Вирок № 43432212, 26.03.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5454/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Хіміча В.М.,

при секретарі Бондарчук М.В.,

за участю прокурора Клижка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100040000698 від 16.01.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Закарпатської області, Тячівського району, смт. Солотвино, громадянина України, за національністю угорець, з повною середньою освітою, не працюючого, холостого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, раніше судимий: вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 15.04.2010 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, звільнився 01.04.2013 року по відбуттю строку покарання; вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.10.2013 року за ч. 1 ст. 395 КК України до 1 місяця арешту, покарання не відбуте,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доказаним, що обвинувачений ОСОБА_1, маючи не зняту у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та скоїв повторно умисне кримінальне правопорушення проти власності.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 16.01.2015 року приблизно о 02 год. 30 хв., перебував біля другого під'їзду будинку № 8 по вул. Жмаченка в м. Києві, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свої злочинні наміри, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом віджиму решітки, проник до підвального приміщення, користуючись сприятливими умовами для доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, обрізав інтенет-кабель довжиною 227,24 метра, загальною вартістю 670 гривень 25 копійок, що належить ТОВ «Фрінет», після чого з місця скоєння зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ТОВ «Фрінет» майнової шкоди на загальну суму 670 гривень 35 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе за ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, дав покази про обставини скоєння кримінального правопорушення.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що дійсно 16.01.2015 року приблизно о 02 год. 30 хв. він проник до підвального приміщення будинку № 8 по вулиці Жмаченка в м. Києві, звідки викрав інтернет-кабель довжиною 227,24 метра, з метою продажу, задля повернення додому за місцем реєстрації за вилучені кошти, після чого з місця скоєння злочину зник, але був затриманий працівниками міліції з викраденим, яке у нього вилучили.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів щодо особи обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показами, щирим каяттям у скоєному та дослідженими доказами щодо особи обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням інше приміщення.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, дані про обвинуваченого, який раніше судимий за аналогічні злочини, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується позитивно, ухилявся від виконання вироку суду по ч. 1 ст. 395 КК України.

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає визнання вини та щире каяття в скоєному.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

За таких обставин, з урахуванням особи обвинуваченого, вищевказаних обставин, вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі по санкції ч. 3 ст. 185 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, судом враховується, що ОСОБА_1 ухилився від відбування покарання за вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.10.2013 року у виді арешту строком на 1 місяць, виїхавши до міста Києва, де проживав без визначеного місця проживання. Цивільний позов на суму 1239 грн. 00 коп., визнаний обвинуваченим ОСОБА_1, підлягає до задоволення. Сума позову складає вартість аварійно-відновлювальних робіт по ліквідації пошкоджених обвинуваченим волоконно-оптичних ліній зв'язку, що підтверджено довідкою, наданою представником потерпілого.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Обвинуваченого ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України остаточне покарання шляхом повного приєднання покарання за попереднім вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 07.10.2013 року призначити у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін у виді тримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби України.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 16 січня 2015 року.

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ТОВ «Фрінет» (фактична адреса: 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 17, оф. 268, юридична адреса: 03164, м. Київ, вул. Осіння, 33, сек. 3, оф. 7, р/р 26004011820101 в ПАТ «Альфа-Банк» м. Київ, МФО 300346, Код ЄДРПОУ 24592293) матеріальну шкоду в сумі 1239 (одну тисячу двісті тридцять дев'ять) гривень 00 копійок.

Речові докази: кабель від інтернету, переданий на зберігання представнику потерпілого, - залишити у власності потерпілого ТОВ «Фрінет»; кусачки та ліхтарик, передані на зберігання до камери схову Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.

Суддя: