Ухвала суду № 43433642, 20.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 березня 2015 року Справа № 922/1350/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на постанову у справі господарського судуХарківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року №922/1350/14 Харківської області

за заявою доТовариства з обмеженою відповідальністю "Метали і полімери" Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція"провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Подана Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року у справі №922/1350/14, не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову апеляційної інстанції прийнято 20.11.2014 року, постанову у повному обсязі підписано 24.11.2014 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що постанова у справі про банкрутство набирає законної сили з дня її винесення.

Строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року у справі №922/1350/14, закінчився 10.12.2014 року, а касаційну скаргу №9-246134/131 від 19.12.2014 року було подано заявником до суду апеляційної інстанції, згідно відмітки на поштовому конверті, 22.12.2014 року, з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Суд касаційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що у відновленні строку на подання касаційної скарги слід відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року у справі №922/1350/14 зверталось Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит".

В судове засідання скаржник свого представника не направив, про дату та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Крім того, з відмітки на зворотному боці постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року у справі №922/1350/14 вбачається, що остання була направлена сторонам 26.11.2014 року.

Заявником у касаційній скарзі було заявлено клопотання, з проханням відновити пропущений процесуальний строк, посилаючись на отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови 02.12.2014 року.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що вищезазначена скаржником дата отримання оскажуваної постанови, є підтвердженням вчасного її отримання, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

На підтвердження отримання тексту оскаржуваної постанови після закінчення строку на касаційне оскарження заявником до суду касаційної інстанції жодних доказів не надано.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина друга статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає, що заявником при зверненні з касаційною скаргою з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на касаційне оскарження, не надано належних та допустимих доказів існування об'єктивно непереборних обставин, що стали причинами пропуску заявником процесуального строку подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року у справі №922/1350/14.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими, недоведеними та відхиляє доводи скаржника, що викладені у клопотанні, про наявність об'єктивних обставин, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року у справі №922/1350/14 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст.44, 86, 107-110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 44, 50, 53, 86, 107, 110, п. 5) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про відновлення строку на подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 року у справі №922/1350/14 повернути скаржнику.

Повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДК у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві) судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням №8587 від 19.12.2014 року.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук