Ухвала суду № 43415645, 10.02.2015, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в судді І інстанції

ОСОБА_1

Справа № 1020/724/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року Ржищівський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Козіної С.М.

при секретарі Коверзі Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ржищів Київської області заяву ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди визнаної ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 27.12.2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 регіональної спілки споживчої кооперації, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2015 року до Ржищівського міського суду Київської області надійшла вищезазначена заява.

Судом встановлено, що ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 27.12.2012 року було визнано мирову угоду укладену сторонами в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 регіональної спілки споживчої кооперації, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів (т.1 а.с. 67-68).

Суд, визнавши мирову угоду виходив із того, що мирова угода укладена на основі взаємних поступок, за наявності волевиявлення сторін та не шкодить нічиїм інтересам.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а відповідно до правила ч. 1 ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з поважних причин.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засідання вимоги, викладені в заяві підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 регіональної спілки споживчої кооперації ОСОБА_6 та відповідачка ОСОБА_4В в судовому засіданні проти задоволення заяви не заперечували.

Як вбачається зі змісту заяви, позивач звертаючись до суду із вимогою про розірвання мирової угоди ототожнює її з угодою в цивільно-правовому розумінні.

Між тим, мирову угоду не можна розглядати як правочин, який носить цивільно-правовий характер і визнавати його недійсним чи ставити питання про його розірвання у позовному провадженні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ЦПК України.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції з'ясовуючи після доповіді про обставини справи, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду, головуючому необхідно уточнити, в якому обсязі та з яких підстав підтримується позов або в якій частині визнається позов, а якщо сторони мають намір укласти мирову угоду, то на яких конкретно умовах (стаття 173 ЦПК України).

Якщо сторони виявили намір укласти мирову угоду, то при необхідності їм може бути надана можливість оформити умови мирової угоди, для чого суд оголошує перерву в судовому засіданні. У разі якщо умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не сторін), суд визнає мирову угоду та закриває провадження у справі.

Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Виходячи із змісту ст.175 ЦПК України, укладена в цивільному процесі угода породжує права та обов'язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається і визнається судом у відповідності до вимог не лише цивільного процесуального права, а й з урахуванням цивільного права.

Процедура волевиявлення сторін щодо мирової угоди має двосторонній характер, що відрізняє її від односторонніх угод, а тому за змістом може характеризуватися як шлях взаємних компромісів.

Отже, мирова угода - це складена сторонами з урахуванням інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, угода, яка затверджується судом лише після встановлення законності і обґрунтованості її умов, а також із з'ясуванням думки всіх заінтересованих можливості її затвердження. За змістом аналізу статті, можна зробити висновок, що спірні правовідносини не набудуть вирішення, коли до аналізу умов мирової угоди не будуть залучені інші особи, що беруть участь у справі.

Ухвала про затвердження мирової угоди не може бути скасована, якщо сторони відповідно до принципу диспозитивності розпорядилися своїми правами в судовому процесі і дійшли згоди про вирішення спору шляхом укладення мирової угоди. Мирова угода не позбавляє позивача права вирішити в установленому законом порядку інші вимоги, які не були предметом мирової угоди.

Затвердження ухвалою суду умов мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти окремо. З дня затвердження мирової угоди вона стає невід'ємною частиною ухвали.

Відповідно до встановлених ЦПК України правил, зміна або скасування судового рішення допускається виключно за наслідками апеляційного, касаційного провадження або перегляду за нововиявленими обставинами і в межах тієї справи, за якою винесено таке рішення.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо визнання мирової угоди за клопотанням сторін.

З урахуванням наведених норм процесуального закону, оскарження ухвали суду про визнання мирової угоди за клопотанням сторін, яка є невід'ємною частиною зазначеного судового рішення шляхом подання позовної заяви про визнання її недійсною чи розірвання не допускається, оскільки порядок оскарження і підстави скасування судових рішень регулюється процесуальним законом, а не нормами матеріального права, як це стверджує позивач.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3,11,175,205 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про розірвання мирової угоди визнаної ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 27.12.2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 регіональної спілки споживчої кооперації, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена через Ржищівський міський суд Київської області до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: