Рішення № 43416985, 01.04.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Рожина Ю.М.,

суддів - Ковальчук Н.М., Григоренка М.П.,

секретаря судового засідання - Шептицької С.С.,

з участю

представника позивача ПАТ „Дельта Банк" Оверчук О.М.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №09.06/03/07-Склн від 20 лютого 2007 року укладеного між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_3, у розмірі 90252,2 доларів США (дев'яносто тисяч двісті п'ятдесят два долари США 20 центів).

В рахунок виконання основного зобов'язання за кредитним договором №09.06/03/07-Склн від 20 лютого 2007 року укладеного між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_3, у розмірі 90252,2 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки передбачений договором іпотеки №09.06/03/101/07- Склн від 20 лютого 2007 року, укладеного між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2, а саме: будинок житловий загальною площею 84,2 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.1992 року, зареєстрований державним нотаріусом Костопільської ДНК Скоропад В.В. р.№ 368, який розташований по АДРЕСА_1, незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі рішення Костопільської міської ради народних депутатів про надання дозволу ОСОБА_2 на будівництво нового житлового будинку на присадибній ділянці по АДРЕСА_1, №153 від 25.02.1993 року, який розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0925 га, що належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 11.01.2007 року, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнуто пропорційно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 не погоджується із рішенням суду першої інстанції, вказує на порушенням норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, неналежністю в перевірці доказів наданих позивачем, відсутності належної їх оцінки та неврахування заперечень відповідачів щодо позовних вимог. В обґрунтування доводить, що до позивача не перейшло право вимоги за кредитним договором укладеним позичальником та первинним кредитором. Звертає увагу що договір купівлі-продажу права вимоги укладений між первісним кредитором та новим кредитором підписано не уповноваженою особою, а додаток до договору не відповідає змісту та даті укладенні договору. Доводить, що новий кредитор не дотримався положень п.7.5 умов договору купівлі-продажу права вимоги. Покликається на те, що до нового кредитора не перейшло право вимоги на предмет іпотеки за тих обставин, що не дотримано положення ч.ч.1,2 ст.35 Закону України „Про іпотеку" щодо направлення письмової вимоги іпотекодавцю та боржнику, якщо він є від'ємним від іпотекодавця про усунення порушень та надання тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Зазначає, що договір іпотеки нотаріально посвідчений та внесений в державний реєстр щодо заборони на відчуження, а позивачем не надано доказів щодо державної реєстрації прав відступлення на предмет іпотеки, а в силу ст.ст.210,640 ЦК України, не дотримання державної реєстрації про перехід такого права не породжує прав та обов'язків для сторін. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині виконання зобов'язань по кредитному договору, про що подавалась заява до суду першої інстанції та безпідставно відхилена судом. Суд першої інстанції не застосував Закон України „Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" та в порушення цього закону звернув стягнення на майно іпотекодавця. За викладених обставин просить рішення суду скасувати повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів прийшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, 20.02.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», укладено кредитний договір №09.06./03/07-Склн, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 50000 доларів США на відкритий позичковий рахунок НОМЕР_3 зі сплатою 14,86% річних на строк по 19.02.2012 року включно (а.с.6-10).

У відповідності до п.1.5. кредитного договору забезпечення виконання зобов'язань за цим договором є іпотека будинку житлового загальною площею 84,2 кв.м., незавершеного будівництвом будинку загальною площею 159,5 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0925 га., з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з іпотечним договором №09.06/03/101/07-Склн від 20.02.2007 року. За виконання своїх зобов'язань за цим договором позичальник відповідає всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать, та на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно п.3.2. кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати нараховані проценти за користування кредитом до 11 числа кожного календарного місяця, а також 19.02.2012 року або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку чи безготівкового перерахування з поточного рахунку. Відповідно до п.6. договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється на фактичну суму заборгованості за кредитом, починаючи з дня його надання позичальнику. При нарахуванні процентів враховується фактична кількість днів в розрахунковому періоді та 360 днів або фактична кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується перший день та не враховується останній день користування кредитом. Згідно п.4.2. вказаного договору банк має право у разі недотримання позичальником умов договору, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, припинити надання кредитів в рамках визначеного ліміту, вимагати дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання позичальником умов договору.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, 20.02.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №09.06/03/101/07-Склн, посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу, реєстраційний №418 та накладена заборона, яка зареєстрована в реєстрі за №419 (а.с.11-15).

Відповідно до договору іпотеки, іпотекодавець ОСОБА_2 передав у іпотеку ВАТ «Кредитпромбанк» правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», нерухоме майно, яке являлося спільною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а остання надала нотаріально посвідчену згоду на укладення договору іпотеки, до якого відноситься: - будинок житловий загальною площею 84,2 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.1992 року, зареєстрований державним нотаріусом Костопільської ДНК Скоропад В.В. р.№ 368, вартістю 225900 грн., незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі рішення Костопільсокої міської ради народних депутатів № 153 від 25.02.1993 року про надання дозволу ОСОБА_2, на будівництво нового житлового будинку на присадибній ділянці по АДРЕСА_1, вартістю 109400 грн., та земельну ділянку площею 0,0925 га, що належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 11.01.2007 року, вартістю 40053 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення заборгованість по кредитному договору з відповідача ОСОБА_3 є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, доведені доказами в справі, а також підлягають задоволенню вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з наступних підстав.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Договір від 26 червня 2013 року укладеній між ПАТ «Кредитпромбанк», та ПАТ "Дельта Банк", про відступлення права вимоги та про передачу права за договорами забезпечення не протирічить вимогам зазначеної норми, та не оспорений.

Згідно ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За вимогами ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.516 ЦК України заміна кредитора відбувається без згоди боржника, якщо інше не передбачено договором, а якщо таке повідомлення мало бути за умовами договору, але не було дотримане, то новий кредитор несе ризик невиконання боржником свого обов'язку перед ним.

Поряд з цим слід зазначити, що зазначена норма права не звільняє боржника щодо виконання свого обов'язку за кредитним договором по сплаті кредиту, відсотків за його користуванням та пені за порушення умов кредитного договору.

У відповідності до ст.24 Закону України „Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Станом на 19 січня 2015 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №09.06./03/07-Склн від 20 лютого 2007 року складає 90252,6 доларів США, з яких 46636,5 доларів США заборгованість за кредитом та по відсотках за користування кредитом 43616,1 долара США., що не спростовано позичальником за кредитним договором під час розгляду справи у суді першої інстанції та доводами апеляційної скарги.

20.02.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №09.06/03/101/07-Склн, посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу, реєстраційний №418 та накладена заборона, яка зареєстрована в реєстрі за №419 (а.с.11-15).

Виходячи з приписів ст.ст.220,640 ЦК України, якими визначено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації, колегія суддів дійшла висновку, що позивач повинен був надати у суд першої інстанції витяг з державного реєстру про перехід права вимоги на предмети іпотеки що належать іпотекодавцю.

Відповідно до ч.6 ст.120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів, дотримуючись принципу змагальності сторін, викладеному в п.4 ст.10 ЦПК України щодо всебічного і повного з'ясування обставин справи, роз'яснила представнику позивача щодо надання витягу з державного реєстру у переході права до позивача щодо звернення стягнення у судовому порядку на предмети іпотеки, якими забезпечувалось виконання боржником кредитного договору.

Представник позивача, ПАТ "Дельта Банк", таких даних колегії апеляційного суду не надав, у судове засідання не з'явився без поважних причин.

Виходячи із зазначених норм матеріального права колегія суддів дійшла висновку, що у ПАТ „Дельта Банк" не виникло права на звернення стягнення у судовому порядку на предмети іпотеки, які передані іпотекодавцем ОСОБА_2 за іпотечним договором №09.06/03/101/07-Склн із ВАТ «Кредитпромбанк» правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу, реєстраційний №418, а тому ці позовні вимоги є безпідставними, в задоволенні яких належить відмовити.

За викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому наявні підстави для застосування положень ст.307 ЦПК України щодо часткового скасування рішення суду першої інстанції, яке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, із ухваленням нового рішення в частині скасованого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,309,314,316,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2015 року скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та відмовити публічному акціонерному товариству „Дельта Банк" в позові на предмети іпотеки, які належать відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_4, а саме:

будинок житловий загальною площею 84,2 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.1992 року, зареєстрований державним нотаріусом Костопільської ДНК Скоропад В.В. р.№368, вартістю 225900 грн.; незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв.м., що належить іпотекодавцю на підставі рішення Костопільсокої міської ради народних депутатів №153 від 25.02.1993 року про надання дозволу ОСОБА_2, на будівництво нового житлового будинку на присадибній ділянці по АДРЕСА_1, вартістю 109400 грн. земельна ділянка площею 0,0925 га, що належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 11.01.2007 року, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована по АДРЕСА_1.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Ю.М.Рожин

Судді Н.М. Ковальчук

М.П.Григоренко