Ухвала суду № 43434892, 02.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5379/14 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалтінг Груп" до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалтінг Груп" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року - позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо внесення до бази даних "Податковий блок" інформації на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за період липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за період серпень 2014 року.

Зобов'язано Вишгородську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області відновити в електронній базі даних "Податковий блок" суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Консалтінг Груп" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період липень і серпень 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та просив скасувати спірну постанову, прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України, податковим органом здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень, серпень 2014 року. В актах зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" не знаходиться за податковою адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Київська, буд. 6. З метою вручення товариству запиту від 02.09.2014 №3560/10/22-00/3715 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з постачальниками та покупцями за липень, серпень 2014 року, здійснено вихід на податкову адресу та встановлено, що ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" не знаходиться за податковою адресою. До підрозділу податкової міліції передано запит на встановлення місцезнаходження від 02.09.2014 №552/22-00.

За результатами цих дій податковим органом складено акти від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2014 року. В актах зазначено, що у ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" вбачається відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за липень, серпень 2014р., які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України. Таким чином, господарські операції між ТОВ "Еліт Консалтінг Груп" та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушують ст. 185 Кодексу, в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

На підставі цих актів про неможливість проведення зустрічних звірок відповідачем здійснено внесення усіх відомостей щодо підприємств, наведених у вказаному акті, до бази даних "Податковий блок". При цьому, податковим органом, без винесення податкового повідомлення-рішення в інформаційних системах податкових обліків, що ведуться податковим органом, здійснено відповідне коригування раніше визначених позивачем у своїй податковій звітності податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом здійснено коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість, які ним визначалися у податковій звітності з ПДВ за відповідні періоди, зокрема у Додатку №5, в сторону їх зменшення по кожному із вказаних в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів на вказану в цих актах суму.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Суд першої інстанції зазначає, що відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, надіслання завіреного печаткою запиту про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисте вручення суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку такого запиту є обов'язком органу державної податкової служби, що виникає у разі відсутності в його розпорядженні запитуваної інформації в обсягах, необхідних для проведення зустрічної звірки і складання довідки.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до підпункту 5 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, у випадку проведення зустрічної звірки

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Згідно з пунктом 7 Порядку, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 8 Порядку, довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця).

Згідно з п.9 Порядку, матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем перед проведенням зустрічних звірок запити про надання пояснень та їх документального підтвердження до позивача не надсилались.

Суд першої інстанції встановив, що запити іншого податкового органу на проведення зустрічної звірки до відповідача не надходили.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що через відсутність запитів від податкового органу (ініціатора) та недотримання вимог про направлення обов'язкових письмових запитів про надання інформації відповідачем позивачу, у відповідача не було підстав для проведення цих зустрічних звірок.

Отже, податковим органом не дотримано вимог норм ПК України та вищевказаних нормативно-правових актів про порядок проведення зустрічної звірки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Закріплення частиною другою ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Суд першої інстанції зазначає, що оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, то, у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і по проведенню зустрічної звірки та по складанню акта зустрічної звірки чи акта про неможливість її проведення, відображенню в ньому певних висновків, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову з іншим предметом оскарження (зокрема, про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій).

Враховуючі вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені дії відповідача (щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалтінг Груп", на підставі яких складено від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за період липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за період серпень 2014 року) не мають для позивача юридичного значення та не призвели до фактичного порушення прав та інтересів позивача.

Також, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам державної податкової служби України актів про неможливість проведення зустрічної звірки позивача від 03.09.2014 №125/22-00/39247406 за липень 2014 року та від 25.09.2014 №148/22-00/39247406 за серпень 2014 року, суд першої інстанції зазначає, що заборона на використання та передачу іншим податковим органам податкової інформації суперечить положенням ст. 74 ПК України. Так, відповідно до приписів ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

А тому, суд першої інстанції приходить до вірного висновку, про відсутність законних підстав для задоволення цих позовних вимог.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

У пункті 86.7 статті 86 ПК України зазначено, що рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8. статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до Інструкції "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби", затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.

Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.

На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків". Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача, що виразилась у коригуванні ним показників податкової звітності без винесення податкового повідомлення-рішення, а саме, внесення до бази даних "Податковий блок", що ведеться податковим органом, інших відомостей на підставі актів про неможливість проведення зустрічної звірки, є протиправними. Крім того, про здійснене коригування в інформаційних базах даних податковим органом не повідомлено позивача, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини створює для нього ситуацію правової невизначеності.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159, 160, 162, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.