Ухвала суду № 43434291, 03.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз'ясненні судового рішення

03 квітня 2015 року м. Київ № 826/4549/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі

за позовом 1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2до 3-ті особи:Прокуратури м. Ірпеня 1. Гостомельська селищна рада, 2. Прокуратура Київської областіпро визнання протиправною бездіяльність, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Прокуратури м. Ірпеня, 3-ті особи: Гостомельська селищна рада, Прокуратура Київської області про визнання протиправною бездіяльність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2015 р. по справі № 826/4549/15 позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви до 31.03.2015 р.

Згідно відмітки служби діловодства, 27.03.2015 р. Окружний адміністративний суд м. Києва одержав від представника позивачів ОСОБА_3 заяву про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення позовної заяви без руху від 20.03.2015 р. Як вбачається з поданого клопотання, представник позивачів вказує на те, що в ухвалі від 20.03.2015 р. судом не вказано банківські реквізити, суму судового збору, шляхи усунення недоліків. Крім того представнику позивачів не зрозуміло, яким саме шляхом необхідно подати суду докази виходячи із предмету позову.

З урахуванням наведеного вище, представник позивачів просить роз'яснити рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2015 р. по справі № 826/4549/15 про залишення позовної заяви без руху, а саме: роз'яснити позивачам шляхи усунення недоліків в їх позовній заяві від 16.03.2015 р., направленій на електронну адресу суду із зазначенням переліку письмових доказів, які слід надати, на думку суду, виходячи з предмету позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

З урахуванням того, що в даному випадку судом, який прийняв рішення, яке підлягає роз'ясненню (ухвала про залишення позовної заяви без руху) є суддя суду першої інстанції, а розгляд справи у судовому засіданні судом першої інстанції, в даному випадку, передбачений головуючим суддею одноособово, та нормами процесуального законодавства (Кодексом адміністративного судочинства України) не передбачений розгляд у відкритому судовому засіданні роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також проведення відкритого судового засідання на стадії відкриття провадження по розгляду позовної заяви, суддя розглядає зазначену заяву без участі сторін.

Згідно ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У відповідності до пункту 19 постанови Пленум Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Згідно ч. 4 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновків суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Як вбачається з ухвали суду про залишення без руху позовної заяви, яку просить роз'яснити заявник, вона містить усі складові, визначені зазначеною нормою Закону, в ухвалі зазначені недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлений строк, достатній для усунення недоліків.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (постанова Пленум Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. №7).

Оскільки, ухвала суду, яку просить роз'яснити заявник, містить усі складові, визначені зазначеною нормою Закону, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про роз'яснення судового рішення.

Щодо посилання заявника на необхідність зазначення доказів, які необхідно надати останньому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу положень ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази (ч. 3 цієї статті).

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що саме позивач повинен надавати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Суд має право витребувати докази лише за наявності підстав вважати, що наданих позивачем доказів недостатньо для вирішення справи.

Суд звертає увагу, що позивачами не надано жодних доказів, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги.

Отже, в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2015 р. судом чітко вказано, що позивачам необхідно викласти позовну заява у письмовій формі, скільки електронна форма адміністративного позову не передбачена Кодексом адміністративного судочинства України. Водночас судом зазначено, що у позовній заяві відсутні підписи позивачів, дата позову, не надано доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, примірників позову для направлення їх відповідачу, не сплачено судовий збір за подання позовної заяви тощо.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що позовна заява подається через Канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва, а реквізити сплати судового збору вказані на офіційному веб-сайті Судової влади України: http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/tax/.

Таким чином, заявлені вимоги про роз'яснення ухвали суду фактично за своєю суттю є формою висловлення незгоди з мотивацією судового рішення, що суперечить принципам інституту роз'яснення судового рішення.

Суд окремо акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно із Законом від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Протоколу N 1 та протоколів NN 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких видана Верховною Радою, є частиною законодавства України.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» колишня друга секція (Заява N 63566/00) Страсбург, 18 липня 2006 року, - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен аргумент заявника.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

За таких обставин, розглянувши подану заяву, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення відсутні, оскільки ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2015 р. складено у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а її зміст є зрозумілим, як і зрозумілим є порядок виконання даної ухвали.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 170 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук