Постанова № 43435222, 03.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р.Справа №804/3193/1516 год. 22 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача ОСОБА_3 Садошенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області, у якому позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо незадоволення клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Вовніги Солонянського району Дніпропетровської області;

- зобов'язати відповідача розглянути подане позивачем клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Вовніги Солонянського району Дніпропетровської області та надати мотивовану відповідь, визначену законом, на клопотання позивача у встановлений законом строк.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- клопотання щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Військової сільської ради, поблизу с. Вовніги, Солонянського району Дніпропетровської області відповідачем було розглянуто, проте відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою не надано з незаконних та необґрунтованих підстав;

- листом Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області №31-4-0.11-1434/2-15 від 27.01.2015 року повідомлено, що на графічних матеріалах не зазначено земельної ділянки для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для особистого селянського господарства - не більше 2,0 га;

- на стадії отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, зацікавлена особа ще не має жодних прав щодо запитуваної земельної ділянки з огляду на положення статті 78 Земельного кодексу України та статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Таким чином, запитувана частина земної поверхні на цій стадії ще не має статусу земельної ділянки у розумінні частини 1 статті 79 Земельного кодексу України;

- таким чином, визначення чітких меж запитуваної земельної ділянки може бути здійснено відповідно до закону лише на наступній стадії процесу відведення земельної ділянки у власність - стадії розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- причому визначати та встановлювати межі земельної ділянки має право лише юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (пункти 1.3, 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками). Межі земельної ділянки фіксуються у землевпорядній документації (кадастровому плані земельної ділянки) та виносяться на місцевість (в натуру) на підставі технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки із оформленням Акта винесення меж земельної ділянки в натуру. Місце розташування земельної ділянки фіксується прив'язкою її меж і крайніх точок до мережі координат (геодезичної мережі);

- діюче законодавство не встановлює будь-яких вимог та нормативів щодо оформлення графічних матеріалів. Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України вказано, що до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Таким чином, ця норма носить диспозитивний характер та надає громадянину право на надання графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

- стосовно графічних матеріалів, які мають додаватись до клопотання в порядку статті 118 Земельного кодексу України позивач зазначив, що відсутні будь-які законодавчі роз'яснення уповноважених на те органів, чинним законодавство України не передбачено будь-якої вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши наступне:

- в результаті розгляду наданих документів встановлено, що матеріали не відповідають вимогам Земельного кодексу України. На графічних матеріалах не зазначено земельну ділянку орієнтовною площею 2 га, яка передбачається для відведення. Також, в інших документах міститься інформація про відношення ділянки до виду угідь інші багаторічні насадження, при цьому будь-які відомості про належність майна в наданому пакеті документів відсутні;

- форма 6-зем є однією із складових частин і відноситься до системи Державного земельного кадастру;

- на графічних матеріалах, наданих позивачем не зазначено бажане місце розташування земельної ділянки орієнтовним розміром 2,0 га, а зазначено бажану земельну ділянку єдиним масивом розміром - 16 га (160576, 795 m2);

- позивачем не зазначено де саме із даного масиву розміром 16 га ( зверху, знизу, або з боків) і якої форми (за принципом розподілення паїв - смугами, або будь-яким іншим способом) має бути виділена бажана земельна ділянка розміром 2,0 га;

- із питанням щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовним розміром 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства одночасно звернулось 10 громадян до Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області із аналогічними графічними матеріалами, де зазначений увесь масив - розміром приблизно 16 га, а не бажані місця розташування земельних ділянок кожного громадянина по 2, 0 га. Це громадяни ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5;

- у даному випадку 10 громадян бажають відвести земельні ділянки для особистого селянського господарства розміром по 2,0 га із даного масиву і відповідно площа повинна бути не меншою 20 га. Даний масив розміром 16 га без зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки кожного із громадян по 2,0 га - не дає можливості задовольнити клопотання усіх 10 громадян, оскільки після визначення кожним громадянином бажаного місця розташування своєї земельної ділянки, за відсутністю достатньої площі можливе буде надання дозволу на відведення земельних ділянок 8 громадянам;

- відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), наданої позивачу, земельна ділянка має: державну форму власності; цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення; вид угідь - Інші багаторічні насадження (графа 10);

- Головне управління Держземагентства на виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України від 08.10.2014 року №37732/0/1-14 та наказу Держземагентства від 15.10.2014 року №328 звернулось із запитом до Військової сільської ради та отримало заперечення у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2014 року ОСОБА_5 подав до Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області клопотання в порядку статті 118 Земельного кодексу України в якому просив:

- в порядку реалізації мого гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, визначити без мого погодження та виділити мені земельну ділянку орієнтовним розміром до 2,0 га в адміністративних межах Військової сільської ради з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га. по передачі його безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Військової сільської ради.

До клопотання додані:

- копія паспорта, копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);

- згода на збір та обробку персональних даних;

- графічні матеріали: викопіювання з кадастрової карти (плану) та інших графічних матеріалів, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, орієнтовний розмір земельної ділянки;

- графічні матеріали: викопіювання з плану землекористування Військової сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області;

- довідка по формі 6-зем;

- довідка Відділу Держземагентства про відсутність земельної власності для ведення особистого селянського господарства.

27.01.2015 року за вих. №31-4-0.11-1437/2-15 Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області направило позивачу лист, в якому зазначено наступне:

- Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області на Вашу заяву про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га, яка розташована на території Військової сільської ради Солонянського району, повідомляє наступне;

- згідно зі статтею 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, з урахуванням норм статей 81, 116 та статті 121, із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність або у користування для всіх потреб;

- в результаті розгляду наданих документів встановлено, що матеріали не відповідають вимогам Земельного кодексу України. На графічних матеріалах не зазначено земельну ділянку орієнтовної площею 2 га, яка передбачається для відведення. Також, в інших документах міститься інформація про відношення ділянки до виду угідь інші багаторічні насадження, при цьому будь-які відомості про належність в даному пакеті документів відсутні.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов частково, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Органом, уповноваженим державою здійснювати дані функції виступає Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області, оскільки вищезазначене є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Держземагентства України, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, зокрема, згідно з покладеними на нього завданнями, передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 4.30 «Положення про Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області», затвердженого наказом Держземагентства України від 05.09.2012 року №419, та змін від 01.03.2013 року №92, Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області, відповідно до покладених на нього завдань, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено підстави набуття права власності на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом України, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 Земельного кодексу України.

З системного аналізу наведених норм права та змісту листа відповідача від 27.01.2015 року вих. №31-4-0.11-1437/2-15 вбачається, що відповідачем не розглянуто клопотання в порядку частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, а саме відсутня також відмова в наданні відповідного дозволу, оскільки лише зазначено про невідповідність наданих матеріалів вимогам Земельного кодексу України.

Таким чином, суд вбачає допущену бездіяльність відповідача щодо не вирішення клопотання у встановленому порядку та не прийняття відповідного рішення, вказаного у частині 3 статті 123 Земельного кодексу України.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача розглянути подане позивачем клопотання та надати мотивовану відповідь, визначену законом, на клопотання позивача у встановлений законом строк є обґрунтованою.

При цьому, суд в порядку статті 11 Кодексу про адміністративне судочинство України виходить за межі позовних вимог та задовольняє позов у цій частині.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд зазначає, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо незадоволення клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не підлягає задоволенню, оскільки є неналежним способом захисту порушеного права, та фактично покладає на суд обов'язок у заявленому спорі здійснити висновок щодо питання, яке віднесено до компетенції відповідача, а не суду.

При цьому суд погоджується із доводами позивача щодо неможливості визначення чіткого місця розташування майбутньої земельної ділянки, оскільки закон зобов'язує його визначити лише орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення та додати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір ділянки.

Відносно доводів відповідача про наявність 10 осіб, які заявили про бажане місце розташування їх майбутніх земельних ділянок на заявленій позивачем території, суд зазначає, що такі відомості у листі не зазначені, що підтверджує висновок суду про відсутність обґрунтованого рішення суб'єкта владних повноважень, яке мало б бути винесено за наслідками розгляду клопотання.

Довід відповідача щодо заперечення органу місцевого самоврядування на виділення земельних ділянок позивачу та іншій групі осіб суд зазначає, що лист Військової сільської ради датований 30.01.2015 року, отже, отриманий відповідачем після виготовлення листа 27.01.2015 року.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов частково та згідно частини задоволених позовних вимог присуджує на користь позивача судовий збір у розмірі 48,72 грн.

Керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області щодо невирішення клопотання ОСОБА_5 від 23 грудня 2014 року у встановленому порядку.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства в Дніпропетровській області розглянути клопотання ОСОБА_5 від 23 грудня 2014 року та прийняти рішення відповідно до частини 3 статті 123 Земельного кодексу України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_5 за рахунок Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 48,72 грн. (сорок вісім грн. 72 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 березня 2015 року.

Суддя І.О. Верба