Рішення № 43431120, 31.03.2015, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/382/15

Єдиний унікальний № 742/2503/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., при секретарі Голушко Н.А., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Новікова Ю.М., Луценко І.В., Панасенка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до комунального підприємства «Санаторій «Берізка» Прилуцької міської ради Чернігівської області, Прилуцької міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом у якому з уточненням просить стягнути в солідарному порядку з КП «Санаторій «Берізка», Прилуцької міської ради заборгованість по заробітній платі в розмірі 65026,76 грн.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку; стягнути моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 974,40 грн. Вимоги мотивовані тим, що позивач працював директором комунального підприємства «Міськсвітло» та розпорядженням Прилуцького міського голови № 109 від 31 серпня 2010 року йому було вмінено за сумісництвом виконання обов'язків директора комунального підприємства «Санаторій «Берізка» з 01 вересня 2010 року. До 24 травня 2012 року він виконував обов'язки директора КП «Санаторій «Берізка» та після звільнення з ним не розрахувалися по заробітній платі. Моральна шкода обгрунтована тим, що без грошей позивач не міг достатньо приділяти уваги своїй сім?ї; моральні страждання зумовлені порушенням нормальних життєвих зв?язків, ускладненням родинних відносин; негативні емоції та переживання вплинули на спокій позивача.

У судовому засіданні позивач із своїм представником повністю підтримали заявлені вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові, просять такий задовольнити. Як на порушення норм трудового законодавства вказують про неукладення контракту з позивачем і ненарахування заробітної плати. Хоча домовленості про зарплату у нього ні з ким не було, але він вважав що його робота повинна безумовно оплачуватися. Його робота зводилася до збереження товарно-матеріальних цінностей підприємства та підписання бухгалтерсько-фінансових документів.

Представник відповідача Прилуцької міської ради у суді проти позову заперечує у зв?язку з безпідставністю такого, оскільки позивачу було вмінено виконання обов?язків директора (без зайняття штатної посади), доплати йому не було передбачено, з чим він погодився. У його обов?язки входило лише підписання бухгалтерсько-фінансових документів та проставлення підпису на розрахункових документах. Відповідно зразок свого підпису він надав до установи банку. Господарською діяльністю підприємство не займалося.

Представник КП «Санаторій «Берізка» також заперечує проти позову.

Допитані у суді свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як начальник та колишній начальник (відповідно) управління ЖКГ Прилуцької міської ради пояснили, що «Берізка» є дотаційним підприємством і господарською діяльністю не займається. Ними погоджувалися штатні розписи по підприємству, та ОСОБА_5 підписував бухгалтерсько-фінансові документи.

Свідок ОСОБА_9, як головний бухгалтер КП «Санторій «Берізка» повідомила суду, що під час виконання позивачем обов'язків директора санаторію табель обліку його робочого часу не вівся і заробітна плата не нараховувалася. З приводу оплати праці у позивача не було запитань, та безпосередньо ОСОБА_5 підписував відомості про нараховану зарплату. Для неї, як бухгалтера, не було підстав для виплати йому заробітної плати, оскільки не було ні контракту, ні в розпорядженні про це не вказувалося, та і в табелі робочого часу його не було вказано.

Свідок ОСОБА_10, як завідувач сектором по роботі з кадрами у суді повідомив, що позивачу було вмінено (безоплатне) виконання обов?язків директора КП «Берізка», та будучи керівником КП «Міськсвітло» це виключало можливість очолювати одночасно два комунальні підприємства.

Свідок ОСОБА_11, будучи начальником фінансового управління Прилуцької міської ради пояснила, що на «Берізку» виділялися дотаційні кошти однією сумою та їй не відомо як розподілялися зарплати за посадами.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно розпорядження Прилуцького міського голови № 109 від 29 липня 2008 року ОСОБА_5 працював на посаді директора КП «Міськсвітло» за контрактом по 11 вересня 2013 року включно (а.с. 96).

Згідно розпорядження Прилуцького міського голови № 109 від 31 серпня 2010 року ОСОБА_5, директору КП «Міськсвітло», з 01 вересня 2010 року було вмінено виконання обов'язків директора КП «Санаторій «Берізка» (а.с. 97).

Розпорядженням Прилуцького міського голови №45-ОС від 24.05.2012 року ОСОБА_5, директора КП електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло», виконуючого обов'язки директора КП «Берізка», звільнено від виконання обов'язків директора КП «Санаторій «Берізка» з 01 червня 2012 року відповідно до поданої заяви (а.с. 98).

КП «Санаторій «Берізка» було створене згідно рішення Прилуцької міської ради від 26.05.2005 та здійснює свою діяльність відповідно до статуту (а.с. 195).

Державне КП «Міськсвітло» створено на підставі рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради від 09.01.1996 № 13 із затвердженням відповідного статуту (а.с. 196).

Згідно інформації КП «Санаторій «Берізка», управління статистики у Прилуцькому районі та Прилуцької ОДПІ вбачається, що з серпня 2010 року була припинена основна діяльність санаторію (оздоровлення дітей), що було джерелом прибутку, на підприємстві залишився лише персонал, який здійснює забезпечення охорони приміщень підприємства (а.с. 194, 202-203).

За весь період виконання обов'язків директора КП «Санаторій «Берізка» ОСОБА_5 заробітна плата не нараховувалась і не виплачувалась, що вбачається з копій розрахунково-платіжних відомостей за вересень 2010 року; січень, грудень 2011 року; січень,травень 2012 року (а.с. 106-109) і в зв'язку з чим останній звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до п.п. 4.2, 6.1 статуту КП «Санаторій «Берізка» в редакції 2009 року, затвердженої рішенням 87 сесії 5 скликання Прилуцької міської ради №8 від 29.12.2009 року, керівництво виробничо-господарською діяльністю підприємства здійснюється директором підприємства, який призначається на посаду на контрактній основі Прилуцьким міським головою. Контрактом визначаються права, обов'язки, відповідальність та межі повноважень директора, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади. Трудові відносини підприємства зі своїми працівникам регулюються законодавством України про працю з урахуванням особливостей, визначених контрактом або трудовим договором. Прийом та звільнення працівників, оплата їх праці та інші аспекти трудових відносин входить до компетенції директора підприємства (а.с. 40-47).

Статут КП «Санаторій «Берізка» в редакції 2009 року та статут в редакції 2011 року, який затверджений рішенням Прилуцької міської ради 6 сесії 6 скликання №17 від 25 лютого 2011 року, містять аналогічні положення (а.с. 32-39).

Згідно вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В силу ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що контракт з ОСОБА_5 як з директором КП «Санаторій «Берізка» не укладався.

Наказом Державного комітету статистики України №489 від 05.12.2008 року затверджено та введено в дію з 01 січня 2009 року типові форми облікової документації підприємств, установ, організацій, в тому числі табель обліку робочого часу.

Табель обліку робочого часу є поіменним списком усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу підприємства з відмітками навпроти кожного прізвища про використання працівником робочого часу протягом облікового періоду.

У матеріалах справи наявні табелі обліку робочого часу КП «Санаторій «Берізка» за вересень 2010 року (а.с.102), січень 2011 року (а.с.101), грудень 2011 року (а.с.100), березень-квітень 2012 року (а.с.103-105), в яких відсутнє прізвище позивача.

Табелі обліку робочого часу та розрахунково-платіжні відомості затверджувались ОСОБА_5 як директором підприємства, будь-яких зауважень щодо невнесення його до вказаних документів позивачем протягом усього часу роботи не висловлювалось.

Враховуючи, що контракт із ОСОБА_5 не укладався, заробітна плата йому не нараховувалася, у табелях обліку робочого часу відсутні відомості про фактично відпрацьований позивачем робочий час, контроль за нарахуванням заробітної плати та веденням табелів обліку робочого часу покладався саме на позивача, що підтверджується його підписами на вказаних документах, тому суд вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Крім того, протягом усього періоду виконання обов'язків директора комунального підприємства у період з 01 вересня 2010 року по 01 червня 2012 року ОСОБА_5 не звертався до власника підприємства з вимогами про укладення контракту чи визначення йому умов оплати праці, тобто погоджувався виконувати покладені на нього обов'язки на вищезазначених умовах.

Оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, тому в цій частині вимог позивачу також необхідно відмовити.

Згідно до абзацу 2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України №245 від 03 квітня 1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» оплата праці сумісників проводиться за фактично виконану роботу.

Враховуючи, що розпорядженням Прилуцького міського голови №109 від 31 серпня 2010 року ОСОБА_5 було вмінено виконання обов'язків директора КП «Санаторій «Берізка» і вказане розпорядження не містить посилання на те, що позивач має виконувати вказані обов'язки за сумісництвом, фактично виконана робота позивача не підтверджується табелями робочого часу, то доводи ОСОБА_5 про його роботу за сумісництвом на посаді директора КП «Санаторій «Берізка» не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Більше того, не можна вважати, що ОСОБА_5 працював за суміщенням, оскільки ст. 105 КЗпП України визначає, що при суміщенні професій (посад) працівник поряд зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором (контрактом), виконує додаткову роботу за іншою професією (посадою) або виконує обов?язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи на одному і тому самому підприємстві за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня.

За наведених вище обставин, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_5 взадоволенні позову до комунального підприємства «Санаторій «Берізка» Прилуцької міської Чернігівської області, Прилуцької міської ради Чернігівської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О.Ільченко