Ухвала суду № 43436336, 31.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р.Справа № 635/746/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Зеленського М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 03.02.2015р. по справі № 635/746/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області треті особи Генеральна прокуратура України , Міністерство внутрішніх справ України

про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИЛА:

03 лютого 2015 року ухвалою Харківського районного суду Харківської області у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області, треті особи: Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, посилаючись на його невідповідність вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, незаконність та необґрунтованість, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до Харківського районного суду Харківської області для вирішення питання про відкриття провадження. Зазначає, що зі змісту статей 3, 24, 303, 313 Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що бездіяльність по ненаданню відповіді про стан розслідування у кримінальній справі не може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України. Натомість, згідно ст.2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спірні правовідносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Харківська міжрайонна прокуратура Харківської області у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 18, частину 2 статті 2, пункт 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України та норми Глави 26 Кримінального процесуального кодексу України, вказує, що дії відповідача як органу державної влади, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню, яке внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 02 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області, треті особи: Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ухилення від розгляду скарги від 18 листопада 2014 року;

- стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану ухиленням від розгляду скарги від 18 листопада 2014 року в розмірі 100,00 гривень;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ухилення від надання відповіді про результати розгляду скарги від 18 листопада 2014 року;

- стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану ухиленням від надання відповіді про результати розгляду скарги від 18 листопада 2014 року в розмірі 100,00 грн.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскарження дій відповідача має здійснюватись в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є такий, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).

ОСОБА_1 у позові просить визнати бездіяльність відповідача щодо ухилення від розгляду скарги на бездіяльність слідчого у рамках розслідування кримінального правопорушення відповідно до заяви позивача, внесеної до Єдиного реєстру досудового розслідування за №120014220430000827, та від надання відповіді на неї протиправною.

Колегія суддів вважає, що спір по справі не має характеру публічно-правового, оскільки відповідач у спірних правовідносинах не виконував жодних владних управлінських функцій, а здійснював процесуальні функції у ході досудового розслідування кримінальної справи.

Згідно частин 1 та 2 статті 30 Закону України "Про прокуратуру", прокурор вживає заходів до того, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування (дізнання та досудове слідство):

1) додержували передбачений законом порядок початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання осіб під вартою;

2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;

3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.

При цьому, згідно частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, до яких пунктом першим віднесено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

З огляду на положення стаття 306 Кримінального процесуального кодексу України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскарження позивачем бездіяльності відповідача мало здійснюватись у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб органу прокуратури в даній справі не включає виконання владних управлінських функцій, а передбачає застосування заходів нагляду за додержанням законів при проведенні досудового розслідування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, оскільки позов ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на той факт, що бездіяльність по ненаданню відповіді про стан розслідування у кримінальній справі не може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України, є безпідставними та висновків суду не спростовують.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/20041 від 23 травня 2001 року визначено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не можуть бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до управлінської сфери.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень - прокурора, слідчого, органу дізнання, має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

КПК України та Законом України "Про прокуратуру" визначено повноваження прокуратури при розслідуванні кримінальних справ та порядок оскарження дій слідчих і прокурорів, що з урахуванням предмету позову виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства, а можливий лише в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 03.02.2015р. по справі № 635/746/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 03.04.2015 р.

Помічник судді Цюпак О.П.