Ухвала суду № 43434695, 31.03.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.03.2015 Справа № 920/177/15

За позовом: Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Зоря», с. Заруддя Роменського району Сумської області

до відповідачів: 1) Головного управління Держземагенства в Сумській області, м.Суми

2) Роменської районної державної адміністрації, м. Ромни Сумської області

про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною

Суддя В.Л.Котельницька

За участю представників:

від позивача: В.В.Каплун (голова кооперативу), В.В.Алфімов (довіреність б/н від 07.02.2015)

від 1-го відповідача: не прибув

від 2-го відповідача С.В.Дяченко (довіреність б/н від 11.03.2015)

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Ю.О.Зеря

В судовому засіданні, розпочатому 17.03.2015, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 31.03.2015 до 11 год. 30 хв.

Суть спору: позивач просить суд визнати укладеною Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2011, укладеного між Роменською райдержадміністрацією та позивачем, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.12.2011 за № 5924100040006096, у редакції, викладеній у позові.

Перший відповідач у поданому відзиві на позовну заяву проти вимог позивача заперечує, зазначає, що при зверненні до нього з листом-повідомленням про намір про продовження строку дії договору оренди землі позивачем не було додано до цього листа проекту додаткової угоди.

05.03.2015 позивач подав до суду заяву № 32/1 про зміну предмета позову, у якій просить суд визнати за ним переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) земельних ділянок загальною площею 296,7520 га, у тому числі: рілля - 137,7037 га, сіножаті - 147,9119 га, пасовища - 11,1364 га, які знаходяться на території Заруднянської сільської ради Роменського району Сумської області.

13.03.2015 позивачем подане до суду додаткове обґрунтування позовних вимог.

Першим відповідачем був поданий до суду відзив на позовну заяву з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову, у якому перший відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість.

23.03.2015 до господарського суду надійшла заява № 32/3 позивача у справі про забезпечення позову шляхом заборони першому відповідачу вчиняти дії щодо передачі в оренду спірних земельних ділянок.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, встановив:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з ч. 2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Враховуючи, що заявником не наведено жодної обставини, у зв'язку з якою поданий ним позов необхідно забезпечувати та не надано відповідних доказів, в задоволені клопотання суд відмовляє.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Зоря» про забезпечення позову - відмовити.

Суддя В.Л.Котельницька