Ухвала суду № 43413191, 24.03.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3559/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

24 березня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С. ,

за участю секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Мироновської А.О.,

представника відповідача: Островерха Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Картес" до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2014 року приватне підприємство "Картес" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001532200 від 13.08.2014 року, №0001542200 від 13.08.2014 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що на підставі направлення № 310 від 03.07.2014 року, виданого Крижопільською ОДПІ, та наказу від 02.07.2014 року, №293, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 п. 78.1 ст. 78 п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП "Картес" з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ "Готика ЛТД" за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт №1148/2200/33143048 від 18.07.2014 року.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого платником занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток в загальній сумі - 33439,00 гри., та занижено податок на прибуток що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 6353,00 грн. за 2013 рік. Позивачем порушено п. 198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого платником занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 185762,19 грн., в т.ч.: за червень 2013 року - 43022,34 грн., за липень 2013 року - 7892,64 грн., за вересень 2013 року - 20471,27 грн., за жовтень 2013 року - 9717,12 грн., за листопад 2013 року - 36838,49 грн., за грудень 2013 року - 67820,32 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2014 року № 0001532200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, у розмірі 9529,00 грн. в т.ч. 6353,00 грн. - основний платіж та 3176,00 грн. - штрафна санкція, та від 13.08.2014 року №0001542200, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 278643,00 грн., в т. ч. 185762,00 грн. - основний платіж, 92881,00 грн. - штрафна санкція.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт надання послуг та поставки товарів позивачеві зі сторони його контрагента документально підтверджується первинними документами, а саме: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними. До матеріалів справи долучено письмові докази реальності надання адвокатських послуг фахівцями-адвокатами та їх помічниками, а саме: позовні заяви, апеляційні скарги, рішення судів України, тендерна документація, угоди з суб'єктами господарювання та державними установами та інші документи. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг та поставки товарів не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо реальності господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.06.2013 між ПП "Картес" та ТОВ "Готика ЛТД" було укладено договір про надання послуг правової допомоги №ЮП03/06-13 (том 1, а. с. 55-57).

Згідно з умовами вказаного договору виконавець - ТОВ "Готика ЛТД" бере на себе зобов'язання за плату надати замовнику - ПП "Картес" послуги по наданню правової допомоги. Правова допомога може надаватися у формі: складання актів, скарг, претензій, проектів договорів, угод, контрактів та інших угод правового змісту; надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань. Усних і письмових довідок стосовно законодавства, складання висновків та меморандумів; здійснення представництва інтересів замовника в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях у сіх форм власності; здійснення представництва інтересів замовника в судах.

Протоколом №1 до договору №ЮП03/06-13 від 03.06.2013 року було погоджено порядок та розмір оплати гонорару фахівцям виконавця в залежності від рівня фахівця, порядок відшкодування витрат, які підлягають відшкодуванню, оплату відряджень та інші особливості формування вартості послуг за договором (том 1, а. с. 58-59).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи долучено виписки з банківського рахунку (том 1, а. с. 61-70), акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні (том 1, а. с. 71-113).

Позивачем надано докази направлення ТОВ "Готика ЛТД" завдань, в яких визначено перелік роботи, яку потрібно виконати контрагенту протягом місяця (том 3, а. с. 188-199), звіти про виконану роботу ТОВ "Готика ЛТД" за кожен місяць, в яких зазначено перелік робіт, що виконані контрагентом позивача та час, який було витрачено на таку роботу (том 3, а. с. 200-206); матеріали, які готувались ТОВ "Готика ЛТД" на виконання умов договору (запити, листи, заяви, позовні заяви, клопотання, заперечення, пояснення, рішення судів, документацію з конкурсних торгів, договори (том 1, а. с. 195-250, том 2, а. с. 1-250, том 3, а. с. 1-162).

25.11.2013 між ПП "Картес" та ТОВ "Готика ЛТД" було укладено договір купівлі-продажу №Ф-254 (том 1, а. с. 114-115).

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу позивачем придбано у контрагента папір А4, скотч, папки-реєстратор та консерви "Каша рисова з яловичиною", "Каша перлова з яловичиною".

Виконання умов договору підтверджується видатковими накладними №18 від 02.12.2013 року, №721 від 26.12.2013 року, податковими накладними №18 від 02.12.2013 року, №721 від 26.12.2013 року (том 1, а. с. 117-120), сертифікатом відповідності, висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, товарно-транспортними накладними (том 3, а. с. 215-217, 247а, 247б). Подальше використання придбаних товарів у господарській діяльності підтверджується актом списання №СпТ-000020 від 31.12.2013 року (том 3, а. с. 218).

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання послуг та матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу на отриманий від ДПІ у Печерському районі м. Києва акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Готика ЛТД" №1226/26-55-22-08/38388548 від 29.04.2014 року.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є службовим документом органів податкової служби, який складається не за результатами здійснення органом державної податкової служби певних дій, зокрема, у зв'язку з проведенням зустрічної звірки, а у зв'язку із встановленням факту що не дає змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання. Такий акт не може містити факти порушень податкового законодавства з питань повноти нарахування і сплати податків, оскільки зустрічна звірка, якою могли бути встановлені такі факти, не відбулась.

Крім того, чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано під час проведення перевірки завдання та звіти про виконану роботу за договором №ЮП03/06-13 від 03.06.2013 року, які долучені до матеріалів справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Положення вказаної статті є обов'язковими для податкового органу при здійсненні ним своїх функцій.

В свою чергу, адміністративний суд при розгляді справи керується ст. 11 КАС України, якою встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завдання та звіти про виконану роботу за договором №ЮП03/06-13 від 03.06.2013 року, а також інші первинні документи, які підтверджують надання послуг товариством з обмеженою відповідальністю "Готика ЛТД", долучені позивачем до матеріалів справи, а відтак суд зобов'язаний надати їм оцінку та врахувати при прийнятті рішення по суті спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 березня 2015 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.