Ухвала суду № 43412768, 31.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2015 рокусправа № 804/15745/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-БК» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-БК»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Спецмонтаж-БК» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 09.09.2014 № 0001472201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Спецмонтаж-БК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт № 2164/04-62-22-1-9/3422842 від 07.08.2014.

В Акті перевірки відображено про відсутність у підприємства податкових накладних (стор. 37, 38), внаслідок чого останнім безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ.

В результаті перевірки податковий орган встановив порушення з боку позивача п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.137.10 ст. 130 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1067729 грн.; п. 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 35506 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2014 № 0001472201, згідно з яким ТОВ «Спецмонтаж-БК» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код 14010100) на суму 44382,50 грн., з яких 35506 грн. - за основним платежем, 8876,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2012 по 31.03.2014 ТОВ «Спецмонтаж-БК» задекларовано податковий кредит в сумі 11764532 грн.

Проте під час перевірки позивачем не було надано податкових накладних, отриманих від постачальників: ПП «Рембудкомплект Плюс» (ПДВ за жовтень 201 року), ТОВ «Глассфорд» (ПДВ за вересень, жовтень 2012 року), ТОВ «ШК» (ПДВ за травень, червень, липень, вересень 2012 року), виписані ТОВ «СЦ Смарт» (ПДВ за січень 2012 року), ТОВ «Ланкорн» (ПДВ за травень, червень, липень 2013 року).

Доводи позивача, що такі податкові накладні були в наявності, про що відомо податковому органу, суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами, адже про їх відсутність міститься інформація в Акті перевірки № 2164/04-62-22-1-9/3422842.

За приписами п. 44.6 ст. 46 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка була проведена з відома директора Товариства Шмалька С.В. та в присутності головного бухгалтера Гречки Н.І., проте уповноваженою особою позивача заперечення на акт перевірки надано не було, податкове повідомлення-рішення з цих підстав в адміністративному порядку не оскаржувалося, що свідчить про обґрунтованість інформації, зазначеної на стор. 37, 38 Акту.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем безпідставно віднесено ПДВ на загальну суму 35506 грн. до складу податкового кредиту періоду, який перевірявся, що свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Надання позивачем до суду копій податкових накладних, посилання на які, як на відсутні, міститься в акті перевірки, разом з реєстром отриманих накладних не доводить їх наявність на час перевірки.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтаж-БК» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року в адміністративній справі № 804/15745/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 02 квітня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров