Постанова № 43435124, 31.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2015 року 810/736/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 19.09.2014 № 0001042204 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 161270,39 грн., з яких: 129016,31 грн. - за основним платежем; 32254,08 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагенту у складі ціни виконаних робіт (наданих послуг). За твердженнями податкового органу, господарські операції між позивачем і контрагентом не мали реального характеру (є фіктивними), а договори та фінансово-господарські документи їх учасники склали з метою мінімізації податкових зобов'язань без фактичного здійснення господарських операцій. Такі висновки зроблено відповідачем на підставі тверджень посадових осіб іншого податкового органу щодо неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача і висновків про відсутність реального характеру господарських операцій між чим контрагентом та іншими платниками податків. Таким чином, на підставі інформації іншого податкового органу посадові особи відповідача дійшли висновку, що позивач незаконно і безпідставно сформував податковий кредит і це призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а висновки посадових осіб відповідача вважає безпідставними. Укладений з контрагентом договір мав реальний характер - роботи (послуги) виконані контрагентом у повному обсязі й оплачені, ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати в частині, що оспорюється.

Ухвалою від 23.02.2015 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд розпочато 16.03.2014. У судовому засіданні 16.03.2015 оголошено перерву до 23.03.2015.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

У судове засідання, що призначене на 23.03.2015 представники сторін не з'явились: позивач надіслав до суду клопотання про продовження судового розгляду за відсутності його представника; відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття представника суд не повідомив.

За таких обставин суд ухвалою від 23.03.2015 постановив про здійснення подальшого розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" є юридичною особою, що зареєстрована 20.05.2003 (запис про державну реєстрацію в ЄДР 1 066 120 0000 000190), як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: діяльність приватних охоронних служб.

Позивач має ліцензію серії АЕ292005 на здійснення господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, видану Мiнiстерством внутрiшнiх справ України, строк дії ліцензії - необмежений.

У вересні 2014 року посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ПП "ОФ "Застава-Б" за квітень - травень 2014 року та іншими платниками податків за інші податкові періоди (акт передвіки від 05.09.2015 № 811/22-4/32377305).

Внаслідок перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пунктів 198.2 (з урахуванням пункту 187 статті 187), 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 520828,00 грн., у тому числі по періодах: за березень 2013 року - на суму 16133,00 грн.; за квітень 2013 року - на суму 16133,00 грн.; за червень 2013 року - на суму 100939,00 грн.; за вересень 2013 року - на суму 54275,00 грн.; за жовтень 2013 року - на суму 28280,00 грн.; за січень2014 року - на суму 141892,00 грн.; за лютий 2014 року - на суму 34160,00 грн.; за квітень 2014 року - на суму 63451,00 грн.; за травень 2014 року - на суму 65565,00 грн.

Висновки посадових осіб відповідача пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача з придбання робіт (послуг), які здійснювались на підставі договорів, укладених з такими контрагентами: ПП "ОФ "Застава-Б", ТОВ "Формула Профіт", ТОВ "ОСК", ТОВ "Аргадон", ТОВ "Прогресс-СК", ТОВ "Мейденгрін", ТОВ "БЦ Спектр", ТОВ "Інвестпромгруп", ТОВ "Ресцентр".

Стосовно господарських операцій, які здійснювались з ТОВ "Формула Профіт", ТОВ "ОСК", ТОВ "Аргадон", ТОВ "Прогресс-СК", ТОВ "Мейденгрін", ТОВ "БЦ Спектр", ТОВ "Інвестпромгруп", ТОВ "Ресцентр", позивач досягнув з податковим органом податкового компромісу, про що йтиметься далі. Тому, у справі, що розглядалась, предметом дослідження є лише господарські операції з придбання охоронних послуг, що надавались ПП "ОФ "Застава-Б".

Як убачається з акта перевірки позивача, висновки посадових осіб Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області ґрунтуються на даних, викладених посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в акті від 31.07.2014 № 1738/26-59-22-08/36529814 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", який суцільним порядком цитується в акті перевірки позивача без жодного аналізу первинних фінансово-господарських документів та даних податкової звітності. В актах стверджується про те, що ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" відсутнє за адресою місцезнаходження, мало взаємовідносини з іншими платниками податків, зокрема, з ТОВ "Успіх Інвест", яке також відсутнє за місцезнаходженням і не має виробничих фондів і працівників, до податкового органу не звітується. З цього умовивіду посадові особи ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зробили логічний висновок, що ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" також здійснювала операції, які не мають реального характеру, адже у підприємства відсутній рух активів, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення задекларованого виду діяльності, відсутній кваліфікований персонал, є незначний штат працюючих осіб тощо.

За результатами перевірки Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області від 19.09.2014 № 0001042204 прийняла податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 № 0001042204, згідно з яким збільшила позивачу суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 651035,00 грн., з яких: 520 828,00 грн. - за основним платежем; 130207,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів, однак, за результатами розгляду скарг оспорюване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.

У подальшому позивач на підставі положень пункту 7 підрозділу 9-2 «Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України досягнув податкового компромісу з Ірпінською ОДПІ ГУ ДФС у Київські області щодо податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 391812,00 грн., яке було йому визначено податковим органом за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Формула Профіт", ТОВ "ОСК", ТОВ "Аргадон", ТОВ "Прогресс-СК", ТОВ "Мейденгрін", ТОВ "БЦ Спектр", ТОВ "Інвестпромгруп", ТОВ "Ресцентр".

Щодо господарських операцій з ПП «ОХОРОННА ФІРМА «ЗАСТАВА-Б», за результатами здійснення яких позивачу визначено податкове зобов'язання за основним платежем у сумі 129016,31 грн., заява про досягнення податкового компромісу позивачем до податкового органу не подавалась, адже господарські операції здійснювались у періоді (квітень та травень 2014), на який не поширюються положення Податкового кодексу України щодо податкового компромісу.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 19.09.2014 № 0001042204 в частині визначення грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на суму 161270,39 грн., з якої: 129016,31 грн. - за основним платежем; 32254,08 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом), позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факти виконання робіт (надання послуг), за результатом здійснення яких було сформовано податковий кредит у періодах, що перевірялись. Крім того, суд зобов'язав позивача надати витяги та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані про Приватне підприємство "Охоронна фірма "Застава-Б", а також копії ліцензії, виданої цій юридичній особі направо здійснення діяльності приватних охоронних служб.

Як вже зазначалось, позивач є підприємством, яке здійснює діяльність приватних охоронних служб, має ліцензією серії АЕ292005 на право здійснення господарської діяльності з надання послуг з охорони власності та громадян, видану Мiнiстерством внутрiшнiх справ України.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, його підприємство надає послуги з фізичної охорони об'єктів та майна. Іноді для виконання власних зобов'язань перед клієнтами позивач залучає інші охоронні фірми.

Так, судом встановлено, що позивач уклав низку господарських договорів з надання послуг охорони промислових об'єктів та об'єктів сонцевої та вітрової електроенергетики, які розташовані в місті Запоріжжя, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, з такими замовниками послуг:

ТОВ «Кілія Солар», що перейменоване у ТОВ «Приозерне 1», (договір № 10/09/2012-1 від 10.09.2012)

ТОВ «Кілія ПІВІ», що перейменоване у ПрАТ «Приозерне 2», (договір № 10/09/2012-2 від 10.09.2012);

ТОВ «Арциз Солар», що перейменоване у ТОВ «Дунайська СЕС 1», (договір № 02/07/2012-03 від 02.07.2012);

ТОВ «Арциз ПІВІ», що перейменоване у ТОВ «Дунайська СЕС 2», - договір № 02/07/2012-04 від 02.07.2012;

ТОВ «Рені Солар», що перейменоване у ТОВ «Лиманська Енерджи 1», (договір № 02/07/2012-01 від 02.07.2012);

ТОВ «Рені ПІВІ», що перейменоване у ТОВ «Лиманська Енерджи 2», (договір № 02/07/2012-02 від 02.07.2012);

ПрАТ «Болград Солар» (договір № 24/12/2012-01 від 24.12.2012);

ТОВ «Восход Солар» (договір № 01/05/2013-01 від 01.05.2013);

ПрАТ «Нептун Солар» (договір № 01/06/2013-01 від 01.06.2013);

ПрАТ «Завод напівпровідників» (договір № ДГ218 від 19.03.2010).

Позивач стверджував, що частину послуг з охорони надавав власними силами, а частину - із залученням іншого охоронного підприємства - Приватного підприємства "Охоронна фірма "Застава-Б".

Так, у березні 2014 року позивач (замовник) уклав з Приватним підприємством "Охоронна фірма "Застава-Б" (виконавець) договір від 31.03.2014 № 31/03/20104-1 про надання послуг охорони, згідно з яким виконавець зобов'язувався надавати охоронні послуги з фізичної охорони об'єктів, а також матеріальних цінностей, що знаходяться на об'єкті, оперативного реагування на всі правопорушення, що здійснилися, здійснюються або можуть здійснитися за місцезнаходженням об'єктів охорони, підтриманню охорони громадського порядку на об'єкті, застосуванню пропускного та внутрішньо-об'єктного пропускного режиму, а виконавець зобов'язувався оплатити послуги виконавця.

На підставі вказаного договору ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" у березні та квітні 2014 року надавала послуги з охорони десяти об'єктів. Детальний опис та розташування об'єктів охорони, їх технічний стан, дислокація постів охорони, вимоги до кількості працівників службового наряду охорони, їх озброєння, екіпіровки, інструкції про порядок здійснення пропускного режиму, правила радіообміну, калькуляція та складові вартості послуг охорони визначалась у додатках до договору, які складались щодо кожного з об'єктів охорони.

Вартість послуг визначена сторонами погодинно з урахуванням особливостей охорони кожного об'єкту, оплата послуг здійснювалась щомісячно.

Так, згідно з додатком № 1 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ТОВ «Приозерне 1», місцезнаходження - Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія; кількість постів - 1 пост (24 годинний); вартість послуг з охорони: 27,35 грн./год. з ПДВ.

Згідно з додатком № 2 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ТОВ «Приозерне 2», місцезнаходження - Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія; кількість постів - 1 пост (24 годинний); вартість послуг з охорони: 25,20 грн./год. з ПДВ

Згідно з додатком №3 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ТОВ «Дунайська СЕС 1», місцезнаходження - Одеська обл., Арцизський район, с. Долинівка; кількість постів - 2 поста (24 годинних); вартість послуг з охорони: 24,33 грн./год. з ПДВ

Згідно з додатком №4 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ТОВ «Дунайська СЕС 2», місцезнаходження - Одеська обл., Арцизський район, с. Долинівка; кількість постів - 2 поста (24 годинних); вартість послуг з охорони: 33,33 грн./год. з ПДВ

Згідно з додатком №5 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ТОВ «Лиманська Енерджи 1», місцезнаходження - Одеська обл., Ренійський район, м. Рені; кількість постів - 3 поста (24 годинних); вартість послуг з охорони: 19,00 грн./год. з ПДВ.

Згідно з додатком №6 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ТОВ «Лиманська Енерджи 2», місцезнаходження - Одеська обл., Ренійський район, м. Рені; кількість постів - 2 поста (24 годинних); вартість послуг з охорони: 25,54 грн./год. з ПДВ.

Згідно з додатком №7 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ПрАТ «Болград Солар», місцезнаходження - Одеська обл., Болградський район, с. Залізничне; кількість постів - 3 поста (24 годинних); вартість послуг з охорони: 19,00 грн./год. з ПДВ.

Згідно з додатком №8 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ТОВ «Восход Солар», місцезнаходження - Миколаївська обл., смт. Березанка; кількість постів - 3 поста (24 годинних); вартість послуг з охорони: 26,04 грн./год. з ПДВ.

Згідно з додатком №9 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ПрАТ «Нептун Солар», місцезнаходження - Миколаївська обл., м. Вознесенськ; кількість постів - 3 поста (24 годинних); вартість послуг з охорони: 25,33 грн./год. з ПДВ.

Згідно з додатком №10 від 31.03.2014 до Договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, укладеного між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б", об'єктом охорони визначено такий об'єкт: ПрАТ «Завод напівпровідників», місцезнаходження - м. Запоріжжя; кількість постів - 3 поста (24 годинних); вартість охорони: 25,00 грн./год. з ПДВ.

Упродовж квітня та травня 2014 року ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" надало позивачу послуги з охорони на загальну суму 774097,88 грн., у тому числі ПДВ - 129016,31 грн.

Факт надання послуг з охорони вказаних об'єктів підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг), що складались уповноваженими представниками позивача та ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" наприкінці кожного місяця з приводу охорони кожного з десяти об'єктів, які містили відомості про послуги з охорони за відповідний місяць, кількість годин та вартість послуг.

Так, у квітні 2014 року ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" надало позивачу послуги з охорони вказаних об'єктів на загальну суму 380707,88 грн., у тому числі ПДВ - 63451,31 грн., що підтверджується 10 актами здачі приймання робіт (надання послуг).

У травні 2014 року ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" надало позивачу послуги з охорони вказаних об'єктів на загальну суму 393390,00 грн., у тому числі ПДВ - 65565,00 грн., що також підтверджується 10 актами здачі приймання робіт (надання послуг).

Факт надання послуг з охорони вказаних об'єктів також підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг), що у свою чергу складались між позивачем і відповідним замовником охоронних послуг кожного з десяти об'єктів охорони. Ці акти також містили відомості про послуги з охорони за відповідний місяць, кількість годин та вартість послуг.

На підтвердження реальності операцій з надання послуг охорони позивач також представив суду письмові докази, що підтверджують перевезення працівників охоронних підприємств до об'єктів охорони автомобільним та залізничним транспортом, а саме:

копію договору на здійснення перевезень пасажирів та багажу від 01.03.2013 № 01/03, укладеного між позивачем (замовник) і Рокитнянським КАТП 1066 (перевізник), відповідно до якого у квітні та травні 2014 року здійснювались перевезення пасажирів (охоронців) до об'єктів охорони; копії заявок на здійснення перевезень та Актів виконаних робіт, якими оформлювались факти отримання послуг перевезення від м. Києва до м. Ізмаїл та в зворотному напрямку.

копії проїзних документів (залізничних квитків), на підставі яких здійснювались перевезення пасажирів (охоронців) до об'єктів охорони залізничним транспортом.

Безпосередні розрахунки між позивачем і ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" за договором від 31.03.2014 № 31/03/2014-1 не здійснювались, оскільки у травні 2014 року між ПП "Охоронна фірма "Застава-Б" (цедент), Товариством з обмеженою відповідальністю "Турбоактив" (цесіонарій) та позивачем (боржник) укладено договір купівлі-продажу права вимоги (цесії) від 31.05.2014 № ПД31/05/2014-1, відповідно до якого цемент передав цесіонарію право вимоги до боржника (позивача) з приводу отримання боргу у сумі 774097,88 грн., у тому числі ПДВ - 129016,31 грн., який виник на підставі договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1.

У липні та серпні 2014 року позивач перерахував на рахунок цесіонарія - Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбоактив" кошти у загальній сумі 374097,88 грн., у тому числі ПДВ - 62349,65 грн. Залишок заборгованості позивача становить 400000,00 грн.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями у квітні та травні 2014 року позивач отримав від Приватного підприємства "Охоронна фірма "Застава-Б" двадцять податкових накладних на загальну суму 774097,88 грн., у тому числі ПДВ - 129016,31 грн.

Суми податку на додану вартість (129016,31 грн.), що підтверджуються податковими накладними, виданими Приватним підприємством "Охоронна фірма "Застава-Б", позивач включив до складу податкового кредиту за квітень та травень 2014 року, відобразив у реєстрах отриманих податкових накладних та податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказані звітні (податкові) періоди.

З приводу юридичної особи контрагента - Приватного підприємства "Охоронна фірма "Застава-Б" суд на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив наступне.

Приватне підприємство "Охоронна фірма "Застава-Б" є юридичною особою, що зареєстрована 26.05.2009 (номер запису в ЄДР: 1 074 102 0000 033663); основний вид діяльності за КВЕД - діяльність приватних охоронних служб.

Приватне підприємство «Охоронна фірма «Застава-Б» має ліцензію серії АВ № 507377 на охоронну діяльність, видану Міністерством внутрішніх справ України, дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії: від: 28.12.2009 № 558, строк дії ліцензії з 28.12.2009 по 28.12.2014.

Позивач також представив лист директора Приватного підприємства "Охоронна фірма "Застава-Б" Бабенка Є.М. адресований суду, в якому останній стверджує, що дійсно, у травні та квітні 2014 року його працівниками на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" надавались охоронні послуги на підставі договору від 31.03.2014 № 31/03/2014-1, претензії між стотонами з приводу надання послуг та оплати їх вартості відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені позивачу податковим органом у зв'язку з формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагенту у складі ціни виконаних робіт (наданих послуг), податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями, які не мали реального характеру (в дійсності не відбувались).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій, на підставі яких прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом під час судового розгляду встановлено, що факти виконання робіт (надання послуг) на користь позивача та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними та іншими первинними фінансово-господарськими документами.

Суд зазначає, що наявність у контролюючого органу певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого в судовому засіданні акта перевірки позивача убачається, що посадові особи податкового органу в дійсності факт виконання робіт (надання послуг) не перевіряли, безпосереднього аналізу фінансово-господарських документів не робили, а відобразили в акті перевірки лише суб'єктивні думки посадової особи іншого податкового органу щодо контрагента позивача.

Таким чином, висновок податкового органу про відсутність реального характеру господарських зобов'язань, що здійснювались між позивачем та Приватним підприємством "Охоронна фірма "Застава-Б", є безпідставним.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редкції, яка була чинною на момент здійснення господарських операцій) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факт виконання контрагентом робіт (послуг) та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Твердження податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій (фіктивність), що здійснювались між позивачем та його контрагентом, судовому засіданні були спростовані, надані позивачем докази є достатніми для висновку суду щодо їх реальності.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 19.09.2014 № 0001042204 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 161270,39 грн., з яких: 129016,31 грн. - за основним платежем; 32254,08 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом), підлягає скасуванню як безпідставне.

За наведених обставин позов є таким, що підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 19.09.2014 № 0001042204 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 161270,39 грн., з яких: 129016,31 грн. - за основним платежем; 32254,08 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" судові витрати у сумі 322 (триста двадцять дві) гривень 55 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.