Ухвала суду № 43434750, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8635/14 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві звернувся до суду з позовом до Концерну "Військторгсервіс" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках у розмірі 5 028 498 грн. 47 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Концерн "Військторгсервіс" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Концерн «Військторгсервіс» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві як платник податків та зборів.

За відповідачем обліковується податкова заборгованість, а саме: з податку на додану вартість у сумі 4 706 629,48 грн., із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 228 690,10 грн., збір за розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства у сумі 93 178,89 грн. на загальну суму 5 028 629,48 грн.

Вищевказана заборгованість виникла на підставі нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань та поданих до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві декларацій і розрахунків, в яких відповідач самостійно визначив суму грошових зобов'язань, а також із нарахованої пені за несвоєчасну сплату таких зобов'язань.

Оскільки відповідачем не вжито заходів щодо погашення існуючої заборгованості, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В силу п.п. 14.1.175 П. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подасться контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.п. 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борі, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, Концерном "Військторгсервіс" самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, із земельного податку з юридичних осіб, а також зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Так, податковий борг у розмірі 4 706 629 грн. 48 коп. виник за самостійно нарахованими відповідачем грошовими зобов'язаннями, визначених у податкових деклараціях № 9066957983 від 21 жовтня 2013 року, № 9075149822 від 20 листопада 2013 року, № 9086590262 від 11 січня 2014 року, № 9088005909 від 18 січня 2014 року, № 9009720677 від 25 лютого 2014 року, № 9015040945 від 20 березня 2013 року, № 9022553799 від 22 квітня 2014 року та № 9029687302 від 23 травня 2014 року.

Податковий борг із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 228 690 грн. 10 коп. виник за самостійно нарахованими відповідачем грошовими зобов'язаннями, визначених у податкових деклараціях від 14 березня 2013 року за липень-грудень місяці 2013 року та від 20 лютого 2014 року за січень-квітень місяці 2014 року.

Також, податковий борг позивача зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 93 178 грн. 89 коп. виник за нарахованими контролюючим органом грошовими зобов'язаннями, а саме: податковими повідомленнями-рішеннями № 0000972100 від 20 грудня 2013 року, № 0000272100 від 11 березня 2014 року, № 0000672100 від 17 квітня 2014 року, № 0000442100 від 25 травня 2014 року та за самостійно нарахованими відповідачем грошовими зобов'язаннями, визначених у розрахунках сум збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за грудень 2013 року - березень 2014 року.

З приводу посилань апелянта на те, що з 31 серпня 2012 року по 16 травня 2014 року Концерн "Військторгсервіс" був позбавлений можливості здійснювати операції з погашення податкового боргу, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року у справі №826/10171/13-а був накладний арешт, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, факт зупинення видаткових операцій за рішенням суду є наслідком несплати платником податків податкових зобов'язань, своєчасність сплати яких передбачена податковим законодавством, разом з тим, згідно рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2013 року у справі №826/10171/13-а, видаткові операції Концерну "Військторгсервіс" відновлено.

При цьому, відповідачем не надано доказів погашення податкового боргу після відновлення видаткових операцій Концерну "Військторгсервіс".

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що несплата відповідачем узгоджених податкових зобов'язань не пов'язана з зупиненням видаткових операцій, а тому нарахована контролюючим органом пеня є правомірною.

Посилання апелянта на те, що сума заборгованості зі сплати податкових зобов'язань у розмірі 5028498 грн. 47 коп. вже була предметом розгляду справи № 826/18364/14 є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки у даній справі період стягнення податкового боргу є іншим, ніж період, за який стягнуто зобов'язання на підставі рішення у справі № 826/18364/14.

Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції представником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві надано розгорнутий розрахунок податкового боргу Концерну "Військторгсервіс" по адміністративній справі № 826/18364/14, який також спростовує доводи апелянта про дублювання сум.

Так, у відповідності до ст.59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу від 17 травня 2012 року №1078 на суму 476 429 грн. 56 коп. та рішення про опис майна у податкову заставу № 1377 від 17 травня 2012 року, які отримані уповноваженим представником Концерну "Військторгсервіс" 19 червня 2012 року.

При цьому, доказів оскарження в судовому порядку вищевказаної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена позивачем до стягнення сума податкового боргу є узгодженою набула статусу податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку та іншими наявними у справі доказами.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 10.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.