Ухвала суду № 43428024, 03.04.2015, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/408/15-ц

Провадження № 4-с/477/1/15

У Х В А Л А

31 березня 2015 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

при секретарі - Бітюковій С.В.,

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в:

В лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2, в якій просила скасувати постанову державного виконавця від 30 грудня 2014 року про закриття виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги вказувала, що державний виконавець 30 грудня 2014 року закрив виконавче провадження по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з житлового будинку, на яке звернення стягнення закрито на підставах повного та фактичного виконання рішення суду, тобто фактично вище вказаних осіб фактично вже виселено зі спірного будинку. Проте ця постанова, на думку скаржниці не відповідає дійсним і фактичним обставинам та складена всупереч вимогам п. 8 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки на період її складання скаржниця разом з чоловіком проживала в будинку по АДРЕСА_1. Окрім того, вказувала, що жодний виконавець за місцем її проживання ніяких дій щодо примусового виселення її з вказаного житла не вчиняв.

В судове засідання скаржниця не з'явилась, надіслала на адресу суду заяву, в якій скаргу підтримала, просила її задовольнити та справу розглядати у її відсутність.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, а також письмові заперечення стосовно скарги ОСОБА_1

В запереченнях вказував, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувало вказане виконавче провадження, яке було відкрито 13 жовтня 2014 року та направлено боржнику ОСОБА_1 18 листопада 2014 року о 12:00 годин державним виконавцем з представником стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» здійснено виїзд по АДРЕСА_1, та з`ясовано зі слів чоловіка ОСОБА_3, що його дружина ОСОБА_5 фактично не проживає разом з ним. Того ж дня о 15:00 годині за вказаною адресою з`явилася ОСОБА_1 та повідомила, що дійсно не проживає за вказаною адресою, про що було складено акт державного виконавця, тому 30 грудня 2014 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виселення боржника ОСОБА_1 згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, перевіривши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області знаходилося виконавче провадження

по справі , відкрите за виконавчим листом № 2/477/34 від 11 вересня 2015року, виданим Жовтневим районним судом Миколаївської області на виконання рішення цього ж суду від 15 травня 2014 року про виселення з житлового будинку АДРЕСА_1, на яке звернено стягнення ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

30 грудня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставах повного та фактичного виконання рішення суду.

При винесені даної постанови державний виконавець вказав, що керувався положеннями п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України.

Дана норма передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Крім того, згідно з п.10 ч.3 ст. 11 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Однак з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем не було здійснено всіх заходів щодо виконання рішення суду, оскільки 30 грудня 2014 року ОСОБА_1 фактично проживала в АДРЕСА_1. де мешкає і надалі разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 з усіма своїми особистими речами, про що свідчить як і скарга, так і довідка виконавчого комітету Лимінівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 383-387 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2 від 30 грудня 2014 року про закінчення виконавчого провадження по цивільній справі № 2/477/34 виданого 11 вересня 2014 року Жовтневим районним судом Миколаївської області про виселення без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області на протязі п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Р.В Козаченко