Рішення № 43416350, 01.04.2015, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/257/2015

Справа № 537/4992/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі - головуючого судді Сьоря С.І., при секретарі - Вороніній О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до фізичних осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання дійсним правочину щодо заміни боржника, визнання припиненим правовідношення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом в якому просить суд внести рішення, яким стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору на загальну суму 111 768,96 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що 11.04.2008 між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого за всіма правами та обов»язками є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, укладений кредитний договір № 014/0048/73/103766 про надання останньому кредиту в сумі 124 000,00 грн., строком користування до 11.04.2014 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 15,5 % річних. Поручителями по вказаному договору виступили ОСОБА_3 з якою позивачем 11.04.2008 року було укладено договір поруки №014/0048/73/103766 та ОСОБА_4 з яким позивачем 07.04.2010 року було укладено договір поруки №014/0048/73/103766/1 і відповідно до вказаних договорів останні взяли на себе зобов»язання відповідати перед кредитором за зобов»язаннями ОСОБА_2, що випливають із кредитного договору №014/0048/73/103766 від 11 квітня 2008 року.

Свій обов»язок згідно договору Банк виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_2 свої зобов»язання по кредитному договору виконує неналежним чином і станом на 17.02.2012 року заборгованість за кредитним договором склала 111 768 грн. 96 коп.: в тому числі 9955 грн. 58 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 8654 грн. 91 коп. сума простроченої заборгованості по несплаченим процентам, 5924 грн. 92 коп. сума нарахованої пені за порушення сплати кредиту, 13 958 грн. 17 коп. сума нарахованої пені за прострочення сплати процентів, 73 169 грн. 77 коп. сума поточної заборгованості за кредитом, 105 грн. 61 коп. сума нарахованих процентів, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача.

В подальшому представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідачів на користь банку в солідарному порядку заборгованість по кредитному договору, яка, відповідно до розрахунку, станом на 14.01.2015 року склала 104 776 грн. 14 коп.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати правочин щодо зміни боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_4 за Кредитним договором № 014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року дійсним, визнати припиненим правовідношення між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за Кредитним договором № 014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року.

Свої вимоги мотивував тим, що 11.04.2008 року між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 014/0048/73/103766, за умовами якого він отримав кошти в сумі 124000 грн. на придбання автомобіля «SKODA OCTAVIA TOUR» 2008 року випуску.

11.04.2008 року між ним та Банком був укладений також Договір застави транспортного засобу - вищевказаного автомобіля.

Згідно з п.1.3. Договору застави предмет застави був оцінений сторонами в сумі 124 000 грн.

Як вбачається із розрахунку, наданого Позивачем, протягом періоду з 05.2008 по 07.2009 року він сумлінно сплачував кредит та відсотки згідно з умовами Кредитного договору. Однак у зв'язку із погіршенням свого майнового стану з вересня-серпня 2009 року став допускати прострочення оплат по кредиту.

15.03.2010 року працівниками ДВС разом з представником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» автомобіль був у нього вилучений, про що складено Акт опису та арешту майна. В автомобілі на той час були за його рахунок зроблені поліпшення, а саме: встановлено автомагнітолу-телевізор «Панасонік», саббуфер, про що зазначено в Акті опису, крім того ним було встановлено шість додаткових динаміків, виконане тонування вікон, встановлено сигналізацію, та проведено додаткову шумоізоляцію, які йому ніхто не повернув та не відшкодував.

В Акті опису та арешту майна зазначено, що майна описано на суму згідно оцінки експерта, але такої оцінки позивачем суду не надано.

Практично відразу після вилучення в нього автомобілю йому було запропоновано Банком надати довіреність на управління автомобілем ОСОБА_4 із подальшим переведенням на нього боргу, про що він й написав відповідну заяву на ім'я керівництва Банку від 06.04.2010 року.

Протоколом № 236 від 07.04.2010 року Банком надано дозвіл на оформлення довіреності на право керування автомобілем ОСОБА_4

07.04.2010 року ним було видана нотаріальна довіреність на право керування ОСОБА_4

Починаючи з липня 2009 року платежі за кредитом він не здійснював, після видачі довіреності на ім'я ОСОБА_4 - з квітня 2010 року ніяких вимог, претензій зі сторони банку не отримував та був впевнений, що відповідно до його заяви від 06.04.2010 року та умов п.3.1.7. Договору застави борг переведено на ОСОБА_4

В березні 2011 року, знов таки на прохання Банку, він виписав довіреність на ім'я ОСОБА_4 на розпорядження автомобілем, що за тим же пунктом 3.1.7. Договору застави дозволяється лише за умови переводу боргу, забезпеченого заставою. При цьому ніяких нових заяв він не писав.

Як вбачається з наданого банком розрахунку, ОСОБА_4 здійснював платежі за Кредитним договором в період з 04.2010 року по 07.2011 року, тобто фактично виконував умови Кредитного договору, при цьому користуючись заставним автомобілем.

Згідно з протоколом № 1176 від 13 червня 2012 року засідання комітету з реалізації заставного майна про надання дозволу на продаж заставного майна позичальника ОСОБА_2 мінімальна ціна продажу автомобілю зазначено 60 000 грн. Ця сума згідно наданого Банком розрахунку і була зарахована в погашення боргу за кредитом

Оціночна вартість автомобіля була встановлена в Договорі застави, і згідно з п.1.3. Договору застави предмет застави був оцінений сторонами в 124 000 грн.

Ціна при продажу автомобіля 60 000 грн. із ним не узгоджувалась.

До того ж, це явно занижена ціна: згідно з довідкою судового експерта- автотоварознавця Сумцова С.С. від 16.02.2015р. середньоринкова ціна автомобіля «SKODA OCTAVIA TOUR 1,8 І» 2008 року випуску станом на червень 2012 року складала 84 240,95 грн.

Крім того, як вбачається із довідки-рахунку № 311280 від 14.06.2012р. автомобіль був проданий за ціною 81 168 грн.

Оскільки відповідно до протоколу №1176 від 13.06.2012 року заборгованість за кредитним договором на час продажу складала 94 949 грн. зарахувати в погашення боргу із продажу заставного майна лише 60 000 грн., а інше оставляти в розпорядженні ОСОБА_4 Банк не мав права і цим порушив його права.

Таким чином, борг, що мав залишитися після продажу автомобіля за 81 168 грн. за умови повного зарахування повинен був становити: 94 949-81 168 = 13 784 грн.

Вважає, що дії Банку із безпідставного встановлення мінімальної ціни продажу та зарахування в погашення богу суми 60 000 грн., а також неповідомлення його ні про продаж автомобіля, ні про ціну продажу, ні про борг, що залишився, і який при своєчасному зверненні до нього Банку він міг би погасити раніше, свідчать про наявність вини кредитора, що призвело до нарахувань відсотків та штрафних санкцій, які відповідно до ст. 616 ЦК України не підлягають стягненню.

Пунктом 3.1.7 Договору застави передбачено, що Заставодавець зобов'язується у будь-який спосіб не відчужувати майно, у тому числі оренду, лізинг, безоплатне користуваннябез письмової згоди заставодержателя. Відчуження заставленого майна допускається за письмовою згодою заставодержателя при умові переходу до нового Заставодавця боргу, забезпеченого заставою.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.1.7 Договору застави передбачено лише одна умова для надання згоди заставодержателя на розпорядження предметом застави, це - перехід до нового Заставодавця боргу, забезпеченого заставою.

Він писав заяву на надання дозволу передати автомобіль ОСОБА_4 за умови подальшого переведення на нього боргу.

Як вбачається з наданого банком розрахунку, ОСОБА_4 здійснював платежі за Кредитним договором в період з 04.2010 року по 07.2011 року, тобто фактично виконував умови Кредитного договору.

ОСОБА_4 користувався заставним автомобілем та здійснив подальше розпорядження автомобілем знов таки ж за згодою банку.

Відповідно до ст. 520 ЦК України за згодою кредитора боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу).

Надавши згоду на розпорядження майном, Банк відповідно фактично надав згоду й на переведення боргу.

Відповідно до з ст.ст. 521, 513 ЦК України правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов'язання.

Згідно з ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення зокрема, шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Вважає, дії Банку з надання згоди на розпорядження автомобілем з урахуванням положень 3.1.7. Договору застави і дії ОСОБА_4 щодо користування та розпорядження автомобілем, здійснення розрахунків за Кредитним договором, відсутність звернень до нього Банку з вимогами щодо погашення заборгованості з квітня 2010 року, свідчать про вчинення сторонами правочину з переводу боргу за Кредитним договором.

ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати договір поруки №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, що укладений між нею та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» припиненим.

Свої вимоги мотивувала тим, що 11.04.2008 року між її чоловіком ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/0048/73/103766 про надання останньому кредиту в сумі 124 000 грн.

11.04.2008 року між нею та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір поруки №014/0048/73/103766, за умовами якого вона поручилась відповідати за зобов»язаннями ОСОБА_2, що випливають із умов Кредитного договору.

31.03.2009 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» була укладена Додаткова угода №1 до кредитного договору, відповідно до якої був збільшений період повернення кредиту з 72 місяців на 82 місяці, збільшено розмір кредиту на 47 221 грн. 52 коп. та збільшена сукупна вартість кредиту.

Про такі зміни Кредитного договору вона не повідомлялась та згоди на ці зміни не давала.

Також автомобіль, який був предметом застави по Кредитному договору було продано, а тому умова Кредитного договору щодо забезпечення зобов»язань Позичальника заставою змінена без її повідомлення та згоди.

Враховуючи викладене вважає, що встановлення додатковою угодою до Кредитного договору нових умов щодо збільшення розміру кредиту, збільшення періоду погашення кредиту на 10 місяців та відповідно плати за користування кредитом та сукупної вартості кредиту за відсутності її згоди на укладення такої угоди призвело до збільшення її відповідальності, а тому договір поруки є припиненим.

Ухвалою суду від 17.02.2015 року вимоги за зустрічними позовами об»єднано в одне провадження з первісним позовом.

В судовому засіданні представник позивача - відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» первісний позов підтримала у повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені та з урахуванням уточнених позовних вимог, а в задоволенні зустрічних позовів просила відмовити у зв»язку з їх необґрунтованістю.

Відповідач - позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні зустрічний позов підтримав у повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені, а в задоволенні первісного позову просив відмовити у зв»язку з його необґрунтованістю.

Відповідач - позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні зустрічний позов підтримала у повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені, а в задоволенні первісного позову просила відмовити у зв»язку з його необґрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з»явився з невідомих суду причин.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_4 на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача - відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», пояснення відповідачів - позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представників, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи суд встановив наступне:

11 квітня 2008 між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", на даний час після зміни найменування ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 014/0048/73/103766 про надання останньому кредиту в сумі 124 000,00 грн., строком користування до 11.04.2014 року.

Процентна ставка за користування кредитом складає 15,5 % річних.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договром банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договром, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п.2.1 договору Банк надав Позичальнику кредит, а Позичальник зобов»язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та Тарифів Банку, та виконати всі інші боргові зобов»язання в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно п. 3.3. кредитного договору Позичальник зобов'язався погашати кредит та проценти шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів згідно графіку погашення кредиту.

Згідно ст.1050 ЦК України якщо позивальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно п. 6.6. кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадках, передбачених Договором.

Відповідно п. 10.1. кредитного договору, за порушення позичальником строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

11.04.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль", на даний час після зміни найменування ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого з метою забезпечення зобов»язань, що витікають з кредитного договору №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, який укладено між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2, останнім передано у заставу автомобіль «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4

Згідно п.3.1.7 договору Застави передбачено, що заставодавець зобов»язується у будь - який спосіб не відчуджувати майно, в тому числі в оренду, лізинг, безоплатне користування без письмової згоди Заставодержателя.

Відчудження заставленого майна допускається за письмовою згодою Заставодержателя при умові переходу до нового Заставодавця боргу, забезпеченого заставою.

11.04.2008 року між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено договір поруки №014/0048/73/103766, відповідно до якого остання поручилась відповідати перед Банком за всіма зобов»язаннями, що витікають з кредитного договору №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, який укладено між „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2

31.03.2009 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року відповідно до якої строк кредиту збільшено на 10 календарних місяців, збільшено розмір кредиту, шляхом видачі додаткового траншу за кредитом у розмірі 4721 грн. 52 коп. у строк 31.03.2009 року.

Графік погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості кредиту викладено у новій редакції в Додатках №1, 2 до цієї Додаткової угоди, які є невід»ємною частиною Додаткової угоди.

15.03.2010 року державним виконавцем Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ Стріла П.П. при примусовому виконанні судового наказу Крюківського районного суду м.Кременчука №2н - 316 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в сумі 7328 грн. 50 коп. складено Акт опису та арешту майна АА №321033, відповідно до якого описано та вилучено належний ОСОБА_2 автомобіль «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4

06.04.2010 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з заявою, відповідно до якої просив надати дозвіл на оформлення доручення на автомобіль «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4 на ОСОБА_4 та надати дозвіл на оформлення договору поруки, а також надати дозвіл на подальше переведення боргу по даному автомобілю на ОСОБА_4

Відповідно до протоколу засідання Кредитного комітету ПОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №236 від 07.04.2010 року ОСОБА_3, надано дозвіл на оформлення довіреності на право керування автомобілем «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_4 за умови оформлення страхових договорів.

07.04.2010 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_4 довіреність, відповідно до якої він уповноважив останнього представляти його інтереси перед третіми особами, бути уповноваженим на вчинення юридично значимих дій при експлуатації належного йому автомобіля «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4

07.04.2010 року між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 укладено договір поруки №014/0048/73/103766, відповідно до якого останній поручився відповідати перед Банком за всіма зобов»язаннями, що витікають з кредитного договору №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, який укладено між „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2.

Поручителі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознайомлені з у мовами кредитного договору №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, про що вказано в п. 2.5.1. договорів поруки.

Відповідно ст. 638 ЦК України, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору поруки, про що свідчать підписи кредитора, поручителів.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2.2. договорів поруки встановлено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника, що зазначені в п.1.3. даного Договору, які виникають з умов Кредитного договору, вказаного в п.1.2. даного Договору, а саме: повернути кредит в розмірі зазначеному в п. 1.3. даного Договору, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Відповідно п.3.1. договору поруки, у випадку не виконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед боржником за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник.

Як встановлено судом, та це не заперечується сторонами, після укладення Банком договору поруки з ОСОБА_4, останнім сплачено в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором в період часу з квітня 2010 року по липень 2011 року - 14 686 грн. 90 коп.

10.03.2011 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_4 довіреність, відповідно до якої він уповноважив останнього розпоряджатися належним йому автомобілем «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4

Відповідно до Протоколу засідання Комітету ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з реалізації заставного майна роздрібного бізнесу №1176 від 13.06.2012 року надано дозвіл на реалізацію заставного майна - автомобіля «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4 для часткового погашення кредитного боргу ОСОБА_2, заборгованість якого по кредитному договору без пені складала 94 949 грн. з мінімальною ціною продажу заставного майна у розмірі 60 000 грн.

Відповідно до довідки - рахунку №311280 від 14.06.2012 року автомобіль «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4, як зазначено у довідці - рахунку, вартістю 81 168 грн. реалізовано ОСОБА_8

Згідно квитанції №051/1090 - 1 від 14.06.2012 року ОСОБА_8 на рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року перераховано 60 000 грн.

Відповідно до наданого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» розрахунку, станом на 14.01.2015 року заборгованість за кредитним договором №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року склала 104 776 грн. 14 коп.: в тому числі заборгованість за кредитом - 36 039 грн. 86 коп., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 30 984 грн. 82 коп., заборгованість за відсотками - 14 459 грн. 05 коп., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 13 984 грн. 61 коп., пеня - 54 277 грн. 23 коп.

При обґрунтування заперечень проти первісного позову та при обґрунтуванні вимог за зустрічним позовом відповідач - позивач ОСОБА_2 посилається на те, що фактично за ініціативою та згодою Банку з ОСОБА_4, якого він до цього не знав, в усній формі було укладено договір про заміну боржника за кредитним договором №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року та належним боржником і особою, яка повинна нести відповідальність за цим договором є ОСОБА_4

Вказані обставини на думку відповідача - позивача ОСОБА_2 підтверджуються тим, що саме банком йому було запропоновано надати ОСОБА_4 довіреність на користування та згодом на розпорядження автомобілем, останній сплачував платежі за кредитним договором, користувався автомобілем та в подальшому, за згодою банку, реалізував автомобіль і Банк до нього з 2010 року з будь - якими вимогами щодо погашення заборгованості не звертався.

Відповідно до ст..520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст..ст.513, 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання і в даному випадку передбачено його письмову форму.

Відповідно до ст..218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно положень ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Із змісту вказаних положень Закону вбачається, що боржник у зобов»язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора.

Відповідно до ст..ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем - позивачем ОСОБА_2 суду не надано жодного належного доказу про надання ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» згоди на заміну боржника у зобов'язані за кредитним договором з боржника ОСОБА_2 на ОСОБА_4, при цьому суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 дійсно 06.04.2010 року звертався до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» з заявою, відповідно до якої просив надати дозвіл на оформлення доручення на автомобіль «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4 на ОСОБА_4 та надати дозвіл на оформлення договору поруки, а також надати дозвіл на подальше переведення боргу по даному автомобілю на ОСОБА_4

Між тим, відповідно до протоколу засідання Кредитного комітету ПОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» №236 від 07.04.2010 року ОСОБА_2 надано дозвіл лише на оформлення довіреності на право керування автомобілем «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4 ОСОБА_4 за умови оформлення страхових договорів, що не суперечить вимогам п.3.1.7 договору Застави, а згода на переведення боргу не надавалась.

Факт сплати відповідачем ОСОБА_4 коштів на погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року не є підтвердженням факту заміни боржника у зобов»язанні, оскільки такий обов»язок ОСОБА_4 випливає із договору поруки №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, який укладено між ним та Банком.

Також відповідачем - позивачем ОСОБА_2 суду не надано жодного належного доказу, щоб свідчив про надання Банком згоди на оформлення довіреності від 10.03.2011 року, якою він уповноважив ОСОБА_4 розпоряджатися належним йому автомобілем «Skoda Octavia Tour» д.н. НОМЕР_4 та такі дії ОСОБА_2 є порушенням вимог п.3.1.7 договору Застави.

Із змісту п.3.1.7 договору Застави вбачається, що надання Банком згоди на відчудження заставленого майна є правом Банку та надання такої згоди, в даному випадку, не свідчить про згоду Банку на переведення боргу за кредитним договором.

Тобто відповідачем - позивачем ОСОБА_2 суду не надано жодного належного доказу, щоб свідчив про укладення за згодою Банку договору про заміну боржника у зобов»язанні, які виникли відповідно до кредитного договору № 014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, а тому суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 є необґрунтованим і у його задоволенні необхідно відмовити.

Згідно ст..559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З наведеної норми Закону вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов»язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов»язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання , що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Тобто, у зобов»язаннях, в яких беруть участі поручителі, збільшення строку та розміру кредиту навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов»язань перед банком.

На обґрунтування заперечень проти зустрічного позову ОСОБА_3 представником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суду надано копію заяви ОСОБА_3 від 31.03.2009 року, в якій зазначено, що остання надає згоду на зміну умов Кредитного договору відповідно до вищевикладеної Додаткової угоди та підтверджує, що її зобов»язання як поручителя, відповідно до договору поруки №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року зберігаються та забезпечують виконання зобов»язань Позичальника за кредитним договором №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року із врахуванням внесених змін.

В судовому засіданні відповідач - позивач ОСОБА_3 заперечила факт складання та підписання вказаної заяви, зазначивши, що вона була у Банку тільки в 2008 році при підписанні договору поруки та згоду на укладення ОСОБА_2 додаткової угоди до кредитного договору вона не надавала та із її змістом не знайома.

Відповідно до ст..64 ЦПК України письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 суд вимагав у представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надати суду оригінал вказаної заяви для огляду в судовому засіданні, однак такий оригінал не наданий у зв»язку з не встановленням її місцезнаходження.

Відповідно до ст..ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що внаслідок укладення між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 Додаткової угоди №1 від 31.03.2009 року до Кредитного договору №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року відбулися зміни основного зобов»язання, а позивачем за первісним позовом суду не надано належних доказів того, що ОСОБА_3 в належній формі надавала згоду на укладення між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 Додаткової угоди №1 від 31.03.2009 року до Кредитного договору №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, не надано доказів того, що остання була обізнана із її змістом та погодилась в подальшому нести обов»язки поручителя, відповідно до договору поруки №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року, то суд приходить до висновку, що правовідносини поруки за договором поруки від 11.04.2008 року №014/0048/73/103766 припинилися.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_3 є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню, а первісний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині позовних вимог до ОСОБА_3 відповідно є необґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.

Що стосується вимог за первісним позовом про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, то суд, з урахуванням встановлених обставин справи, приходить до висновку, що оскільки як встановлено судом, Банк свої зобов»язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач ОСОБА_2 свої забов»язання за кредитним договором виконує неналежним чином, в результаті чого станом на 14.01.2015 року за кредитним договором утворилася заборгованість в сумі 104 776 грн. 14 коп., зобов»язання ОСОБА_4 за договором поруки не припинено, то вказані позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі - 36 039 грн. 86 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 14 459 грн. 05 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пені за прострочення виконання зобов»язань за кредитним договором у розмірі 54 277 грн. 23 коп., то суд з урахуванням встановлений обставин справи, майнового стану відповідачів, розміру нарахованої пені, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає за можливе, на підставі ст..551 ЦК України, зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 20 % від її загального розміру, в зв»язку з чим позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Так як первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі, то з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути сплачений останньою судовий збір та із відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зменшено розмір позовних вимог, то останньому необхідно повернути переплачену суму судового збору у розмірі 69 грн. 92 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст.218, 526, 611, 616 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року у розмірі 61 354 грн. 36 коп.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в іншій частині відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини поруки за договором поруки від 11.04.2008 року №014/0048/73/103766, що укладений між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», за яким остання поручилася за зобов»язаннями ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №014/0048/73/103766 від 11.04.2008 року.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання дійсним правочину щодо заміни боржника, визнання припиненим правовідношення - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 243 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 306 грн. 77 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 306 грн. 77 коп. сплаченого судового збору.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м.Кременчук Полтавської області Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області повернути Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» надмірно сплачений судовий збір в розмірі 69 грн. 92 коп., сплачений на р/р № 31212206700010, отримувач: УДКС у м.Кременчуці, код отримувача: 37965850, банк отримувача ГУДКСУ в м. Полтава, МФО 831019, відповідно до платіжного доручення №25 від 20.02.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: