Постанова № 43435810, 18.03.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/31/15

18 березня 2015 року м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О., при секретарі судового засідання Цвіркун О.О. за участю:

представників позивача: Гладкової Н.В., Бабак Л.В.,

представника відповідача: Воробйової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю Комунальних підприємств до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування рішення ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Комунальних підприємств з позовом до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.10.2014 року №0004211700 на суму 59329,90 грн., з яких: 32666,57 грн. - штраф (10%) та 26663,33 грн. - пеня (0,1% від суми недоїмки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно прийняв рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період, за який на позивача вже накладались штрафні санкції та нараховувалась пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску за попереднім рішенням відповідача, за яким позивач частково сплатив нараховані суми штрафу та пені. З таких підстав просив суд скасувати спірне рішення.

Відповідач проти позову заперечував, подав суду письмові заперечення, у яких покликаючись на положення Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стверджував про правомірність оспорюваного рішення про нарахування позивачу штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

До початку судового розгляду представник відповідача долучив до матеріалів справи розрахунок штрафної санкції до оспорюванного рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нарахована пеня, у зв'язку з чим представник позивача клопотав перед судом про зупинення провадження у справі за необхідністю проведення взаємозвірки.

Ухвалою суду від 09.02.2015 року провадження у справі зупинялось для надання сторонам часу для проведення взаємної звірки суми заборгованості позивача.

По тому, представник відповідача подав суду акт звірки щодо нарахування штрафних санкцій по рішенню від 21.10.2014 року №0004211700, згідно якого сума погашеного платежу складає 11410,75 грн.. з яких: 7405,84 грн. - штраф та 4004,91 грн. - пеня.

У ході судового розгляду представник відповідача погодився із твердженнями представника позивача про подвійне накладення періодів нарахування штрафних санкцій (штрафу та пені) за оспорюваним рішенням від 21.10.2014 року №0004211700 та попереднім рішенням від 02.06.2014 року №0001621700, по якому позивачем частково сплачувались суми штрафу та пені. Таким чином, непогашена сума боргу позивача за штрафними санкціями за несвоєчасну сплату єдиного внеску на момент розгляду справи у суді складає 47919,15 грн., з яких: 25260,73 грн. - штраф та 22658,42 грн. - пеня.

У судовому засіданні представник позивача ставив під сумнів звірену податковим органом суму заборгованості за штрафними санкціями, однак не зміг підтвердити суду свої доводи та подати відповідні докази.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон №2464-VI).

Частиною 1 статті 4 Закону №2464-VI визначено, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до вказаної норми позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до частини 10 статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Частиною 12 статті 9 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону №2464-VI (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно частини 13 статті 25 Закону №2464-VI (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до вказаних норм законодавства, оскільки позивач несвоєчасно сплачував суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, самостійно визначених у поданих звітах про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що не заперечувалось позивачем, враховуючи проведену звірку суми заборгованості та врахування відповідачем сплаченої позивачем суми штрафних санкцій у розмірі 11410,75 грн., з яких: 7405,84 грн. - штраф та 4004,91 грн. - пеня, суд дійшов висновку про правомірне застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення строків сплати (несвоєчасну сплату) суми єдиного внеску в частині 47919,15 грн. з яких: 25260,73 грн. - штраф, 22658,42 грн. - пеня, а відтак спірне рішення підлягає скасуванню у цій частині, а позов - задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, виходячи з часткового задоволення судом позовних вимог та враховуючи, що за подання до суду даної позовної заяви до сплати підлягає судовий збір за мінімальною ставкою, сума судового збору у розмірі 1644,30 грн. підлягає стягенню з позивача до Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.10.2014 року №0004211700 на суму 59329,90 грн., з яких: 32666,57 грн. - штраф (10%) та 26663,33 грн. - пеня (0,1% від суми недоїмки) в частині 11410,75 коп., з яких: 7405,84 грн. штраф (10%) та 4004,91 грн. пеня (0,1% від суми недоїмки).

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комунальних підприємств до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шість сорок чотири гривні) гривень 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.