Рішення № 43428514, 27.03.2015, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2932/14-ц

Провадження № 2/496/72/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2015 року

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Буран В.М.

при секретарях - Камочкіної А.Ю., Рогачко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біляївка об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільну сумісну власність подружжя та скасування державної реєстрації майна, за зустрічним уточненим та доповненим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Варави Катерини Валеріївни, державного нотаріуса Четвертої одеської державної нотаріальної контори Назарчук Наталії Михайлівни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман Інни Миколаївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мельник Ольги Миколаївни, Центру №2 надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Одеси підпорядкованого УДАЇ УМВС України в Одеській області про поділ майна подружжя, визнання права власності, визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності, усунення перешкод в користуванні власністю та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

25.06.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, на ? частку квартири АДРЕСА_2, на ? частку земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, на ? частку житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_4, на ? частку автомобіля ВМW Х3, кузов НОМЕР_8, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2, та стягнути з ОСОБА_2 витрати пов'язані з розглядом справи. (а.с. 2-4)

10.07.2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, який неодноразово 17.10.2014 року та 06.03.2015 року, уточнювала та доповнювала. Згідно уточнених та доповнених позовних вимог ОСОБА_2 просить суд визнати за нею право спільної сумісної власності на ? частину об'єкту нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5, на ? частину об'єкту нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6, на транспортний засіб - ВМW Х3, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб - НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2; стягнути в рахунок відшкодування різниці у вартості транспортних засобів з неї на користь ОСОБА_1 грошові кошти; зобов'язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди в користуванні майном, шляхом передачі їй транспортного засобу - ВМW Х3, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, визнати за нею право власності на ? частину транспортного засобу - TOYOTA PRADO, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3; визнати недійсним Договір дарування, посвідчений 05.06.2014 року державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Назарчук Н.М., за реєстраційним номером № 5-780, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_3 прийняла в дар об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5 та застосувати наслідки недійсності правочину; витребувати з володіння ОСОБА_4 - квартиру АДРЕСА_5; зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 864 675 гривень, отримані нею за Договором купівлі-продажу від 20.06.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Варава К.В., за реєстраційним номером №456, згідно якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4, на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_5; визнати недійсним Договір купівлі-продажу, посвідчений 31.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., за реєстраційним номером №4890, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_7 купив об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6 та застосувати наслідки недійсності правочину; витребувати з володіння ОСОБА_6 - машиномісце АДРЕСА_6; зобов'язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 73 008 гривень отримані ним за договором купівлі-продажу, посвідченим 31.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., за реєстраційним номером №4890, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_7 купив об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6, зобов'язати ОСОБА_7 повернути ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 73 008 гривень отримані ним за договором Договір купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мельник О.М., за реєстраційним номером №1573, відповідно до якого ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_6 купив об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6; визнати недійсним правочин - перереєстрацію транспортного засобу НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 та застосувати наслідки недійсності правочину; скасувати державну реєстрацію транспортного засобу НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_5; визнати недійсним правочин - перереєстрацію транспортного засобу та застосувати наслідки недійсності правочину, скасувати державну реєстрацію транспортного засобу TOYOTA PRADO, (НОМЕР_10), 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3 за ОСОБА_5

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коваль Ю.М., в судове засідання не з'явився, розписався про дату, час, місце слухання справи. Подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, але суд вважає що пістави для відкладення розгляду справи є неповажними та продовжив розгляд справи. В минулих судових засідання, Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коваль Ю.М заявлені вимоги по первісному позову підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с. 88-90)

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_14 заявлені уточненні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснивши, що з 20.09.2007 року ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 перебували у шлюбі. За час подружнього життя придбали квартиру АДРЕСА_5; транспортні засоби НYUNDAI SANTA FE державний номер НОМЕР_2, TOYOTA PRADO державний номер НОМЕР_3, ВМW Х3, державний номер НОМЕР_1. Однак незважаючи на те, що вказане майно було придбано у шлюбі і є спільною власністю подружжя, ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 відчужив квартиру АДРЕСА_5, а також транспортні засоби НYUNDAI SANTA FE державний номер НОМЕР_2, TOYOTA PRADO державний номер НОМЕР_3. Крім того, ОСОБА_1 чинить ОСОБА_2 перешкоди в користуванні автомобілем ВМW Х3, державний номер НОМЕР_1. З приводу незаконного відчуження ОСОБА_1 спільної сумісної власності подружжя порушено кримінальне провадження. У добровільному порядку вирішувати спір ОСОБА_1 не бажає. Позов ОСОБА_1 не визнала пославшись на те, що квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 є особистою власністю ОСОБА_2 В іншій частині заявлених вимог заперечувала у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання неодноразово не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщалися своєчасно та належним чином. Заяву про розгляд справи за їх відсутністю не надавали.

Третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Варава К.В., в судове засідання не з'явилась, однак 27.11.2014 року (а.с. 82) та 16.03.2015 року (а.с. 189) направила листи в яких просить суд розгляд справи проводити за її відсутністю, а також повідомляє, що оскаржуваний правочин нею посвідчено в межах норм чинного законодавства.

Третя особа державний нотаріус Четвертої одеської державної нотаріальної контори

Назарчук Н.М., в судове засідання не з'явилась, однак 19.11.2014 року, 04.11.2014 року, 16.03.2015 від завідувача Четвертої одеської державної нотаріальної контори до суду надійшли листи, в яких вони просять суд розгляд справи проводити за її відсутністю. (а.с. 78,80,172).

Третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Мельник О.М., в судове засідання не з'явилась, однак 16.03.2015 року (а.с.174) направила лист в якому просить суд розгляд справи проводити за її відсутністю, а також повідомляє, що оскаржуваний правочин нею посвідчено в межах норм чинного законодавства.

Треті особи приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. та Центру №2 надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Одеси підпорядкованого УДАЇ УМВС України в Одеській області до суду не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщалися своєчасно та належним чином. Заяву про розгляд справи за їх відсутністю не надавали.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні, згідно повторного Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_11 від 03.06.2014 року встановлено, що 20.09.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, зроблено відповідний актовий запис №1524. (а.с. 11)

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24.06.2014 року по справі №496/2625/14-ц (провадження №2/496/1347/14) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с. 194)

Згідно з положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності, навіть якщо один із них не мав самостійного заробітку.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, що означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язанні доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте ними у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя, тобто якщо у відповідному документі власником чи набувачем вказано лише чоловіка, це ще не означає, що він є одноосібним власником майна.

Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Річ - це об'єкт матеріального світу, саме предмети якого є об'єктом права власності.

Подружжя володіє, користується та розпоряджається майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності на рівних засадах, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, відповідно до положень ст. 63 СК України.

Дружина та чоловік з часу реєстрації шлюбу мають право на поділ набутого ними майна як під час перебування у шлюбі, так і після його розірвання.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Кожен із співвласників має право на поділ спільного майна.

Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі, означає припинення щодо нього режиму об'єкта права спільної сумісної власності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007р., вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Як вбачається зі Свідоцтва про право власності від 05.02.2013 року, індексний номер 306427 та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.02.2013 року, номер запису про право власності 91755, реєстровий номер об'єкта нерухомого майна 6047651101 - ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_5. (а.с. 225-227) Первинні документи на об'єкт нерухомого майна: договір про пайову участь у будівництві від 21.10.2010 року, договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-04/07-352 від 21.10.2010 року, додаткова угода до договору пайової участі від 19.11.2012 року, акт приймання-передачі приміщення від 20.11.2012 року, технічний паспорт. (а.с. 228-241)

Як вбачається зі Свідоцтва про право власності від 21.02.2013 року, індексний номер 650909 та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2013 року, номер запису про право власності 188367, реєстровий номер об'єкта нерухомого майна 11953751101 - ОСОБА_1 набув право власності на машиномісце АДРЕСА_6. (а.с. 150-151) Первинні документи на об'єкт нерухомого майна: договір пайової участі у будівництві від 20.02.2012 року, договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-05/2011-208 від 20.02.2012 року, додаткова угода до договору пайової участі, акт приймання-передачі приміщення від 11.01.2013 року, технічний паспорт. (а.с. 138-155)

Таким чином, суд дійшов висновку, що за приписами вимог ст.60 СК України, вказані об'єкти нерухомого майна - квартира АДРЕСА_5 - є спільним сумісним майном подружжя, оскільки дане майно будо придбано сторонами у шлюбі.

Між тим, згідно Договору дарування, посвідченого 05.06.2014 року державним нотаріусом Четвертої одеського державної нотаріальної контори Назарчук Н.М., за реєстраційним номером № 5-780, ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_3 прийняла в дар об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5. (а.с. 245)

Вказана угода була посвідчена без згоди ОСОБА_2, що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 05.06.2014 року поданою на ім'я нотаріуса, в якій він вказує, що на час набуття у власність квартири під номером АДРЕСА_5, він у шлюбі не перебував та ні з ким не проживав однією сім'єю без укладання шлюбу, тобто вказана квартира є його особистою власністю. (а.с. 246)

Відповідно до ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджається майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладання одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Статтею 719 ЦК України передбачено, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержанням в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним.

Стаття 369 ЦК України встановлює, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державної реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

У подальшому, 20.06.2014 року згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Варава К.В., за реєстраційним номером № 456, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5. (а.с. 249)

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, власник має право витребувати його у добросовісного набувача за умови, що майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Позицією Верховного суду України від 24.11.2008 року встановлено наступне - якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини, а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним Договору дарування, посвідченого 05.06.2014 року державним нотаріусом Четвертої одеського державної нотаріальної контори Назарчук Н.М., за реєстраційним номером № 5-780, з застосуванням наслідків його недійсності та витребуванням вказаного майна з володіння ОСОБА_4 - обґрунтованими.

Крім того, незважаючи на наявність накладеного ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 22.10.2014 року арешту на об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6 (а.с. 47) - ОСОБА_1 згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого 31.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., за реєстраційним номером № 4890, продав, а ОСОБА_7 купив об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6. (а.с. 214) Вказаний правочин був, також, посвідчений без дозволу ОСОБА_2, що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 31.10.2014 року поданою на ім'я нотаріуса, в якій він вказує, що машиномісце АДРЕСА_6, не є спільною сумісною власністю, так як на час придбання вказаної нерухомості він у шлюбі не знаходився та не проживав однією сім'єю з жінкою, не перебуваючи при цьому у шлюбі. (а.с. 215)

У подальшому, 03.11.2014 року згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мельник О.М., за реєстраційним номером №1573, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_6 купив об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6. (а.с. 154)

Відповідно до вимог ст. 65 СК України, ст.ст. 203, 215, 369, 387-388, 657ЦК України - вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, посвідченого 31.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., за реєстраційним номером № 4890, з застосуванням наслідків його недійсності та витребуванням вказаного майна з володіння ОСОБА_6 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за час перебування у шлюбі

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вони придбали у власність об'єкти рухомого майна - транспортний засіб НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2, оформлений 16.04.2013року на ОСОБА_1 та транспортний засіб ВМW Х3, (НОМЕР_8) 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, оформлений 13.02.2014 року на ОСОБА_2 (а.с. 255,257), які за приписами вимог ст.60 СК України є спільним сумісним майном подружжя.

Між тим, судом встановлено, що ОСОБА_1 17.06.2014 року зняв з реєстраційного обліку транспортний засіб НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2, який в свою чергу був зареєстрований за ОСОБА_5, що підтверджується інформацією наданою Відділом ОРЕР УДАЇ ГУ МВС України в Одеській області. (а.с. 262-264). Судом встановлено, що станом на 17.06.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини, що не оспорюється сторонами. Письмова згода ОСОБА_2 на відчуження вказаного майна до суду не надана.

З матеріалів справи вбачається, що вартість відчуженого автомобіля НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2, згідно

довідки - рахунку №594745 від 17.06.2014 року, складає 149 000 грн., а тому суд дійшов висновку, що вказаний автомобіль за приписами ч.ч.2, 3 ст. 65 СК України є цінним майном відчуження якого потребує письмової згоди іншого з подружжя, яка в даному випадку не надавалася.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині визнання недійсним правочину договору купівлі-продажу (перереєстрації, згідно довідки-рахунку) транспортного засобу НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 із застосуванням наслідків недійсності правочину, в частині скасування державної реєстрації вказаного автомобіля в органах ВРЕВ УДАІ за новим власником ОСОБА_5 і зобов'язання ОСОБА_5 повернути вказаний транспортний засіб власнику.

Враховуючи, що транспортний засіб НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_1, він фактично залишивши його у своєму користуванні, а транспортний засіб ВМW Х3, (НОМЕР_8) 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, якій зареєстровано на ОСОБА_2 і незважаючи на наявність ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 21.01.2015 року утримується ОСОБА_1 позбавляючи ОСОБА_2 права користування власністю (а.с. 125), виконавче провадження по виконанню зазначеної ухвали (а.с.161) - суд дійшов висновку про можливість розподілу вказаного майна, виділивши його наступним чином: визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб ВМW Х3 та визнати за ОСОБА_1 права власності на транспортний засіб НYUNDAI SANTA FE, різницю вартості ТЗ стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Згідно висновків експертного авто товарознавчого дослідження по встановленню середньої ринкової вартості КТЗ №1064 та №1065 від 05.03.2015 року, середня ринкова вартість автомобіля ВМW Х3, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_2 складає 987163 грн.; середня ринкова вартість автомобіля НYUNDAI SANTA FE, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2, належного ОСОБА_1 складає 914156 грн. Таким чином, різниця у вартості ТЗ складає 73007 грн. яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Також суд вважає, вимоги ОСОБА_2 щодо усунення перешкод в користуванні майном, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 передати вказаний транспортний засіб ОСОБА_2 таким, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з розподілом вказаних транспортних засобів, шляхом їх виділення та визнання права власності за ОСОБА_2 на автомобіль ВМW Х3, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, та за ОСОБА_1 на автомобіль НYUNDAI SANTA FE, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на ? частину автомобіля ВМW Х3, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, слід відмовити.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_2 щодо придбання у шлюбі транспортного засобу TOYOTA PRADO, (НОМЕР_10) 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3, оформленого на відповідача ОСОБА_1, оскільки згідно інформації наданої Відділом ОРЕР УДАЇ ГУ МВС України в Одеській області (а.с. 254) - вказаний транспортний засіб був зареєстрований за ОСОБА_1 17.02.2007 року, тобто до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2, тому вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на ? частину вказаного транспортного засобу задоволенню не підлягають.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 24.12.2007 року, бланк серії НОМЕР_12 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.12.2007 року, реєстровий номер 21628841, номер запису 3769 в книзі: 675-пр-165 - ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2. (а.с. 147-198) Первинні документи на об'єкт нерухомого майна: договір інвестування будівництва №47/04-05 від 20.05.2005 року, графік сплати інвестиційних внесків від 20.05.2005 року, згідно якого останній внесок повинен бути сплачений 21.04.2007 року, додаткова угода від 22.09.2007 року, акт приймання-передачі приміщення від 13.12.2007 року, технічний паспорт. (а.с. 199-208) На підставі первинних документів, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_2 придбана ОСОБА_2 до реєстрації шлюбу, а тому у розумінні ст.57 СК України, є її особистою власністю, у зв'язку з чим вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на ? частку вказаного об'єкту нерухомого майна та скасування реєстрації права власності, задоволенню не підлягають.

Відповідно до Договору дарування квартири від 26.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М., за реєстраційним номером №7510 - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 подарували, а ОСОБА_2 прийняла в дар об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_2 на даний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в ОМБТІ та РОН 09.08.2002 року, запис 280-стр.193-кн.441 пр. (а.с. 195-196). Таким чином, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, придбана ОСОБА_2 до реєстрації шлюбу, а тому у розумінні ст.57 СК України, є її особистою власністю, у зв'язку з чим вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на ? частку вказаного об'єкту нерухомого майна задоволенню не підлягають.

Заявлені ОСОБА_1 вимоги щодо визнання за ним права власності на ? частку земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_7 та на ? частку житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_4 не підтверджені належними доказами. Доказів того, що земельна ділянка та житловий будинок з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 - є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 до суду не надано, тому у задоволенні вимог про визнання за ним права власності на ? частину вказаного майна слід відмовити у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.

Суд зважає на положення ст. 10 ЦПК України, згідно якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть у справі виникає спір.

Виходячи з принципу змагальності, диспозитивності суд вважає, що здобуті в ході судового засідання докази переконливо свідчать про обсяг спільно нажитого майна подружжя, в тому числі наявного на час припинення ведення спільного господарства та приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 209, 212-215, ЦПК України, ст. ст. 57, 60, 63, 65, 69 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 215, 369, 387-388, 719 Цивільного Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спільну сумісну власність подружжя та скасування державної реєстрації майна - відмовити в повному обсязі.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Варави Катерини Валеріївни, державного нотаріуса Четвертої одеської державної нотаріальної контори Назарчук Наталії Михайлівни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лічман Інни Миколаївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мельник Ольги Миколаївни, Центру №2 надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м.Одеси підпорядкованого УДАЇ УМВС України в Одеській області про поділ майна подружжя, визнання права власності, визнання недійсними правочинів та застосування наслідків недійсності, усунення перешкод в користуванні власністю та витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, право спільної сумісної власності на ? частину об'єкту нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, право спільної сумісної власності на ? частину об'єкту нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6.

Виділити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, транспортний засіб - ВМW Х3, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1 та визнати за нею право власності на даний транспортний засіб.

Виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, транспортний засіб - НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 та визнати за ним право власності на даний транспортний засіб.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 на користь ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, грошові кошти у розмірі 73007 грн, як різницю вартості ТЗ.

Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в користуванні майном, шляхом зобов'язання ОСОБА_1 передачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 транспортний засіб - ВМW Х3, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Визнати недійсним Договір дарування, посвідчений 05.06.2014 року державним нотаріусом Четвертої одеського державної нотаріальної контори Назарчук Н.М., за реєстраційним номером № 5-780, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_3 прийняла в дар об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5 та застосувати наслідки недійсності правочину.

Витребувати з володіння ОСОБА_4 - квартиру АДРЕСА_5.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 864 675 /вісімсот шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять/ гривень, отримані нею за Договором купівлі-продажу від 20.06.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Варава К.В., за реєстраційним номером № 456, згідно якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_5.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу, посвідчений 31.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., за реєстраційним номером №4890, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_7 купив об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6. та застосувати наслідки недійсності правочину.

Витребувати з володіння ОСОБА_6 - машиномісце АДРЕСА_6.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 73 008 /сімдесят три тисячі вісім/ гривень отримані ним за договором Договір купівлі-продажу, посвідчений 31.10.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., за реєстраційним номером № 4890, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_7 купив об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6.

Зобов'язати ОСОБА_7 повернути ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 73 008 /сімдесят три тисячі вісім/ гривень отримані ним за договором Договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мельник О.М., за реєстраційним номером №1573, відповідно до якого ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_6 купив об'єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_6.

Визнати недійсним правочин - перереєстрацію транспортного засобу НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 та застосувати наслідки недійсності правочину.

Скасувати державну реєстрацію транспортного засобу НYUNDAI SANTA FE (НОМЕР_9), 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_5.

В решті позову ОСОБА_2 - відмовити.

На рішення суду може бути подано Апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області Буран В.М.