Ухвала суду № 43435328, 04.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2015 року

справа № П/811/465/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Термінал»

2. Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від

15 травня 2014 року у справі №П/811/465/14

за позовом

до відповідача

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Термінал»

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Термінал» (далі по тексту – позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000092205 від 30 січня 2014 року.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позові, зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними, неправомірними та такими, що не ґрунтуються на фактичних доказах і на вивченні первинних документів.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі №П/811/465/14 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 30.01.2014 року №0000092205, прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області в частині взаємовідносин ТОВ «М–Термінал» з ПП «Кіровоградський митний термінал», по яким Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 77 500,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 375,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що з наданих позивачем документів можливо встановити факт реальності здійснення господарських операцій з його контрагентом ПП «Кіровоградський митний термінал», оскільки у даного суб'єкта господарювання є необхідні умови для здійснення господарських операцій. Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092205 від 30.01.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «АРАГОН ТОРГ», ТОВ «Приємна пропозиція», ТОВ «Н.Т.Ц.-М.В.М.» є необґрунтованими.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Термінал», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі №П/811/465/14 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначив, що ним було надано первинні бухгалтерські документи, які вказують на реальність вчинення господарських операцій за участю позивача з ПП «Кіровоградський митний термінал», ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «Арагон Торг», ТОВ «Приємна пропозиція», ТОВ «Н.Т.Ц.-М.В.М».

Відповідач також подав апеляційну скаргу на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі №П/811/465/14, в якій просить скасувати дане судове рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга податкового органу обґрунтована посиланнями на акт перевірки позивача, який був підставою для прийняття оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги власної апеляційної скарги, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі №П/811/465/14 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 15 січня 2014 року по 16 січня 2014 року посадовою особою податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «М-Термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Кіровоградський митний термінал» за квітень, травень та червень 2012 року, ТОВ «Логістичний центр "Укравтовантаж» березень 2012 року, ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» за квітень 2012 року, ТОВ «АРАГОН ТОРГ» за травень та червень 2012 року, ТОВ «Приємна пропозиція» за липень-серпень 2012 року, з ТОВ «Н.Т.Ц.-М.В.М.» за травень 2013 року, результати якої оформлено актом №6/11-23-22-05/33254266 від 21 січня 2014 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем п. 198.3, п.198.6, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням послуг, чим завищено суму податкового кредиту за липень 2012 року у сумі 13 000 грн. та серпень 2012 року - 9 500 грн. по взаємовідносинам ТОВ «Приємна пропозиція» (код ЄДРПОУ 37264435), за березень 2012 року 495 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» (код ЄДРПОУ 17709106), за квітень 2012 року 12 000 грн. по взаємовідносинам ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» ЄДРПОУ 37918554). за травень 2012 року - 17 000 грн. та червень 2012 року - 15 500 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «АРАГОН ТОРГ» (код ЄДРПОУ 38164764), за квітень 2012 року -500 грн., за травень 2012 року - 25 000 грн. та червень 2012 року - 21 000 грн. по взаємовідносинам з ПП «Кіровоградський митний термінал» (код ЄДРПОУ 36793637) та за травень 2013 року 30 000 грн. по взаємовідносинам ТОВ «Н.Т.Ц.-М.В.М.» (код ЄДРПОУ 37458142). В результаті встановлених порушень підприємством занижено податок на додану вартість, яка підлягає сплаті за березень 2012 року у сумі 18 495 грн., за квітень 2012 року - 43 500 грн., за травень 2012 року - 42 000 грн., за червень 2012 року 36 500 грн., за липень 2012 року - 13 000 грн., за серпень 2012 року - 9 500 грн. та за травень 2013 року - 30 000 грн.

30 січня 2014 року на підставі акта перевірки №6/11-23-22-05/33254266 від 21 січня 2014 року податковим органом прийнято по відношенню до позивача податкове повідомлення-рішення №0000092205 від 30.01.2014 року, яким останньому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 241 244 грн., у т.ч. за основним платежем - 192995,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 48249,00 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та контрагентами укладались наступні угоди:

- 04.01.2011 року з ПП «Кіровоградський Митний Термінал» укладено договір-доручення №04012011;

- 01.03.2012 року з ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж» укладено договір виконання робіт №030312;

- 05.03.2012 року з ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» укладено договір виконання робіт №020312;

- 28.04.2012 року з ТОВ «АРАГОН ТОРГ» укладено договір виконання робіт №300412;

- 27.06.2012 року з ТОВ «Приємна пропозиція» укладено договір виконання робіт №260612;

- 07.05.2013 року з ТОВ «Н.Т.Ц.-М.В.М.» укладено договір виконання робіт №070513.

Відповідно п.1.1 вищезазначених договорів, контрагенти позивача зобов'язуються надати послуги при підготовці документації для декларування вантажів, які перетинають митний кордон України на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей по питанням складання зовнішньоекономічних контрактів.

На виконання умов договорів контрагенти позивача виписали на адресу останнього податкові накладні, подані податкові декларації з податку на додану вартість з розшифровками та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

На підтвердження перерахування коштів на користь контрагентів позивачем надано платіжні доручення та банківські виписки.

Згідно пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вищезазначених правових норм, вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що видані за вищезазначеними договорами акти виконаних робіт містять наступну номенклатуру робіт - «Послуги/Підготовка документів наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей по питанням складання зовнішньоекономічних контрактів», тобто зазначені акти містять лише загальні посилання про надання послуг і не містять будь-якої деталізації і будь-якої іншої деталізованої інформації щодо виконаних робіт за спірними операціями.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки із вказаних актів неможливо встановити їх належність до укладених позивачем договорів, дані документи не можна вважати первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та належними доказами щодо здійснення операцій з надання послуг.

Також відповідно до п.3.5 вищезазначених договорів визначено, що вартість брокерських послуг становить 85% від суми наданих послуг кінцевому споживачу назва якого зазначається в додатках до актів виконаних робіт.

Згідно Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур 18.05.73, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05.10.2006 N 227-V (далі - Кіотська конвенція), статей 176-181 Митного кодексу України надання митно-брокерських послуг передбачає спеціального дозволу - ліцензії.

Ліцензійні умови даного виду діяльності передбачені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Державної митної служби України від 13.05.2009 N 89/445 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 травня 2009 р. за №469/16485.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у контрагентів позивача будь-яких спеціальних дозволів на здійснення митного оформлення документів та відповідної діяльності.

Виходячи із сукупності викладених обставин та враховуючи при цьому відсутність у контрагентів позивача відповідних дозволів, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем первинною документацією не доведено факт отримання послуг від ТОВ «Логістичний центр «Укравтовантаж», ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД», ТОВ «АРАГОН ТОРГ», ТОВ «Приємна пропозиція», ТОВ «Н.Т.Ц.-М.В.М.», а отже і сформовані платником податків показники податкового обліку не підтверджено документально.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, видами діяльності у контрагента позивача за договором-доручення №04012011 від 04 січня 2011 року - ПП «Кіровоградський Митний Термінал» є допоміжне обслуговування наземного транспорту; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. На підтвердження наявності спеціалістів митного законодавства на підприємстві ПП «Кіровоградський митний термінал» надано наказ про штатний розклад працівників та їх копії кваліфікаційних посвідчень представників митних брокерів. Дані обставини свідчать про наявність у даного контрагента позивача передбачених законодавством умов для надання обумовлених вищезазначеною угодою послуг.

Суд апеляційної інстанції вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

За викладених обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень в частині взаємовідносин позивача з ПП «Кіровоградський митний термінал», по яким Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 77 500,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 375,00 грн.

Виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про спростованість доводів апеляційних скарг матеріалами справи, підстави для скасування постанови суду від 15 травня 2014 року відсутні, з огляду на що дане судове рішення необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Термінал» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі №П/811/465/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко