відповідними позовними вимогами повинно бути направлено на відновлення порушеного права.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п.86.7 п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акта перевірки. Відповідно, сам акт перевірки, не порушує права платника податків.

Відповідно вимога про скасування акту перевірки, як невмотивоване не призведе до захисту прав позивача.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права в наведеній частині не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність юридичних підстав для їх задоволення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014№ К/800/45400/14.

В силу частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03 квітня 2015 року

Суддя/підпис/В.В. Матущак"Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак