Постанова № 43436827, 23.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2015 року (13:14 год.) м. Київ 810/517/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "АВТОП" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

позивача - Міняйло Є.В., довіреність від 01.09.2014 № 40;

відповідача - Бездоля Ю.О., довіреність від 31.10.2014 №40-17/10-5440,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство "АВТОП" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправною та скасування відмови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт №7/10-29/2601/02 від 26.01.2015; та зобов'язання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийняти відповідне рішення щодо реєстрації або обґрунтованої відмови в реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. №01109-000165007-107 від 19.01.2015.

Позовні вимоги мотивовані відсутністю у відповідача законних підстав для відмови в реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт на об'єкті «Будівництво та обслуговування магазину продовольчих та непродовольчих товарів» за адресою: вул. Баліцька, (ділянка 1), с. Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область. Так, на думку позивача, відмовляючи у реєстрації декларації, відповідачем не зазначено які саме відомості щодо земельної ділянки вказано не в повному обсязі. Крім того, позивач зазначає про порушення відповідачем п'ятиденного строку перевірки декларації.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, відображених в письмових запереченнях, згідно яких зокрема зазначає, що з інформації, вказаної позивачем у декларації про початок виконання підготовчих робіт вбачається відсутність відомостей про державну реєстрацію договору про внесення змін від 13.03.2008 та змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2013 р., якими внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 р. Крім того, відповідач стверджує, що ним належним чином були виконані законодавчі вимоги в частині строку повернення декларації, оскільки остання фактично була передана до центру надання адміністративних послуг 27.01.2015, тобто на наступний день після прийняття рішення про відмову в реєстрації декларації.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариством "АВТОП" є юридичною особою, державна реєстрація проведена 04.09.1997, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13341200000000466, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20173280 від 26.02.2015 (а.с. 25-26).

Між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області (орендодавець) та позивачем (орендар) 14.12.2006 року укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов п. 1.1 якого орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6518 га., з них: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, для адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування в селі Нові Петрівці, вул. Мазепи, 1 (один) Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:02:0870004 (а.с. 53-55).

До вказаного договору були внесені відповідні зміни згідно договору про внесення змін від 13.03.2008 № 2430 та згідно змін та доповнень до договору від 01.08.2013 №2294 (а.с. 57-59).

Приватним акціонерним товариством "АВТОП" було подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларацію про початок виконання підготовчих робіт вх. № 7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015 (а.с. 68).

Листом Департаменту ДАБІ у Київській області №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2015 відповідачем повернуто декларацію про початок виконання підготовчих робіт із посиланням на неповноту вказаних даних, а саме відомостей щодо земельної ділянки (а.с. 69).

Позивач, вважаючи протиправною відмову у реєстрації вищевказаної декларації, звернувся до суду з цим позовом.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон № 3038 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин з реєстрації декларації).

Положеннями ч. 1 ст. 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону № 3038 підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень замовник здійснює на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт.

Виконання підготовчих робіт, у тому числі з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, може здійснюватися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Виконання підготовчих робіт з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень без реєстрації зазначеної декларації або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно ч. 3 ст. 35 Закону № 3038 зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснює орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт (направлення повідомлення до органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті) отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником інших документів дозвільного характеру для виконання

підготовчих робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідно до ч. 6 ст. 35 Закону № 3038 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснюється відповідно до Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 (далі - Порядок № 466 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 7 Порядку № 466 реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт (далі - декларація) здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Положеннями п. 8 Порядку № 466 передбачено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 2.

Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

Замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Згідно п. 9 Порядку № 466 інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру.

Відповідно до п. 11 Порядку № 466 у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Як встановлено ч.5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-ІV, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

1) подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

2) виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

3) негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Отже, відмовити у видачі документа дозвільного характеру можна лише з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. 12 Порядку № 466 після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Виходячи зі змісту вищенаведених положень закону, при прийнятті рішення про повернення декларації обов'язковим є наведення обґрунтувань та причин повернення, які зазначені у ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Порядку № 466.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013 у справі № 2а/0570/7953/12 (Реєстраційний номер судового рішення згідно Єдиного державного реєстру судових рішень № 33039850).

Відповідно до листа Департаменту ДАБІ у Київській області №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2014, який, як встановлено судом фактично зареєстрований 26.01.2015, відповідачем зазначено, що в поданих ПАТ «Автоп» примірниках декларації неповністю вказані дані, а саме відомості щодо земельної ділянки: «відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону; також пунктом 1 статті 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом і вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації». За вказаних підстав позивачу було повернуто декларацію про початок виконання підготовчих робіт вх. №01109-000165007-107 від 19.01.2015.

Проаналізувавши обґрунтованість повернення позивачу декларації суд доходить висновку, що Департаментом ДАБІ у Київській області в порушення вимог ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», п.п. 11,12 Порядку виконання підготовчих робіт, не наведено причин відмови у реєстрації поданої позивачем декларації, не зазначено які саме відомості щодо земельної ділянки вказано не в повному обсязі, а посилання Інспекції у листі №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2014 на оформлення декларації з порушенням встановлених вимог без зазначення конкретних недоліків є необґрунтованим.

При цьому суд звертає увагу, що не зазначення Департаментом ДАБІ у Київській області конкретних недоліків декларації, в свою чергу, порушує право позивача на повторне звернення до Інспекції для реєстрації декларації, оскільки як Порядком № 466, так і Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

Крім того, з аналізу вищевказаних норм Порядку № 466 та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю перед здійсненням реєстрації декларації перевіряє лише повноту зазначених в ній даних, а відповідальність за достовірність викладених в декларації даних, як власне і за здійснення підготовчих робіт чи будівництва, несе безпосередньо замовник.

Отже, при надходженні декларації протягом п'яти робочих днів Інспекція, встановивши, що декларація заповнена за формою, встановленою законодавством, проводить її реєстрацію, або, встановивши, що декларація заповнена з порушенням порядку її заповнення, відмовляє в її реєстрації.

Як вже було зазначено, Департаментом ДАБІ у Київській області листом №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2014, а фактично від 26.01.2015 позивачу було повернуто декларацію про початок виконання підготовчих робіт вх. №01109-000165007-107 від 19.01.2015 із посиланням на неповноту вказаних відомостей щодо земельної ділянки.

В дослідженій судом декларації у графі «земельна ділянка використовується на підставі» зазначено інформацію про договір оренди/суперфіцію (дата, номер), а саме: договір оренди земельної ділянки між Новопетрівською сільською радою та ПрАТ «Автоп» від 14.12.2006 № 19232, зареєстрований у Вишгородському районному відділі КОФ ДП «Центр ДЗК» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди від 30.12.2010 №041094200113; Договір про внесення змін між Новопетрівською сільською радою та ПрАТ «Автоп» від 13.03.2008 № 2430; Зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки між Новопетрівською сільською радою та ПрАТ «Автоп» від 01.08.2013 № 2294.

Під час розгляду справи в письмових запереченнях Департаментом ДАБІ у Київській області зазначено, що з інформації, вказаної позивачем у декларації про початок виконання підготовчих робіт, вбачається відсутність відомостей про державну реєстрацію договорів оренди земельної ділянки.

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні слідує, що фактичною підставою у поверненні декларації стало те, що доповнення до договору оренди, а саме Договір про внесення змін від 13.03.2008 № 2430, а також Зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2013 №2294 не зареєстровані в ДП "ЦДЗК", з огляду на що суд зауважує на такому.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, пов'язаних з орендою земельної ділянки) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Положеннями ч. 5 ст. 126 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 №161-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Призначенням державного земельного кадастру згідно ст. 194 Земельного кодексу України є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Державна реєстрація земельних ділянок, будучи складовою частиною державного земельного кадастру, згідно частини 2 статті 202 Земельного кодексу України, складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Порядок ведення державного земельного кадастру визначений у статті 204 Земельного кодексу України, частиною 1 якої передбачено, що державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною 2 статті 204 Земельного кодексу України встановлено, що порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.

Таким законом є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" N 1952-IV від 01.07.2004 (в редакції, чинній на момент державної реєстрації договору оренди), який визначає економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України» від 11.02.2010 №1878-VI (далі - Закон №1878), який набрав чинності 16.03.2010, вищенаведений Закон № 1952-IV від 01.07.2004, викладено в новій редакції.

При цьому, п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1878 встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2012 року.

Абзацем 3 п. 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1878 встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» N 174 від 02.07.2003, із змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за N 641/7962 затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель (далі - Тимчасовий порядок в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а також затверджено форму книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі у складі наступних розділів: розділ 1 - Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб; розділ 2 - Записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку юридичних осіб; розділ 3 - Записи державної реєстрації державних актів на право постійного користування земельною ділянкою; розділ 4 - Записи державної реєстрації договорів оренди землі.

Відповідно до п. 1. 2 Розділу 1 Тимчасового порядку Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Реєстратори державного реєстру земель (далі - реєстратори) - структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації (п. 1.2. Розділу 1 Тимчасового порядку).

Відповідно до п. 4.2 розділу 4 Тимчасового порядку державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Положеннями п. 4.3 розділу 4 Тимчасового порядку передбачено, що у книзі реєстрації реєструються:

- державні акти на право власності на земельну ділянку;

- державні акти на право постійного користування земельною ділянкою;

- договори оренди землі.

Згідно з п. 4.5 розділу 4 Тимчасового порядку державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що державна реєстрація земельних ділянок на підставі правовстановлювальних документів, а рівно і державна реєстрація прав на земельні ділянки на підставі вже виданих правовстановлювальних документів на земельні ділянки може проводитися виключно у книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, записи в які здійснюються оператором (реєстратором), у межах повноважень якого є земельна ділянка, після чого виникає відповідне право (власності, користування тощо).

З матеріалів справи вбачається, що укладений 14.12.2006 року між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області (орендодавець) та позивачем (орендар) договір оренди земельної ділянки, згідно умов п. 1.1 якого орендодавець передає орендарю в оренду, тобто строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 0,6518 га., з них: рілля - 0,2300 га, вулиць, набережних площ - 0,1987 га, землі комерційного та іншого використання - 0,2231 га, для адміністративного корпусу зі складським приміщенням та пунктом громадського харчування в селі Нові Петрівці, вул. Мазепи, 1 (один) Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886001:02:0870004, був зареєстрований у Вишгородському районному відділі КОФ ДП "Центр ДЗК" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди №041094200113 від 30.12.2010, про що свідчить штамп на зворотному аркуші договору (а.с. 55).

Тобто, з урахування вищевикладених приписів законодавства, що регулювало спірні правовідносини, право оренди земельної ділянки виникло у ПрАТ "Автоп" з 30.12.2010, тобто з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років, а отже станом на момент звернення до відповідача з декларацію про початок виконання підготовчих робіт вх. № 7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015 цей договір є чинним, а отже зазначення останнього в наведеній декларації в якості інформації стосовно використання земельної ділянки для будівництва на підставі договору оренди є обґрунтованим та відповідає дійсності.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем під час розгляду справи не заперечувався факт відсутності відомостей про державну реєстрацію в ДП "Центр ДЗК" доповнень до договору оренди, а саме Договору про внесення змін від 13.03.2008 № 2430, а також Змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 01.08.2013 №2294. На думку суду, з урахуванням діючого договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, вказані факти не можуть бути свідченням про неповноту даних, вказаних позивачем у вищенаведеній декларації про початок виконання підготовчих робіт, оскільки право оренди земельної ділянки реалізується позивачем на підставі укладеного та зареєстрованого у передбаченому законом порядку договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006, зареєстрованого у Вишгородському районному відділі КОФ ДП "Центр ДЗК" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди №041094200113 від 30.12.2010, який не визнано у встановленому законом порядку нечинним та строк дії якого на момент подання декларації не сплив.

Крім того, під час розгляду справи позивачем надано суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №8433577 від 23.08.2013, у якому в якості підстави виникнення речового права вказано «договір оренди, серія та номер: №19232, виданий 14.12.2006; договір про внесення змін, серія та номер: №2430, виданий 13.03.2008; зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки, серія та номер 2007, виданий 07.08.2013» (а.с. 60), що в повному обсязі підтверджує відомості, зазначені позивачем у декларації про початок виконання підготовчих робіт.

В той же час, досліджуючи форму декларації про початок виконання підготовчих робіт, наведену в Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, суд звертає увагу, що необхідними реквізитами, які слід зазначити декларанту під час заповнення бланку декларації в частині використання земельної ділянки для будівництва на підставі договору оренди є дата та номер такого договору.

Позивачем у декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. №01109-000165007-107 від 19.01.2015 зазначені відомості були відображені в повному обсязі, що в свою чергу виключає можливість стверджувати про неповноту зазначених в декларації даних.

Тобто, зазначена ПрАТ «Автоп» у декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. №01109-000165007-107 від 19.01.2015 інформація стосовно використання земельної ділянки для будівництва на підставі договору оренди відповідає дійсності, є достовірною та зазначена в повному обсязі, а отже правові підстави для відмови у реєстрації декларації та повернення її позивачу відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Звертаючись до суду з цим позовом, ПрАТ «Автоп» просить суд визнати протиправною та скасувати відмову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт №7/10-29/2601/02 від 26.01.2015 р.

Як вже було зазначено судом, посилаючись на неповноту вказаних у декларації даних, а саме відомостей щодо земельної ділянки, декларацію про початок виконання підготовчих робіт відповідачем повернуто згідно листа Департаменту ДАБІ у Київській області №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2015.

За таких обставин, задля врегулювання спірних правовідносин та захисту прав позивача, суд вважає за можливе на підставі ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про повернення Приватному акціонерному товариству "АВТОП" декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. №7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015, викладене в листі №7/10-29/2601/02 від 26.01.2015 (з урахуванням технічної описки в даті складення листа).

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги ПрАТ «АВТОП» зазначає про порушення відповідачем п'ятиденного строку перевірки декларації, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

Матеріали справи свідчать, що декларація про початок виконання підготовчих робіт на об'єкті «Будівництво та обслуговування магазину продовольчих та непродовольчих товарів» за адресою: вул. Баліцька, (ділянка 1), с. Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область була подана Приватним акціонерним товариством "АВТОП" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області через Центр надання адміністративних послуг та отримана відповідачем 20.01.2015, про що свідчить штамп на першому аркуші зазначеної декларації, вх. № 7/10-2001/34/Ц (а.с. 68).

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначені Законом України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 №5203-VI (далі - Закон №5203).

Згідно визначення, наведеного в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону №5203 адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №5203 центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ виконавчого органу міської, селищної ради або Київської, Севастопольської міської державної адміністрації, районної, районної у містах Києві, Севастополі державної адміністрації, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг.

Згідно ч. 7 ст. 12 Закону №5203 перелік адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг, має включати адміністративні послуги органів виконавчої влади, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів вищенаведеної норми Кабінет Міністрів України Розпорядженням від 15.05.2014 № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» затвердив Перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг (далі - Перелік № 523-р).

Відповідно до п. 49 Переліку № 523-р реєстрація декларації (внесення змін до декларації) про початок виконання підготовчих робіт, яка здійснюється на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесена до адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг.

Строки надання адміністративних послуг визначені статтею 10 Закону України «Про адміністративні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №5203 граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом.

Як вже було зазначено, положеннями п.п. 9, 11 Порядку № 466 інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдиного реєстру. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Порядок організації роботи центру надання адміністративних послуг (далі - центр), порядок дій адміністраторів центру та їх взаємодії із суб'єктами надання адміністративних послуг регламентує Примірний регламент центру надання адміністративних послуг, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 № 588 (далі - Примірний регламент №588).

Пунктом 27 Примірного регламенту №588 передбачено, що прийняття від суб'єкта звернення заяви та інших документів, необхідних для надання адміністративної послуги (далі - вхідний пакет документів), та повернення документів з результатом надання адміністративної послуги (далі - вихідний пакет документів) здійснюється виключно в центрі.

Відповідно до п. 45 Примірного регламенту №588 суб'єкт надання адміністративної послуги невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня після оформлення результату надання адміністративної послуги, формує вихідний пакет документів та передає його до центру, про що зазначається в листі про проходження справи.

Інспекцією повернуто зазначену декларацію згідно листа Департаменту ДАБІ у Київській області №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2015 (з урахуванням технічної описки в даті складення листа) (а.с. 69), тобто оформлення результату надання адміністративної послуги здійснено в межах встановленого законодавцем п'ятиденного строку.

Вихідний пакет документів Департаментом ДАБІ у Київській області сформовано та передано до Центру на наступний робочий день після складення вищенаведеного листа - 27.01.2015, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі документів дозвільного характеру від 27.01.2015 (а.с. 87).

За таких обставин та враховуючи, що відповідачем в рамках законодавчо встановленого строку оформлено результат надання адміністративної послуги (повернуто зазначену декларацію згідно листа Департаменту ДАБІ у Київській області №-7/10-29/2601/02 від 26.01.2015) та своєчасно передано пакет документів до центру надання адміністративних послуг, суд не вбачає правових підстав для визнання обґрунтованими тверджень позивача про порушення Департаментом ДАБІ у Київській області п'ятиденного строку перевірки декларації.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийняти відповідне рішення щодо реєстрації або обґрунтованої відмови в реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю.

В свою чергу, механізм ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів (далі - єдиний реєстр) як єдиної комп'ютерної бази даних визначається однойменним Порядком, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 № 92, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19 липня 2011 за № 885/19623. (далі - Порядок № 92 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 3 Порядку № 92 ведення єдиного реєстру, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Положеннями п. 4 Порядку № 92 передбачено, що формування та внесення даних до єдиного реєстру покладаються на уповноважених наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України її посадових осіб та посадових осіб її територіальних органів (далі - уповноважені особи).

Згідно п. 5 Порядку № 92 формування даних для внесення до єдиного реєстру відбувається на підставі інформації, поданої замовниками будівництва.

При цьому, п. 7 Порядку № 92 встановлено, що підставою для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відомостей до єдиного реєстру є отримання нею повідомлення про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт (далі - повідомлення), реєстрація декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), видача дозволу на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл), видача сертифіката, повернення на доопрацювання декларацій та надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів.

Аналізуючи в сукупності вищенаведені положення правової норми, закріпленої в пункті 7 Порядку № 92, суд доходить висновку, що відомості до єдиного реєстру вносяться саме Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, підставою для чого, в свою чергу, є здійснення реєстрації декларації про початок виконання підготовчих робіт.

При цьому суд звертає увагу, що згідно п. 13 Порядку № 92 у разі подання замовником за результатами виявлення помилки достовірних даних щодо інформації, яка потребує змін у повідомленні чи декларації, уповноважені особи здійснюють розгляд повідомлення чи декларації, у яких враховано зміни, відповідно до пункту 11 цього Порядку.

Відповідно до п. 14 Порядку № 92 у випадку прийняття наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України чи її територіального органу про скасування реєстрації повідомлень чи декларацій або прийняття рішення суду про скасування реєстрації повідомлення чи декларації уповноважені особи виключають дані про їх реєстрацію з єдиного реєстру.

Положеннями вищенаведених пунктів передбачено повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо внесення відповідних змін до єдиного реєстру у зв'язку з виправленням заявником помилки у первісно поданій декларації, а також щодо виключення відповідних даних з єдиного реєстру. В той же час, повноважень щодо реєстрації декларації на підставі рішення суду ані зазначене Положення № 92, ані чинне законодавство не містить, що в свою чергу виключає можливість зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт з огляду на встановлений ч. 2 ст. 19 Конституції України основоположний принцип для суб'єктів владних повноважень діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин та враховуючи чітке розмежування повноважень Державної архітектурно-будівельної інспекції України та повноважень її територіальних органів в частині внесення відомостей до єдиного реєстру зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та проведення реєстрації декларацій суд доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути питання про реєстрацію Декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. №7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015.

За таких обставин суд доходить висновку щодо часткової обґрунтованості позовних вимог.

При цьому суд звертає увагу, що приведене відповідачем в запереченнях нормативне обґрунтування наявності дискреційних повноважень суб'єкта публічної влади під час реєстрації декларації не є предметом спору у цій справі та судом до уваги не береться.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час звернення до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 73,08 грн., про що свідчить платіжне доручення від 03.02.2015 №398 (а.с. 2).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 36,54 грн. підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету.

У судовому засіданні 23.03.2015 р. були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст рішення складений та підписаний 30.03.2015 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про повернення Приватному акціонерному товариству "АВТОП" декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. №7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015, викладене в листі №7/10-29/2601/02 від 26.01.2015 (з урахуванням технічної описки в даті складення листа).

3. Зобов'язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області повторно розглянути питання про реєстрацію Декларації про початок виконання підготовчих робіт вх. №7/10-2001/34/Ц від 20.01.2015.

4. В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "АВТОП" (04210, м. Київ, Оболонська набережна, буд. 3, корп. 2 /Літера А/, ідентифікаційний код 25196783) 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.