Ухвала суду № 43434920, 31.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/154/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Собківа Я.М. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за позовом Заступника прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року Заступник прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1 919 937,46 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» до Державного бюджету України податковий борг в сумі 1 919 937,46 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» зареєстровано як юридичну особу 18.07.1994, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19874950.

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України та на даний час є боржником перед бюджетом.

Відповідачем було самостійно обчислено до сплати податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 926 290 грн., у т.ч.: за вересень 2014 року в сумі 1 860 301 грн.; за жовтень 2014 року в сумі 47 680 грн.; за листопад 2014 року в сумі 14 859 грн.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, ДПІ в Обухівському районі були проведені камеральні перевірки податкової звітності відповідача з податку на додану вартість, про що складено Акти перевірок від 09.09.2014 № 2325/2209/05790403, від 23.10.2014 № 3392/15-02/05790403/413 та № 3393/15-02/34710779/414.

За результатами перевірок, відповідно до висновків, встановлені порушення та прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 29.09.2014 № 0001672209 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими санкціями) на загальну суму 1 920,00 грн. (отримано відповідачем 06.10.2014);

- від 23.10.2014 № 0004301502/3581 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими санкціями) на загальну суму 510,00 грн. (отримано відповідачем 23.10.2014);

- від 23.10.2014 № 0004291502/3582 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими санкціями) на загальну суму 1 020,00 грн. (отримано відповідачем 23.10.2014).

Доказів оскарження або скасування зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість, з урахуванням наявної переплати - 2 559, 73 грн. та сплати в сумі 4 951 грн. становить 1 918 779,27 грн.

Крім цього, на підставі ст. 20, ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України, ДПІ в Обухівському районі було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати відповідачем земельного податку з юридичних осіб за червень 2014 року, про що було складено Акт від 21.10.2014 № 3321/1501/5790403.

За результатами перевірки, відповідно до висновків, було встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та відповідно до п. 126.1, ст. 126 Податкового кодексу України, ДПІ в Обухівському районі та прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.10.2014 № 0018661501/3490/495 про визначення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 127,32 грн. (отримано відповідачем 27.11.2014).

Разом з тим, на підставі п. 200.10 ст. 20 Податкового кодексу України, ДПІ в Обухівському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності відповідача, про що складено Акт від 04.12.2014 № 75/1501/5790403.

За результатами перевірки, відповідно до висновків, встановлено порушення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подано декларацію із плати за землю за 2014 рік, та прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2014 № 0027021501/09/38 про визначення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 1 020,00 грн., яке отримане відповідачем 19.12.2014.

Зазначені податкові повідомлення-рішення від 21.10.2014 та від 04.12.2014 в адміністративному або судовому порядку відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з земельного податку, з урахуванням наявної переплати - 26,53 грн. становить 1 120,79 грн.

Доказів добровільного погашення відповідачем вищевказаних сум заборгованості матеріали даної справи не містять.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Положеннями п. 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом п. 203.2 ст. 203 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкової боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкової боргу.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

За змістом п.п. 288.1-288.4 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 95.2 - 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

За змістом п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У відповідності до зазначених положень, позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 31.10.2014 № 1463-25, яка отримана відповідачем 04.11.2014.

Доказів оскарження або скасування вимоги від 31.10.2014 № 1463-25 ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відповідачем не надано, як і не надано доказів сплати податкового боргу.

Отже, станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість в розмірі 1 919 937 грн. 46 коп. не сплачена добровільно, а тому підлягає стягненню у судовому порядку, що є підставою для задоволення позову Заступника прокурора Обухівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Обухівський вентиляційний завод ЛТД» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 03.04.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.