ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"31" березня 2015 р.Справа № 921/204/15-г/11
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
Розглянув справу
за позовом: Приватного підприємства "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ", вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 15-17/18, Подільський район, м. Київ, /поштова адреса: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72/;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Гусятинського району Тернопільської області, /фактична адреса: вул. Мазепи, 10, м. Тернопіль/;
про стягнення заборгованості в сумі 23 166 грн. 27 коп..
За участю представників сторін
Позивача: не з"явився;
Відповідача: не з"явився.
Суть справи: Приватне підприємство "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ", вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 15-17/18, Подільський район, м. Київ звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Гусятинського району Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 708 670 грн. 20 коп..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки № 1404/14 від 14 квітня 2014 року, а саме не здійснив повної оплати за поставлений товар, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 685 503грн. 93 коп., на яку нараховано 21 250 грн. 62 коп. - інфляційні нарахування та 1 915 грн. 65 коп. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25 лютого 2015 року порушено провадження у справі та розгляд даної справи призначено на 17 березня 2015 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 31 березня 2015 року. Зобов"язано відповідачу до дня розгляду справи надати суду документально обґрунтований відзив на позов.
Представник позивача в судове засідання 31 березня 2015 року не з"явився, однак, 13 березня 2015 року на адресу господарського суду Тернопільської області надійшло клопотання б/н від 10.03.2015 р. в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України. Як вбачається із змісту даного клопотання позивач просить суд стягнути із відповідача інфляційні нарахування в сумі 21 250 грн. 62 коп. та 3 % річних в сумі 1 915 грн. 65 коп., оскільки основний борг в сумі 685 503 грн. 93 коп. погашений відповідачем. Разом з тим, просить суд справу розглянути без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Проте, у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Враховуючи наведене, суд розцінює клопотання позивача як зменшення суми позовних вимог та приймає дане клопотання в порядку ст. 22 ГПК України та розглядає спір, виходячи з нової ціни позову, яка становить 23 166 грн. 27 коп..
Представник відповідача в судове засідання 31 березня 2015 року не з"явився, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи). Письмового відзиву на позов не подав, заперечень чи спростувань щодо заявлених позовних вимог суду не надав.
Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду відзив на позов.
Однак, зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
14 квітня 2014 року між приватним підприємством "ОККО-Бізнес Контракт" /надалі Постачальник/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" /надалі Покупець/ укладено договір поставки № 1404/14, відповідно до умов якого Постачальник зобов"язується передати нафтопродукт у власність Покупця, а Покупець зобов"язується приймати товар та повністю оплатити його ціну (вартість) за цінами, встановленими до умов цього договору.
Відповідно до п. 2.6. договору сторони погоджуються, що накладна на передану партію товару є документом, який засвідчує факт передачі у власність партії товару, а також засвідчують остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, попередню ціну (вартість) партії товару. Кожна накладна на передану партію товару є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем за період з 19.04.2014 р. по 09.08.2014 р. поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 40 492 933 грн. 67 коп., що підтверджується підписами та скріпленими печатками сторін на накладних за вказаний період.
Відповідачем було здійснено часткову оплату товару на загальну суму 39 807 429 грн. 74 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, відповідачем проведено оплату за поставлений товар в сумі 685 503 грн. 93 коп. після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач у позовній заяві, із врахуванням зменшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов"язання 1 915 грн. 65 коп. - 3 % річних та 21 250 грн. 62 інфляційні нарахування, які нараховані за період з 14.01.2015 р. по 16.02.2015 р..
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 5.5 договору передбачено, що кожна із сторін зобов"язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати.
Розглянувши подані позивачем розрахунки, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в сумі 23 166 грн. 27 коп., з яких: 1 915 грн. 65 коп. - 3 % річних та 21 250 грн. 62 коп. - інфляційні нарахування.
У відповідності до вимог ст. 49 ГПК судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
Окрім того, відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг", вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Гусятинського району Тернопільської області, /фактична адреса: вул. Мазепи, 10, м. Тернопіль/, ідентифікаційний код 35855770 на користь приватного підприємства "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ", вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 15-17/18, Подільський район, м. Київ, /поштова адреса: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72/ ідентифікаційний код 33614922 - 1 915 грн. 65 коп. - 3 % річних та 21 250 грн. 62 коп. - інфляційні нарахування та 1 827 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. Повернути приватному підприємству "ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ", вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 15-17/18, Подільський район, м. Київ, /поштова адреса: 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72/ ідентифікаційний код 33614922 надміру сплачений платіжним дорученням № 0001102655 від 17.02.2015 р. судовий збір в розмірі 12 346 (дванадцять тисяч триста сорок шість) грн. 40 коп.
4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 03 квітня 2015 року/ через місцевий господарський суд.
Суддя А.М. Сидорук
Судове рішення № 43434868, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 31.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 921/204/15-г/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: