137/2229/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.01.2015
Літинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Желіховського В.М при секретарі Голота О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в смт.Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого Колективного Підприємства "Газмонтаж" про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості по невиплаті заробітної плати та оплату оренди автомобіля, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до МКП "Газмонтаж" про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості по невиплаті заробітної плати та оплату оренди автомобіля, в якому зазначає, що 21 листопада 2007 року його було прийнято на роботу до відповідача на посаду водія, а 09 червня 2008 року між ним та відповідачем було укладено угоду найму транспортного засобу, який використовувався підприємством по січень місяць 2011 року. Відповідно до наказу №2-К від 14 січня 2008 року його переведено на посаду механіка з окладом згідно штатного розкладу з доплатою 30 % за роботу водія, відповідно до угоди про найм транспортного засобу. В січня місяці 2011 року він написав заяву про звільнення і з відповідачем були припинені трудові та договірні правовідносини. Однак при звільненні з роботи підприємство не провело з ним всіх необхідних розрахунків та не видали трудової книжки. Він неодноразово звертався до відповідача з письмовими зверненнями та претензійним листом про проведення розрахунків та виплату коштів за оренду автомобіля, а також про видачу трудової книжки. На його звернення відповідач ніяким чином не відреагував, тому він змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 51394,28 гривень, заборгованість по невиплаті заробітної плати в розмірі 12977 гривень та оплату оренди автомобіля в розмірі 24480 гривень.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та частково змінив, суду пояснив, що з 2007 року по 2011 рік він працював в відповідача на посаді механіка. В січні 2011 року він подав заяву про звільнення за власним бажанням і його було звільнено. Однак трудової книжки по даний час йому так і не повернули. Він неодноразово звертався з приводу повернення трудової книжки, але йому її не повернули. Крім того з ним не проведено розрахунок при звільненні та заборгували 12977 гривень, які просить стягнути з відповідача. Також він укладав договір оренди автомобіля і з ним не розрахувалися і за оренду йому повинні сплатити 10 800 гривень. Крім того йому повинні були доплачувати 30 % за роботу водія і борг складає 16788 гривень, які також просить стягнути. Крім того 28.01.2011 року після звільнення з ним не проведено розрахунку і розрахувалися лише в квітні місяці 2011 року, тому просить стягнути з відповідача за затримку розрахунку середній заробіток який складає 2340,92 гривень.
Представник відповідача МКП "Газмонтаж" Фабянчук Г.В в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що на підприємстві відсутня будь-яка заборгованість з виплати зарплат перед ОСОБА_1 та суду надав відомості про виплату заборгованості, яка станом на 22.04.2011 року повністю була погашена. Визнав що підприємство дійсно допустило порушення строків виплати при звільненні так як на підприємстві були фінансові труднощі. Стосовно повернення трудової книжки суду пояснив, що ОСОБА_1 неодноразово будучи на підприємстві йому пропонували отримати трудову книжку проте він не виявляв такого бажання. В судовому засіданні запропонував її отримати. Заперечив проти задоволення позову щодо стягнення за оренду автомобіля, оскільки позивач жодного разу не звертався з приводу існування такої заборгованості. Крім того договір оренди автомобіля в червні 2008 року було укладено строком на 1 рік і з моменту закінчення його дії строк позовної давності сплинув. В задоволенні позову просить відмовити.
Із копії наказу МКП "Газмонтаж" від 14.01.2008 року за №2-К (а.с.3) судом встановлено, що ОСОБА_1 водія перевести механіком з 14 січня 2008 року з окладом згідно штатного розкладу і проводити доплату 30 % за роботу водія. Із копій штатного розкладу адмінперсоналу МКП "Газмонтаж" з 01.12.2008 року (а.с.4) та від 01.04.2010 року (а.с.5) судом встановлено, що на посаді механіка значиться ОСОБА_1 Із копії договору оренди легкового автомобіля від 22.11.2007 року (а.с.6) видно, що він укладений між ОСОБА_1 та МКП "Газмонтаж" і зазначено, що орендодавець ОСОБА_1 передає в оренду МКП "Газмонтаж" автомобіль терміном на 2 роки. Із копії договору найму транспортного засобу від 09.06.2008 року (а.с.7) видно, що наймодаавець ОСОБА_1 передає в тимчасове платне користування строком на 1 рік автомобіль ВАЗ 21070, 2006 року випуску. Довідка з МКп "Газмонтаж" підписана директором, однак не зазначений вихідний номер (а.с.8) свідчить, що ОСОБА_1 за період з 16 березня 2010 року по 28 травня 2010 року підприємством не виплачено кошти в сумі 3382,36 гривень. Із копії претензійного листа від 25.12.2013 року (а.с.10) видно, що ОСОБА_1 звертався до керівництва МКП "Газмонтаж" з вимогою вжити заходів про проведенню з ним всіх розрахунків. Із копії заяви ОСОБА_1 від 25.12.2013 року (а.с.11), від 30.09.2014 року (а.с. 14) від 05.10.2014 року (а.с.16), від 26.02.2014 року (а.с.18) видно, що позивач просив провести з ним розрахунок, а також повернути трудову книжку. Із копії рекомендовних повідомлень та квитанцій до них від 25.12.2013 року (а.с.12), від 05.05.2014 року (а.с.13), від 30.09.2014 року (а.с.15) видно, що МКП "Газмонтаж" отримували від ОСОБА_1 листи. Із копії листа від Територіальної державної інспекції з питань праці у Вінницькій області від 13.08.2014 року (а.с.19), від 11.04.2014 року (а.с.20) судом встановлено, що інспекцією розглянуто звернення кердуна А.С. щодо невиплати заробітної плати керівництвом МКП "Газмонтаж" та не отримання трудової книжки і в ході перевірки викладені заявником факти знайшли своє документальне підтвердження, за резульататми стосовно директора МКП "Газмонтаж" складений протокол за ч.1ст.41 КУпАП, який направленимй для розгляду до Літинського районного суду. Із копії листів з прокуратури Літинського району Вінницької області від 08.07.2014 року (а.с.21), від 16.05.2014 року (а.с.22) видно, що розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо невиплати заробітної плати та неповернення трудової книжки і встановлено, що заборгованість упродовж лютого-квітня 2011 року виплачена, а стосовно повернення трудової книжки рекомендовано звернутися до директора МКП "Газмонтаж". Із копії постанови Літинського районного суду від 23.04.2014 року (а.с.24) судом встанволено, що директора МПК "Газмонтаж" визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення. Із копії наказу по МКП "Газмонтаж" від 28.01.2011 року за №4-к в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з роботи з 28.01.2011 року за власним бажанням ст.38 КЗпП України.
Згідно ст 116 КЗпП України, при звiльненнi працiвника виплата всiх сум, що належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, провадиться в день звiльнення. Якщо працiвник в день звiльнення не працював, то зазначенi суми мають бути виплаченi не пiзнiше наступного дня пiсля пред'явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок.
Згідно ст.117 КЗпП України, в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявностi спору про розмiри належних звiльненому працiвниковi сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цiй статтi вiдшкодування в тому разi, коли спiр вирiшено на користь працiвника. Якщо спiр вирiшено на користь працiвника частково, то розмiр вiдшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рiшення по сутi спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового розгляду справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, який складає 2313,70 гривень (де 797+811+842:90 днів отримуємо середньоденний заробіток, який складає 27 гривень 22 копійки х 85 днів затримки з 28.01.2011 року по 22.04.2011 року, що дорівнює 2313 гривень 70 копійок).
В задоволенні решти позову необхідно відмовити за таких підстав.
В судовому засіданні під час розгляду справи, відповідачем було надано трудову книжку позивача, яку ОСОБА_1 отримав особисто, про що зробив відповідний підпис в книзі обліку трудових книжок.
Вирішуючи питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 51394,28 гривень, то позивач в судових дебатах не наполягав на їх стягненні, крім того судом встановлено, що він звільнився за власним бажанням та перебував на пенсії, а тому вимушеного прогулу в нього не було і задовольняти позов в цій частині, суд не має підстав.
Вирішуючи вимогу щодо стягнення за оренду плату автомобіля в сумі 10800 гривень, суд вважає необхідним відмовити, оскільки відповідно до договору найму від 09.06.2008 року він укладений на 1 рік і строк його дії до 09.06.2009 року. Враховуючи, що строк позовної давності для даної вимоги встановлено трирічний термін, який сплинув 09.06.2012 року. Так як відповідач наполягає на застосуванні до цієї вимоги строку позовної давності та відмовити в цій частині позову, тому суд на підставі ст. 257 ЦК України має підстави для відмови в задоволенні позову. Крім того суду не надано акту прийому-передачі транспортного засобу наймачеві як зазначено в п.4 Договору найму транспортного засобу. Також суду не надано жодного доказу щодо використання даного транспортного засобу та відсутні будь-які відомості про використання орендованого автомобіля.
Вирішуючи питання стягнення заборгованості по невиплаті заробітної плати в сумі 12977 гривень та 30 % надбавки за роботу водієм в сумі 16788 гривень, суд вважає, що в задоволенні зазначених вимог також необхідно відмовити, оскільки суду не надано жодного доказу про існування такої заборгованості.
В судовому засіданні із наданих суду документів встановлено, що станом на 28.01.2011 року МКП "Газмонтаж" заборгувало ОСОБА_1 7963 гривень 99 копійок, які по відомостях були виплачені повністю 22.04.2011 року. Про існування на підприємстві заборгованості в сумі 12977 гривень та 16788 гривень та їх розрахунку суду доказів, як позивачем так і відповідачем не надано, а тому в задоволенні позову в цій частині також необхідно відмовити.
Враховуючи, що позов задовольняється частково, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір пропорційно заявленим вимогам.
Керуючись ст.ст.3,10,11,60212,213,214,215 ЦПК України, 116, 117 КЗпП України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Малого Колективного Підприємства "Газмонтаж" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 2313,70 гривень.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з Малого Колективного Підприємства "Газмонтаж" судовий збір в сумі 243,60 гривень на відповідний рахунок.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати до апеляційного суду Вінницької області через райсуд протягом 10 днів після проголошення.
Суддя: Желіховський Віктор Миколайович
Судове рішення № 43424385, Літинський районний суд Вінницької області було прийнято 23.01.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 137/2229/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: