Постанова № 43434612, 26.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2015 року № 826/770/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомУправління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської областідо Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Курений О.В. Фонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено не зарахування на рахунки УДКСУ сум перерахованих платниками збору на відчуження легкових автомобілів загальному розмірі 33 984,92 грн., які були сплачені фізичними та юридичними особами через Відділення №2 Одеського РВ м. Ізмаїл "Брокбізнесбанк". Позивач звернувся до відповідача з заявою про визнання управління конкурсним кредитором ПАТ "Брокбізнесбанк", проте, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "Брокбізнесбанк" Куреним Олександром Вікторовичем у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів вказаних грошових вимог УПФ відмовлено листом від 03.12.2014 №53-кр, позивач вважає дії відповідачів безпідставними та такими, що порушують його права.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 17.03.2014 надійшло клопотання №3526/08 від позивача про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зазначає, що Уповноважена особа діяла відповідно до вимог законодавства. Підставою для відмови у включенні позивача до реєстру кредиторів ПАТ "Брокбізнесбанк" є те, що кредиторами в даному випадку можуть виступати лише платники визначених позивачем коштів, які віднесені УПФ до безспірних грошових вимог, оскільки саме грошові кошти фізичних та юридичних осіб з технічних причин не було своєчасно перераховано банком.

Представник відповідача 2 проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зазначає, що вимога до Фонду гарантування про зобов'язання затвердити Реєстр акцептованих вимог кредиторів з урахуванням вимог Позивача є необґрунтованою, оскільки єдиною підставою для внесення змін до реєстру акцептованих вимог та внесення Позивача у зазначений реєстр має бути у вигляді пропозиції Уповноваженої особи Фонду гарантування щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог (пункт 4.31 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку).

У судовому засіданні 16.03.2015 судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

27.02.14 управлінням ПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області було проведено документальну перевірку повноти і своєчасності перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів, що підлягають першій державній реєстрації Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговуванням м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів, підпорядкованого управлінню УДАІ УМВС України в Одеській області, про що складено АКТ №2. Перевірку проведено за період з 20.01.14 по 25.02.14 на підставі наказу начальника управління ПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі № 37 від 26.02.14 та направлення № 18 від 26.02.14 (копії додаються).

Під час перевірки було встановлено, що за наявності оригіналів квитанцій підтверджених печаткою АТ "Брокбізнесбанк", які є підставою для реєстрації транспортних засобів кошти на рахунки Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області на загальну суму 33 984,92грн. не надійшли, а саме: квитанція №23 від 19.02.14, збір в розмірі 17 957,00грн. сплачений ОСОБА_2 під час набуття права власності на легковий автомобіль; квитанція №4 від 19.02.14, збір в розмірі 11 820,00грн. сплачений ОСОБА_3 під час набуття права власності на легковий автомобіль; квитанція №4 від 21.02.14, збір в розмірі 2 411,87грн. сплачений ОСОБА_4 під час набуття права власності на легковий автомобіль; квитанція №12 від 21.02.14, збір в розмірі 1 796,05грн. сплачений СФГ "Андрєєв І.І.". під час набуття права власності на легковий автомобіль, що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.

03.03.14 управлінням ПФУ в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі до Голови Правління АТ "Брокбізнесбанк" було направлено лист з вимогою надання пояснень щодо відсутності коштів та вимогою зарахувати на рахунки ДКСУ в Ізмаїльському районі Одеської області кошти в розмірі 33 984,92грн.

28.03.14 на адресу управління надійшла відповідь з АТ "Брокбізнесбанк" від 18.03.14 за вих.№2466/1005-04, якою повідомлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК». Тимчасову адміністрацію в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» запроваджено строком на три місяця з 03 березня 2014 року по 02 червня 2014 року. Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволенню вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за виконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до зрушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» відмовив управлінню щодо зарахування на рахунки ДКСУ в Ізмаїльському районі Одеської області коштів в розмірі 33 984,92грн., посилаючись на Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області не погоджуючись з діями Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року № 107 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних", рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 9 від 28 лютого 2014 року "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" розпочато процедуру виведення публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (код ЄДРПОУ 19357489) з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію з 03 березня 2014 року по 02 червня 2014 року.

В подальшому, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 10 червня 2014 року № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11 червня 2014 року "Про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" розпочато з 11 червня 2014 року процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк".

Зважаючи на те, що обмеження, які викликані запровадженням тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а потім процедурою ліквідації банку відповідно до статті 46 цього Закону, виникли поза межами строку, встановленого статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", то суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо неперерахування коштів клієнтів на рахунок Держбюджету міста Чернівці у строк, визначений чинним законодавством, є неправомірними.

Також, суд звертає увагу на те, що Пенсійний фонд України, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 6 Положення Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право порушувати у встановленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (п.10); звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків.

У сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у відповідності до пункту 10 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків фінансові санкції, визначені цим пунктом.

В свою чергу, за порушення строків, встановлених положеннями статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом (пункт 8.3 стаття 8 цього Закону).

За нормами Закону України "Про банки і банківську діяльність" клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку; кредитором - юридична особа або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Слід звернути увагу, що розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється банками на договірній основі (п. 22.8 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Кошти, які надходять на особовий рахунок є власністю клієнта банку, а не самого банку (відповідача), який має право здійснювати операції за вказаним рахунком лише на підставі доручення клієнта.

Як вже було встановлено судом, що згідно з квитанції №23 від 19.02.14, збір в розмірі 17 957,00грн. був сплачений ОСОБА_2 під час набуття права власності на легковий автомобіль; квитанції №4 від 19.02.14, збір в розмірі 11 820,00грн. сплачений ОСОБА_3 під час набуття права власності на легковий автомобіль; квитанція №4 від 21.02.14, збір в розмірі 2 411,87грн. сплачений ОСОБА_4 під час набуття права власності на легковий автомобіль; квитанція №12 від 21.02.14, збір в розмірі 1 796,05грн. сплачений СФГ "Андрєєв І.І.", під час набуття права власності на легковий автомобіль, а отже клієнтами банку були саме дані особи, а не позивач.

Таким чином, неперерахування банком грошових коштів згідно доручення клієнта є порушенням прав клієнта, як власника грошових коштів, а не позивача, та, відповідно, порушення банком взятих на себе зобов'язань, передбачених умовами договорів та вимог чинного законодавства саме перед цими клієнтами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки ініціаторами переказів коштів є клієнти банку-фізичні особи (юридичні особи): ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, СФГ "Андрєєв І.І.", то останні в даному випадку і є кредиторами ПАТ "Брокбізнесбанк", а не позивач, а отже, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими.

У свою чергу, зазначені обставини свідчать про помилковість доводів позивача щодо наявності у нього підстав бути визнаним кредитором даної банківської установи та включеним до реєстру акцептованих вимог кредиторів з грошовою вимогою в сумі 33 984,92 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов