Постанова № 43434190, 02.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 квітня 2015 року №826/1497/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2014 №0048991701,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2014 №0048991701.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного доходу; повідомлення від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про анулювання боргу ОСОБА_1 не отримувалось; розрахунок за формою №1-ДФ товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» контролюючому органу не надавався.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на приписи абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а також на те, що відповідні висновки акту перевірки зроблено контролюючим органом на підставі податкової інформації та інформації, отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» листом від 16.06.2014 №2014/06/Б-2-16.

Справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (зараз - державна податкова інспекція у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт перевірки від 03.09.2014 №2396/26-52-17-01/НОМЕР_1, яким зафіксовано факт порушення позивачем підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164, пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, а саме занижено обсяги оподаткованого доходу за 2013 рік у розмірі 1 355 423,84 грн. та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі - 230 192,65 грн.

На підставі акту перевірки від 03.09.2014 №2396/26-52-17-01/НОМЕР_1 державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 №0048991701, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 287 910,81 грн., у тому числі: за основним платежем - 230 192,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57 718,16 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З акту перевірки від 03.09.2014 №2396/26-52-17-01/НОМЕР_1 вбачається, що висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на те, що позивачем не сплачено податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік у розмірі 230 192,65 грн. у вигляді анульованої заборгованості за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено кредитний договір від 30.05.2008 №800004150.

Листом від 20.11.2013 публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» повідомило ОСОБА_1, що право вимоги щодо її заборгованості було відступлене товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», згідно договору факторингу від 20.11.2013.

Згідно договору від 20.11.2013 про внесення змін і доповнень до кредитного договору від 30.05.2008 №800004150, товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відповідно до договору факторингу від 20.12.2012 є правонаступником публічного акціонерним товариством «Альфа-Банк» і кредитором за кредитним договором від 30.05.2008 №800004150.

Пунктом 5 договору від 20.11.2013 про внесення змін і доповнень до кредитного договору від 30.05.2008 №800004150 визначено, що кредитор має право у відповідності до вимог статті 605 Цивільного кодексу України звільнити позичальника (ОСОБА_1) від подальшого виконання зобов'язань за договором у сумі 1 355 423,84 грн.

Враховуючи, що в розпорядженні державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві була інформація, що за даними податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 2013 рік ОСОБА_1 нараховано дохід в сумі 1 355 423,84 грн. у вигляді додаткового блага (ознака 126) без утримання/перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, листом відповідача від 13.06.2014 №5441/10/26-52-17-01-47 з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» витребувано відповідне документальне підтвердження зазначених обставин.

Згідно листа товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» від 16.06.2014 №2014/06/Б-2-16 контролюючому органу надано інформацію, що дійсно ОСОБА_1 нараховано за 2013 рік та виплачено дохід за ознакою « 126» - дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо.

Листом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» від 20.11.2013 позивачу повідомлено про списання кредитної заборгованості у сумі 1 355 423,84 грн., а також звернуто увагу ОСОБА_1 на те, що про отримання доходу буде повідомлено Державну податкову службу України.

Лист від 20.11.2013 отриманий ОСОБА_1 20.11.2013, про що свідчить розписка останньої на листі.

Отже доводи позивача, що вона не отримувала повідомлення від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про прощення боргу у сумі 1 355 423,84 грн. спростовано матеріалами справи.

Доводи позивача щодо відсутності на час перевірки в розпорядженні контролюючого органу інформації про включення товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відповідної суми анульованої заборгованості до податкового розрахунку 1-ДФ, не приймаються судом до уваги.

Так, з акту перевірки від 03.09.2014 №2396/26-52-17-01/НОМЕР_1 вбачається, що на час перевірки в розпорядженні державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві були дані за формою 1-ДФ, що свідчать про отриманий ОСОБА_1 доходу за ознакою « 126» - (дохід, отриманий платником податків, як додаткове благо, сума боргу платника податку анульовано кредитором за його самостійним рішенням) на суму 1 355 423,84 грн. від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні лінії».

Щодо доводів позивача, що відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного доходу, суд наголошує на наступному.

Згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Отже приписи названої статті не розмежовують складові анульованого (прощеного) кредитором боргу, а визначають, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням.

На підставі пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані, зокрема: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Досліджені в судовому засіданні докази засвідчили, що позивачем отримано додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» за його самостійним рішенням.

Про факт анулювання (прощення) богу саме у сумі 1 355 423,84 грн. позивачеві стало відомо 20.11.2013, що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 5 договору від 20.11.2013 про внесення змін і доповнень до кредитного договору від 30.05.2008 №800004150 визначено, що боржник підтверджує, що він в повній мірі розуміє порядок визначення розміру суми прощеного боргу і наслідки, що настають для боржника внаслідок прощення боргу кредитором.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» включило суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку.

Позивачем не надано суду доказів декларування за наслідками 2013 року відповідного доходу і сплати відповідного податку.

Доводи позивача щодо пропущення строків позовної давності в межах спірних правовідносин, не приймаються судом до уваги, оскільки в силу приписів статті 102 Податкового кодексу України такі строки не порушено.

За таких обставин позивачем не задекларовано у повному обсязі суму отриманого додаткового блага у вигляді прощеного анулювання боргу, чим занижено відповідний дохід на суму 1 355 423,84 грн. та не доплачено у бюджет податок з доходів фізичних осіб за 2013 рік на суму 230 192,65 грн. (відповідний обґрунтований розрахунок містить акт перевірки від 03.09.2014 №2396/26-52-17-01/НОМЕР_1).

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 №0048991701 прийнятим в межах повноважень і в спосіб, передбачений діючим законодавством України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4 384,80 грн. (4 827,00 грн. - 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.