Постанова № 43436717, 31.03.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 березня 2015 р. Справа № 802/308/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яремчука К.О.,

суддів Віятик Н.В.,

Слободонюка М.В.,

за участі секретаря судового засідання Крисько І.В.,

представника позивача Кривошеєвої О.М.,

представника відповідача Белза О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації

до: Державної виконавчої служби України

про: визнання дій неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент соціальної політики Вінницької ОДА, позивач) з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 щодо винесення постанови від 31.01.2015 про накладення штрафу за невиконання вимог державного виконавця від 22.12.2014 № П-16718/2 та від 29.01.2015 № 40981248/2 щодо виконання рішення у справі № 802/2897/13-а;

- визнати протиправною та скасувати зазначену постанову державного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2013 у справі № 802/2837/13-а зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надати ОСОБА_5 дозвіл на перереєстрацію легкового автомобіля марки Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

Позивач стверджує, що відповідний дозвіл був наданий, про що письмово повідомлено відповідача листами від 26.12.2014 № 04-6026 та від 02.02.2015 № 04-610.

За таких обставин Департамент соціальної політики Вінницької ОДА вважає, що відсутні підстави для накладення на нього штрафних санкцій, оскільки судове рішення фактично виконане, про що повідомлено орган державної виконавчої служби України.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти адміністративного позову, зазначивши, що в наданий боржнику строк рішення не виконано, оскільки перереєстрація автомобіля не здійснилася, станом на 31.01.2015 інформація відносно виконання рішення суду та вимоги державного виконавця не надходила. Відтак, представник відповідача стверджувала, що постанова про накладення штрафу від 31.01.2015 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013, у справі № 802/2837/13-а зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надати ОСОБА_5 дозвіл на перереєстрацію легкового автомобіля марки Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

З урахуванням положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України 06.11.2013 Вінницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 802/2837/13-а.

З метою виконання вказаного виконавчого документу відповідач 02.12.2013 відкрив виконавче провадження ВП № 40981249, яке було закінчене постановою від 27.01.2014 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.08.2014 у справі № 802/912/14-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 40981249 від 27.01.2014.

У зв'язку з цим постановою державного виконавця від 22.12.2014 відновлено виконавче провадження № 40981249.

22.12.2014 державний виконавець сформував вимогу № П-16718/2, якою вимагав від боржника - Департаменту соціальної політики Вінницької ОДА виконати виконавчий лист № 802/2837/13-а та негайно з моменту отримання вимоги надати ОСОБА_5 дозвіл на перереєстрацію автомобіля марки Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, ввезеного як гуманітарна допомога інваліду ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, без сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

Зазначену вимогу позивач отримав 25.12.2014, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на самій вимозі.

Листом від 26.12.2014 № 04-6026 Департамент соціальної політики Вінницької ОДА повідомив про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 802/2837/13-а, зазначивши, що надіслав письмовий дозвіл на перереєстрацію автомобіля Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, на адреси: ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 21000) та Вінницького центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21100).

Вказаний лист відповідач отримав 29.12.2014, про що свідчить відмітка на цьому листі.

29.01.2015 державний виконавець сформував нову вимогу № 40981249/2, якою повідомив боржника про необхідність негайного виконання виконавчого листа від 06.11.2012 № 802/2837/13-а.

Зазначену вимогу державного виконавця позивач отримав 02.02.2015, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на вимозі.

Листом від 02.02.2015 № 04-610 Департамент соціальної політики Вінницької ОДА повідомив про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 802/2837/13-а, зазначивши, що надіслав письмовий дозвіл на перереєстрацію автомобіля Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1, на адреси: ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 21000) та Вінницького центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21100).

В підтвердження того, що ОСОБА_5 отримав такий дозвіл позивач надав копію чергового звернення ОСОБА_5 та відповідь Департаменту соціальної політики Вінницької ОДА.

Поряд з цим, 31.01.2015 з підстав невиконання боржником рішення у наданий строк державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_4 винесла постанову ВП № 409812498, якою на Департамент соціальної політики Вінницької ОДА накладено штраф в сумі 680 грн.

Надаючи правову оцінку діям та постанові, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 2 цього Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частина 1 ст. 6 Закону № 606-XIV визначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до положень статті 11 № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. В разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

За правилами, визначеними, ч. 1 ст. 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Змістовний аналіз зазначених норм Закону дає підстави для висновку, що приймаючи рішення про накладення штрафу на боржника, державний виконавець зобов'язаний з'ясувати чи вжито боржником дії (прийнято рішення) щодо виконання рішення суду, а також чи наявні поважні причини, які унеможливлюють виконання рішення суду.

Оскаржувана постанова про накладення штрафу ВП № 40981249 від 31.01.2015 прийнята державним виконавцем у зв'язку з невиконанням боржником - Департаментом соціальної політики Вінницької ОДА рішення суду та вимог державного виконавця від 22.12.2014 № П-16718/2 та від 29.01.2015 № 40981249/2.

При цьому судом встановлено, що факт виконання рішення суду відповідач пов'язує із фактом перереєстрації автомобіля за ОСОБА_5

Колегія суддів не погоджується із доводами представника відповідача про те, що судове рішення та вимоги державного виконавця від 22.12.2014 і від 29.01.15 не виконані, зважаючи на таке.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2013 у справі № 802/2837/13-а зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надати ОСОБА_5 дозвіл на перереєстрацію легкового автомобіля марки Volkswagen Passat 1997 р.в., номер кузова НОМЕР_1. Тобто, вимоги зазначеного судового рішення стосуються лише обов'язку боржника щодо надання дозволу на перереєстрацію легкового автомобіля.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, вимоги щодо форми, в якій надається дозвіл на перереєстрацію автомобіля, законодавством не встановлено, а тому Департамент соціальної політики Вінницької ОДА надав такий дозвіл у формі листа.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що наданням дозволу у формі листів позивач фактично виконав постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2013 у справі № 802/2837/13-а, оскільки судовим рішенням на Департамент Вінницької ОДА покладено обов'язок надати такий дозвіл.

Натомість, суд критично оцінює посилання представника відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позову на те, що внаслідок такого дозволу факт перереєстрації не відбувся.

До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що на позивача судовим рішенням не покладався обов'язок здійснити перереєстрацію легкового автомобіля.

Відтак, на переконання колегії суддів, відповідачем необгрунтовано не приймалося виконання боржником судового рішення та виконавчого документа, а тому до позивача безпідставно застосовано штрафні санкції.

Листами від 26.12.2014 № 04-6026 та від 02.02.2015 № 04-610 позивач повідомив державного виконавця про повне виконання судового рішення у справі № 802/2837/13-а. Проте, відповідної оцінки цій обставині відповідач не надав та належного обґрунтування не взяття до уваги відомостей боржника про виконання судового рішення в постанові про накладення штрафу не навів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на тому, що обставини, викладені в оскаржуваній постанові, суперечать обставинам, установленим під час розгляду справи. Зокрема, у постанові державного виконавця зазначено, що станом на 29.01.2015 інформація відносно виконання рішення суду та вимог державного виконавця до відділу не надходила. Однак, як установив суд, на виконання вимоги державного виконавця позивач листом від 26.12.2014 № 04-6026 повідомив про виконання рішення суду у справі № 802/2837/13-а (такий лист отримано відповідачем 29.12.2014).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що вимогу державного виконавця від 29.01.2015 № 40981249/2 позивач отримав 02.02.2015 та цього ж дня направив на неї письмові пояснення.

Водночас, оскаржувану постанову про накладення штрафу у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду та вимог державного виконавця від 22.12.2014 № П-16718/2 та від 29.01.2015 № 40981249/2 відповідач прийняв 31.01.2015, не пересвідчившись про отримання боржником вимоги від 29.01.2015 та не дочекавшись відповіді на неї.

Відтак, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем необгрунтовано не приймалося фактичне виконання позивачем виконавчого документа з посиланням на необхідність здійснення перереєстрації, адже, по-перше, судовим рішенням позивача зобов'язано надати лише дозвіл, а не здійснити перереєстрацію транспортного засобу, а по-друге, позивач не наділений повноваженнями по здійсненню реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів.

З огляду на викладене, вимоги позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови від 31.01.2015 про накладення штрафу за невиконання вимог державного виконавця від 22.12.2014 № П-16718/2 та від 29.01.2015 № 40981248/2 щодо виконання рішення у справі № 802/2897/13-а є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо позовної вимоги про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_4 щодо винесення вказаної постанови від 31.01.2015 про накладення штрафу протиправними, то суд виходить з такого.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому, на переконання суду, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Стаття 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, суд зобов'язаний не тільки встановити протиправність дій, бездіяльності та рішень суб'єкта владних повноважень, а й обрати ефективний спосіб захисту порушеного права.

Оскаржувані дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України ОСОБА_4 виразилися в прийнятті постанови від 31.01.2015 про накладення штрафу, жодних правових наслідків більше не спричинили.

З огляду на зазначене, суд вважає, що у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити, оскільки належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.

Відтак, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат у справі, суд виходив з такого.

Правила розподілу судових витрат визначені статтею 94 КАС України.

Відповідно до частини третьої зазначеної статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 255,78 грн., в тому числі 182,70 грн. за звернення із вимогою майнового характеру та 73,08 грн. - за звернення із вимогою немайнового характеру, що підтверджується квитанціями № 6246 від 10.02.2015 та № 6612 від 26.02.2015.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, за правилами пункту 3 частини 1 статті 94 КАС України, з Державного бюджету України на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в сумі 182,70 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації штрафу, що прийнята Державною виконавчою службою України 31 січня 2015 року.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації кошти в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Яремчук Костянтин Олександрович Судді Віятик Наталія Володимирівна Слободонюк Михайло Васильович