Рішення № 43434436, 05.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 911/5616/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника Броварського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Броварської центральної районної лікарні, м. Бровари

до Фізичної особи-підприємця Шамрай Надії Петрівни, с. Княжичі, Броварський район

про стягнення 3515,04 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Заступником Броварського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Броварської центральної районної лікарні (надалі позивач) заявлено позов до Фізичної особи-підприємця Шамрай Надії Петрівни (надалі відповідач) про стягнення 3515,04 грн. з яких: 2933,47 грн. основного боргу; 112,13 грн. пені; 469,44 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору оренди від 01.09.2011 р. № 356.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 28.01.2015 р.

23.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області прокурором подано заяву про забезпечення позову.

27.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області заступником Броварського міжрайонного прокурора подано заяву про забезпечення позову та документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 18.02.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

03.02.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано заперечення проти позовної заяви.

У судове засідання 18.02.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду виконав не в повній мірі, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 28.01.2015 р.

Крім того, присутніми представником позивача та прокурором подано клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.03.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та задоволено вищезазначене клопотання.

05.03.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області прокурором подано письмові пояснення та представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 05.03.2015 р. представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки суд повідомив лише представник позивача зазначеним вище клопотанням.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, суд

встановив:

01 вересня 2011 року між Броварською центральною районною лікарнею (позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Шамрай Надією Петрівною (відповідач, орендар) укладено договір оренди комунального майна, що перебуває у спільній сумісній власності територіальної громади міста Бровари Київської області та територіальних громад сіл та селищ Броварського району № 356 згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно, а саме: частину нежитлового приміщення 1-го поверху Поліклініки (далі - майно) розташоване за адресою: м. Бровари, Промвузол, загальною площею17,1 кв. м., в т.ч. на поверсі 1-му 17,1 кв. м., напівпідвал 0 кв. м., підвал 0 кв. м., інше 0 кв. м., що знаходиться на балансі БЦЛР, вартість якого визначена згідно акту оцінки/незалежною оцінкою станом на " 30" червня 2011 р. і становить 49486,00 (сорок дев'ять тисяч чотириста вісімдесят шість грн. 00 коп.) грн. для бюджетних установ та комунальних підприємств Броварської міської ради та Броварської районної ради, визначена згідно з довідкою балансоутримувача про залишкову балансову вартість 6936,55 грн. станом на "16" травня 2011 р.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у спільній сумісній власності територіальної громади м. Бровари та територіальних громад сіл та селищ Броварського району, затвердженої рішенням Броварської міської ради № 1290-75-05 від 26.11.2009 р. та рішенням Броварської районної ради від 03.12.2009 р. № 441-32-V або за результатами конкурсу на право оренди і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2011 р., становить 618,58 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди (вересень 2011 р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за: липень-вересень 2011 р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

У п. 3.2. договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Орендна плата перераховується орендодавцю на розрахунковий рахунок щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця (п.3.4. договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір чинний з 01 вересня 2011 року по 31 липня 2014 року включно.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

Крім того, 01 вересня 2011 року між Броварською центральною районною лікарнею (позивач, балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Шамрай Надією Петрівною (відповідач, орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до п. 1.1. якого балансоутримувач - Броварська центральна районна лікарня забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Бровари, Промвузол (надалі - будівля), загальною площею 3440.00 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Орендар користується приміщенням, яке складається з частини нежилого приміщення 1-го поверху Поліклініки, загальною площею 17,1 кв. м. розміщене на території лікарні, експертною вартістю 49486,00 грн. станом на " 29" липня 2011 р. (надалі - орендоване приміщення).

Орендоване приміщення використовується для цілей: розміщення громадського харчування.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов зазначених договорів позивач передав відповідачу приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі комунального майна територіальної громади м. Бровари від 01.09.2011 року.

Проте, як зазначає прокурор, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки по орендній платі за користування об'єктом оренди, у зв'язку з чим за відповідачем, станом на дату судового засідання, рахується заборгованість у розмірі 2933,47 грн. за період з 15.10.2011 р. по 15.01.2012 р.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 2587 від 24.07.2012 р. щодо сплати заборгованості по орендній платі.

У своїх письмових поясненнях прокурор зазначає, що 15.01.2012 р. Броварською центральною районною лікарнею проведено звірку взаєморозрахунків за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р. та встановлено, що у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за оренду комунального майна у період з 01.08.2011 р. по 15.01.2012 р, яка становила 2933,47 грн., тобто про наявну заборгованість стало відомо саме 15.01.2012 р., а отже строк позовної давності не пропущено.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої та п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У своєму відзиві від 30.01.2015 р. відповідач частково заперечує позовні вимоги у зв'язку із пропущенням строків позовної давності, посилаючись не те, що відповідно до штампу канцелярії господарського суду Київської області, позовна заява від позивача була прийнята 23.12.2014 р., а тому, на думку відповідача, у даному випадку задоволенню підлягають вимоги позивача, строк виконання яких виник після 23.12.2011 р., тобто орендна плата за 9 днів грудня місяця 2011 року та 15 днів січня місяця 2012 року, всього 24 дні, що дорівнює 765,60 грн. Стосовно стягнення пені та штрафних санкцій відповідач зазначає, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки для вимог щодо стягнення неустойки передбачається позовна давність в один рік, а отже позивач даний строк пропустив.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Згідно зі ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Згідно зі ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Судом досліджено вказану заяву та встановлено, що строк виконання зобов'язання відповідача перед Броварською центральною районною лікарнею настав 15.10.2011 р. за вересень, 15.11.2011 р. за жовтень, 15.12.2011 р. за листопад та 15.01.2012 р. за грудень. Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, а відповідачем у своєму відзиві підтверджено наявність заборгованості за оренду та комунальних послуг з 15.10.2011 р. по 15.01.2012 р. у сумі 3515,04 грн. на день подання прокурором позову від 23.12.2014 р., отже станом на 23.12.2014 р. строк порушення відповідачем зобов'язання перед Броварською центральною районною лікарнею складає за вересень 1165 днів (3 роки 69 днів), за жовтень 1134 дні (3 роки 38 днів), за листопад 1104 дні (3 роки 8 днів) та за грудень 1073 дні (2 роки 342 дні).

Враховуючи вимоги ст. 267 ЦК України та заяву відповідача про застосування строку позовної давності, позов підлягає частковому задоволенню, а саме - у сумі 765,60 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурором дотримано зазначених вище норм процесуального законодавства України, подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 765,60 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, суд задовольняє позовні вимоги з урахуванням строку позовної давності, а саме - у сумі 765,60 грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути 112,13 грн. пені та 469,44 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до частини другої ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

З огляду на вищевказане, суд відмовляє у задоволені вимог позивача щодо стягнення з відповідача 112,13 грн. пені та 469,44 грн. штрафних санкцій, в зв'язку з пропущенням строків позовної давності.

Що стосується клопотання прокурора від 04.03.2015 р. щодо залишення заперечень відповідача без задоволення, аргументоване тим, що Броварській центральній районній лікарні стало відомо про наявність заборгованості відповідача лише 15.01.2012 р. після проведення звірки взаєморозрахунків між контрагентами договору оренди комунального майна № 556 від 01.09.2011 р., а прокуратура дізналась про таку заборгованість відповідача лише в порядку виконання функції нагляду, то суд ставиться до вказаного критично та залишає вказане клопотання без задоволення, виходячи з наступного.

П. 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Броварська центральна районна лікарня не навела доводів та не надала доказів неможливості дізнатись про наявність боргу відповідача, адже саме між Броварською центральною районною лікарнею та відповідачем укладено договір оренди комунального майна № 556 від 01.09.2011 р., п. 3.4. якого встановлено строк здійснення оплати орендарем орендної плати, а тому в разі невиконання орендарем вказаного обов'язку мало бути відомо центральною районною лікарнею відразу після 15 числа кожного наступного за звітним місяця, не чекаючи звірки розрахунків.

Що ж до повноважень прокурора та виконаної прокуратурою роботи щодо виконання функції визначеної Розділом ХІІІ Перехідних положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 р., першим пунктом якого змінено порядок та підстави виконання органами прокуратури функції, визначеної пунктом 5 статті 121 Конституції України та встановлено, що прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави у суді, то суд ставиться до цього з повагою, проте вищенаведене ніяким чином не впливає на факт того, що орендодавцем не було належним чином проконтрольовано хід виконання договору оренди комунального майна № 556 від 01.09.2011 р. між Броварською центральною районною лікарнею та Фізичною особою-підприємцем Шамрай Надією Петрівною, в результаті чого Броварською центральною районною лікарнею було пропущено строк захисту свого порушеного права, що передбачений ст. 261 ЦК України.

Між контрагентами договору оренди комунального майна № 556 від 01.09.2011 р. виникли господарські відносини із яких, в першу чергу випливають права та інтереси господарюючих суб'єктів, а тому, виходячи з викладеного, суд не визнає поважними причини пропуску позовної давності.

27.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області заступник Броварського міжрайонного прокурора подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 23.01.2015 р. № 386, в якій просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Шамрай Надії Петріввни (07455, Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 4-А, кв. 22; ідентифікаційний код 2313823128) у межах позовних вимог, котрі знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача за № 260006362, МФО 323538, АТ "Райффайзен банк Аваль", м. Кіровоград.

В обґрунтування вищезазначеної заяви, заступник Броварського міжрайонного прокурора посилається на те, що відповідачем протягом тривалого часу не виконувались договірні зобов'язання перед позивачем, а тому можна прийти до висновку, що ФОП Шамрай Надія Петрівна до ухвалення судом рішення може вчиняти дії, спрямовані на витрачання грошових коштів з метою уникнення виконання договірних зобов'язань перед Броварською центральною районною лікарнею.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У п. 1 роз'яснень наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.11.2011 р. № 16 вказано, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши доводи заступника Броварського міжрайонного прокурора, викладені в заяві про забезпечення позову, господарський суд вважає останні не обґрунтованими, оскільки, позивач лише припускає, що грошові активи, які є у відповідача, можуть зменшитись за кількістю або зникнути на момент виконання рішення суду. Проте, доказів на підтвердження ймовірності утруднення виконання (у разі задоволення позову) рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява заступника Броварського міжрайонного прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Приписами частини третьої ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шамрай Надії Петрівни (07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 4-А; ідентифікаційний код 2313823128) на користь Броварської центральної районної лікарні (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 22; код ЄДРПО України 01994497) - 765 (сімсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. основного боргу.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шамрай Надії Петрівни (07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 4-А; ідентифікаційний код 2313823128) в доход Державного бюджету України 402 (чотириста одну) гривню 94 коп. судового збору.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.04.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін