Ухвала суду № 43435944, 31.03.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

31 березня 2015 рокуСправа № 817/851/15 м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Недашківська К.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кузнецовського міського суду Рівненської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Кузнецовського міського суду Рівненської області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати дії та бездіяльність відповідача протиправними.

Зі змісту прохальної частини позову вбачається, що позивач не конкретизує, які саме дії та бездіяльність відповідача він вважає протиправними. Натомість, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Кузнецовським міським судом Рівненської області порушено норми процесуального та матеріального права при розгляді цивільної справи №565/1085/14-ц, оскільки остання розглянута не у строк, встановлений чинним законодавством (два місяці).

За приписами пункту 4 частини 1 статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в прядку адміністративного судочинства.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом частини 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикцій:

понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України;

визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині 1 статті 17 КАС України;

встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина 2 статті 17 КАС України);

встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (частина 3 статті 17 КАС України).

За правилами пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, які наділені сукупністю прав і обов'язків державних органів, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.

Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.

Суддя зазначає, що питання щодо порушення судом (суддею) визначеного законом строку для розгляду цивільної справи не являється діяльністю суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним саме владних управлінських функцій.

Щодо тверджень позивача про те, що Кузнецовським міським судом Рівненської області також порушено норми матеріального права при розгляді цивільної справи №565/1085/14-ц, суддя зазначає, що позивач наділений правом апеляційного та касаційного оскарження процесуальних рішень суду першої інстанції в порядку Цивільного процесуального кодексу України. Повноваженнями щодо перевірки законності рішень судів перших інстанцій наділені суди апеляційних інстанцій, які перевіряють законність і обґрунтованість рішень в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у судах перших інстанцій.

Пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови позивачу у відкриті провадження в адміністративній справі.

Питання щодо повернення ОСОБА_1 суми судового збору відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, не підлягає вирішенню судом, оскільки при зверненні до суду з позовною заявою позивачем судовий збір не сплачено.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Кузнецовського міського суду Рівненської області про визнання протиправними дій та бездіяльності.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська