Рішення № 43434050, 30.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/38/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015 Справа № 908/1384/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (Курський проспект, буд. 6, м. Суми, Сумська область, 40020; код ЄДРПОУ 00220434),

до відповідача: Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» (вул. Артема, буд. 63, м. Донецьк, Донецька область, 83001, тел. (062) 345-79-19; місцезнаходження: місто Вугледар, Донецька область, 85670, тел. 050-284-68-57; код ЄДРПОУ 33161769),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Гадяцький В.Є. - дов. б/н від 02.01.2014;

від відповідача: не з'явився;

про: стягнення 80514,74 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» про стягнення з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» 80514,74 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою від 04.03.2015р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Позивач наполягає на позовних вимогах з підстав, зазначених у позовній заяві, при цьому зазначив, що спір виник внаслідок порушення відповідачем умов договору № 132 від 15.01.2014р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару. Заборгованість на момент звернення до суду з позовною заявою складає 80514,74 грн. Разом із стягненням заборгованості, позивач просить судові витрати віднести на відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані документи не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

На електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про повернення позовної заяви позивачу без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального Кодексу України. Клопотання вмотивовано направленням копії позовної заяви та доданих до неї документів не на юридичну адресу ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», а на поштову.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки на думку суду є спробою зволікання судового процесу.

Головною метою направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів є ознайомлення відповідача з позовними вимогами та підставами позову, на які посилається позивач для завчасної підготовки нормативно та документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву. Дану мету було досягнуто шляхом надсилання копії позовної заяви на адресу, за якою на теперішній час знаходиться відповідач, і підтвердженням цього є посилання ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» на отримання копії позовної заяви від позивача у своєму клопотанні.

Слід зазначити, що відповідно до листа Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 20.01.2015р. № 04-16-83 з 27.11.2014р. припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Серед таких населених пунктів, зокрема зазначено м. Донецьк. Таким чином, направлення копії позовної заяви на юридичну адресу неможливо. Саме ця обставина обумовила направлення пакету документів, в тому числі ухвали господарського суду Запорізької області про порушення провадження у справі, саме на адресу фактичного місця знаходження відповідача.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату і час судового засідання. Клопотань або інших волевиявлень відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання, для надання витребуваних матеріалів, або інших доказів, які він вважає за необхідне надати суду, не надходило.

Справа розглядається в порядку, передбаченому ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

15.01.2014 між публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (постачальник) та державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (покупець) був укладений договір № 132, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставити відповідачу товар, асортимент кількість і ціна якого зазначається у Специфікаціях, а відповідач, в свою чергу, прийняти цей товар та оплатити його вартість.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем на користь відповідача протягом його дії були здійснені поставки товару на загальну суму 104306,89 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 1125 від 04.08.2014р., № 786 від 05.06.2014р., № 773 від 02.06.2014р., № ГП-00497 від 17.04.2014р., № ГП-00267 від 14.03.2014р., № ГП-00191 від 25.02.2014р., № ГП-00183 від 25.02.2014, № ГП-00182 від 25.02.2014р., № ГП-00043 від 27.01.2014р., № 1837 від 12.12.2014р. та товарно-транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких, додані позивачем до позовної заяви.

Факт отримання відповідачем зазначеної у накладних кількості товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1232 від 11.12.2014р., № 112 від 22.01.2014р., № 334 від 24.02.2014р., № 337 від 24.02.2014р., № 422 від 13.03.2014р. № 622 від 16.04.2014р., № 838 від 29.05.2014р. та № 1093 від 31.07.2014р.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.2 Договору розрахунок за поставлену продукцію здійснюється покупцем за рахунок власних коштів шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних дняв з моменту поставки.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, належним чином не виконав, товар оплатив частково в сумі 23792,15 грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 80514,74 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 80514,74 грн. позивачем заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, слід віднести на відповідача, оскільки спір саме з його вини доведено до судового вирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (вул. Артема, буд. 63, м. Донецьк, Донецька область, 83001, місцезнаходження: місто Вугледар, Донецька область, 85670, код ЄДРПОУ 33161769) на користь публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (Курський проспект, буд. 6, м. Суми, Сумська область, 40020; код ЄДРПОУ 00220434) 80514 (вісімдесят тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 74 коп. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 30.03.2015р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 31.03.2015р.

Суддя С.А.Гончаренко