Постанова № 43422709, 01.04.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4089/15-а

н/п 2-а/640/48/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015 Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Приблуда І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС взводу №1 ВДАІ з обслуговування м. Харків ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.03.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС взводу №1 ВДАІ з обслуговування м. Харків ГУМВС України в Харківській області Кожуріна В.Ю. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне.

19.02.2015 року інспектором Кожуріним В.Ю. були складені протоколи, згідно яких позивач порушив п.п. 8.7.3, 8.4 ПДР України та здійснив адмінправопорушення, передбачене ч.1, ч.2 ст. 122 КУпАП. На підставі цих протоколів винесена постанова ПС2 № 208656 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 500 грн. Вважає дану постанову необґрунтованою, не відповідаючою вимогам законодавства з наступних підстав.

При винесенні постанови інспектором не було з'ясовано характер вчиненого правопорушення, оскільки внаслідок дорожньої ситуації, що скоїлася, він, намагаючись повернути на вул. Бакуліна по проспекту Леніна зайняв крайній лівий ряд, рух по якому регулювався додатковою секцією світлофору, після включення зеленої стрілки світлофору, почав рух наліво на вул. Бакуліна, та, доїхавши до середини перехрестя, побачив, що рух на вул. Бакуліна перекритий, при цьому по пр. Леніна жодних попереджувальних знаків (1.37) встановлено не було, а тому при повороті він не знав і не міг знати, що завершити його не зможе, внаслідок перекритого руху, тому, знаходячись на перехресті він, дочекавшись коли буде включене зелене світло в основній секції світлофору, продовжив рух у напрямку, який не був перекритий дорожніми роботами. Також, при винесенні постанови не було враховано особу правопорушника, його водійський стаж, відсутність правопорушень, передбачених КпАП України, а також будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Постанова винесена з порушенням вимог ст.ст. 22, 25, 33, 284, 287-293 КпАП України, без з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду клопотання, в якому підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу без його участі, за наявними у справі документами.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заперечень до суду не надали.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, постановою інспектора ДПС взводу №1 ВДАІ з обслуговування м. Харків ГУМВС України в Харківській області Кожуріна В.Ю. від 19.02.2015 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 500 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КпАП України. (а.с.3)

В постанові вказується, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем д.н. НОМЕР_1 по пр. Леніна в м. Харкові у крайній лівій смузі проїхав перехрестя з вул. Бакуліна прямо, чим не виконав вимоги дорожнього знаку 5.18 «Напрямок руху по смугам», за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КпАП України та проїхав перехрестя пр. Леніна та вул. Бакуліна на заборонений червоний колір світлофора, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КпАП України. Керуючись положеннями ст.ст. 33, 283, 284 КпАП України, постановлено накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1, ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати місце вчинення, наявність дорожніх знаків, зупинки, стоянки транспортного засобу. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності, протокол складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 19.02.2015 року рухався по пр. Леніна в м. Харкові. Порушень Правил дорожнього руху з боку позивача судом не було встановлено.

Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КпАП України, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.

Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Позивач, надавши суду докази в обґрунтування своїх доводів, стверджує, що він правила дорожнього руху не порушував, а обставини, викладені в постанові не відповідають дійсності, оскільки він їхав в крайньому лівому ряду, рух по якому регулювався додатковою секцією світлофору та після включення зеленої стрілки світлофору, повернув наліво на вул. Бакуліна, але, доїхавши до середини перехрестя, побачив, що рух на вул. Бакуліна перекритий, при цьому по пр. Леніна жодних попереджувальних знаків встановлено не було, а тому при повороті він не знав і не міг знати, що завершити його не зможе, внаслідок перекритого руху, тому, знаходячись на перехресті він, дочекавшись коли буде включене зелене світло в основній секції світлофору, продовжив рух у напрямку, який не був перекритий дорожніми роботами.

За таких обставин, суд вважає, що обставини події скоєння правопорушення, яке інкриміноване позивачу є суттєвими для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

В той же час, відповідач до суду не надав обґрунтованих доказів в підтвердження законності складеної постанови в своїх запереченнях.

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КпАП України, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову ПС2 № 208656 по справі про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2015 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 в розмірі 500 грн.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1, ч.2 ст. 122 КпАП України - закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя