Ухвала суду № 43412770, 24.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2015 рокусправа № 804/16313/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 р. по справі за позовом приватного підприємства "Соната Групп" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005022205 від 06.11.2013 року, щодо збільшення суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 096 190 грн., штрафної санкції у сумі 774 047,5 грн., а разом - 3 870 237 (три мільйони вісімсот сімдесят тисяч двісті тридцять сім) грн. 50 коп., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005032205 від 06.11.2013 року, щодо збільшення суми грошового зобов'язання приватного підприємства "Соната Групп" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму у розмірі 460 465 грн., штрафної санкції у сумі 115 116, 25 грн., а разом 575 581 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 25 коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №000522205 від 06.11.2013р. та №0005032205 від 06.11.2013р. прийняті Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в період з 09.08.2013 року по 20.09.2013 року було проведено планову виїзну перевірку ПП "Соната групп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.12, за результатами якої було складено Акт від 27.09.2013 року №695/225/35738622.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.11.2013 року №0005022205, яким ПП "Соната групп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем прибуток приватних підприємств у розмірі 3 870 237,5 грн., з яких 3 096 190,00 грн. за основним платежем та 774 047,5 грн. за штрафними санкціями та №0005032205, яким ПП "Соната групп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 575 581,25 грн., з яких 460 465,00 грн. за основним платежем та 115 116,25 за штрафними санкціями.

За висновками акту перевірки від 27.09.2013 року №695/225/35738622 податковим органом встановлені наступні порушення: п.п.135.1, п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135, п. 137.10 ст. 137, п.п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.1. п. 138.8 ст. 138 розд. III Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст. 2, п. 2 ст. З, п. 1,2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст.1, п.п 2.1 .,2.4. п.2, п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 «Первинні документи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 3 096 190 грн., у тому числі за І квартал 2012 року в сумі 284 216 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 422 469 грн., за 3 квартал 2012 року 658 310 грн. та за 4 квартал 2012 року в сумі 1 731 195 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розд. III Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, із наступними змінами та доповненнями, ст. 2, п. 2 ст. 3, п. 1,2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні», статті 3 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, п.п 2.1., 2.4. п.2, п.2.15 та п.2.16 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 «Первинні документи», в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 460 465 грн., у тому числі за січень 2012 року суму ПДВ у сумі 240 грн., за лютий 2012 року у сумі 676 грн., за березень 2012 року у сумі 1 243 грн., за квітень 2012 року у сумі 2 170 грн., за травень 2012 року у сумі 1 651 грн., за червень 2012 року у сумі 1 349 грн., за липень 2012 року у сумі 1 504 грн., за серпень 2012 року у сумі 88 грн., за вересень 2012 року у сумі 135 грн., за жовтень 2012 року у сумі 360 грн., за листопад у сумі 866 грн. та за грудень 2012 року у сумі 450 183 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що реальність здійснення господарських операцій, а також подальше використання придбаних товарів (робіт, послуг) позивачем у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту по ПДВ платник повинен підтвердити належними та достовірними документами факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях та пред'явити оформлені належним чином податкові накладні, складені постачальником з урахуванням сум податку на додану вартість.

Усі здійснювані платником господарські операції мають опосередковуватися складенням первинних документів, що відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Подання платником належним чином оформлених документів, передбачених законодавством у сфері оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе, що відомості у цих документах є неповними, недостовірними та (або) протирічливими.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" був укладений договір поставки №24/12-21, відповідно до якого останній зобов'язується передати у власність покупця наступне обладнання: станок для розмотки плівки - 1 шт. та станок для торцівки плівки - 1 шт. Загальна суму договору з ПДВ складає 2 700 000 грн. Виконання вказаного договору підтверджується наступними документами, а саме: актом приймання-передачі обладнання №3 від 28.12.2012 року на загальну суму 1 900 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 316 666,67 грн.; актом приймання-передачі обладнання №4 від 29.12.2012 року на загальну суму 800 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 133 333,33 грн.; видатковою накладною №227 від 28.12.2012 року на загальну суму 1 900 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 316 666,67 грн.; видатковою накладною №228 від 29.12.2012 року на загальну суму 800 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 133 333,33 грн.

Також позивач у перевіряємий період позивач мав господарські операції з придбання товарів та послуг у ТОВ "Глас", ТОВ "Шоковіта", ТОВ "Лігран", ПП "Мідуєй", ПП "Трес". Здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується відповідними договорами, видатковими накладними та актами виконаних робіт.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач мав взаємовідносини з ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Глас", ТОВ "Шоковіта", ТОВ "Лігран", ПП "Мідуєй" та ПП "Трес" на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, висновками акту перевірки не встановлено дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентом угоди.

Факт здійснення господарських операцій з ПП "Полтава-Проект-Монтаж", ТОВ "Глас", ТОВ "Шоковіта", ТОВ "Лігран", ПП "Мідуєй" та ПП "Трес" підтверджується відповідними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час проведення перевірки та досліджувалися ним, що не заперечується відповідачем.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є документами первинного обліку.

При цьому, як вбачається з встановлених судом обставин справи та підтверджується наявними у ній доказами, у розглядуваному випадку висновок податкового органу про те, що фінансово-господарська діяльність позивача здійснювалась без мети настання правових наслідків, мотивований порушеннями, допущеними контрагентами позивача, тобто третьою особою, а саме відсутність у контрагентів ознак реальності вчинення господарських операцій.

Так, висновки податкового органу сформовані на підставі матеріалів перевірок контрагентів, якими встановлено відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, що свідчить про фіктивність угод, відповідно до актів №437/22.5-10/35295110 від 10.04.2013 року по ПП "Полтава-Проект-Монтаж" за період грудень 2012 року; №1993/2301/35269599 від 26.07.2012 року по ТОВ "Глас" за березень 2012 року; №7206/229/33421689 від 21.12.2012 року по ТОВ "Шоковіта" за вересень, листопад та грудень 2012 року; №7250/224/34656476 від 28.12.2012 року по ТОВ "Лігран" за серпень 2012 року; №3596/221/37733280 від 29.10.2012 року по ПП "Мідуєй" за квітень 2012 року; №875/22-5/32896987 від 26.02.2013 року по ПП "Трес" за лютий-вересень, листопад-грудень 2012 року.

Тобто висновок податкового органу не ґрунтується на дослідженні первинних документів.

Водночас, відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та\або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності названих постанчальників.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За таких обставин у суду відсутні підстави для невизнання поданих позивачем первинних документів, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст та обсяг спірних операцій, як неналежне документальне підтвердження їх виконання.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Щодо посилань податкового органу на недоліки товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається відповідач, не встановлюють правил податкового обліку, не є законодавчими документами з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту. Вони лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

При цьому, документи обумовлені вказаними правилами: товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

В повному обсязі ухвала виготовлена 04.03.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: О.О. Круговий