Постанова № 43412522, 31.03.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"31" березня 2015 р. Справа №902/1485/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Гудак А.В. ,

суддя Маціщук А.В.

при секретарі судового засідання Полюхович О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Примачука О.В. - представника за довіреністю від 20.01.2015р.

від відповідача: Джугострана В.І. - представника за довіреністю від 23.10.2014р. №5

від ПАТ "Райз": Надієвця О.М. - представника за довіреністю від 12.01.2015р. №54

від ОСОБА_4: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд", м. Херсон

на рішення господарського суду Вінницької області від 26.12.2014р.

у справі №902/1485/14 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд", м. Херсон

до Спільного українсько-ліванського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бейрут+", м. Вінниця

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Публічного акціонерного товариства "Райз", м. Київ

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_4, с. Кусиківці Літинського р-ну Вінницької обл.

про стягнення 120 015,92 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.12.2014р. у справі №902/1485/14 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд" до Спільно українсько-ліванського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бейрут+" про стягнення 120 015,92 грн. збитків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати і прийняти нове, яким задоволити позов.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- насьогодні немає діючої інструкції чи порядку заповнення товарно-транспортної накладної, а ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання ТМЦ, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи; ТТН оформляється під час перевезення вантажу на договірних засадах та її оформлення проводиться незалежно від умов оплати за роботу автомобіля; згідно з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити, у зв`язку з чим, підприємства вправі підлаштовувати під себе затверджену форму ТТН та спосіб її заповнення, а тому, на виконання договірних умов до договору №100114 від 10.01.2014 року, ПАТ «Компанія «Райз» виписувала ТТН таким чином, що у графі «Автомобільний перевізник» зазначала найменування виконавця (позивача), який в свою чергу, може здійснювати перевезення вантажу як самостійно - власним транспортом, так і шляхом залучення до виконання перевезень третіх осіб (п.1.5. вказаного договору), а в поясненях від 24.12.2014р. ПАТ «Компанія «Райз» стверджує про такий спосіб заповнення ТТН;

- судом не взято до уваги, що транспортний засіб марки IVECO д.н.НОМЕР_2 використовується відповідачем при перевезенні небезпечних вантажів, чому слугують наявність Свідоцтва про допущення ТЗ до перевезення визначених небезпечних вантажів №023143, Ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом з Ліцензійною карткою до цієї ліцензії від 15.01.2014р. та ДОПНВ - Свідоцтва про підготовку водіїв ТЗ, що перевозять небезпечні вантажі, оформлені саме на представника відповідача ОСОБА_4;

- у ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014р. вказані дані ТЗ (марка IVECO д.н.НОМЕР_2) та ПІБ водія ОСОБА_4, дані ТЗ та ПІБ водія жодним чином не пов'язані з ТОВ «Транслойд», а даний автомобіль не являється власністю позивача та не перебуває у позивача у користуванні. Водій ОСОБА_4 не перебуває в трудових та цивільних правовідносинах з позивачем, він є представником відповідача з низки опосередковано-підтверджуючих документів, а наявність даних автомобіля та його підпису у ТТН свідчить про прийняття вантажу до перевезення саме відповідачем;

- з акту огляду пошкодженого майна від 27.08.2014р., який складався представником ПрАТ СК «Перша» ОСОБА_6, вбачається наявність запису представника СУЛП «Бейрут+» - ОСОБА_4 - з зазначенням марки та номера ТЗ (марки IVECO д.н. НОМЕР_2) та в кінці акта міститься підпис представника відповідача - водія ОСОБА_4, а тому наявність підписаного договору на перевезення небезпечних вантажів та транспортно - експедиційне обслуговування №19082014/ТР-935 від 19.08.2014р., заявки на перевезення небезпечних вантажів №1 від 26.08.2014р. до нього, та з урахуванням вищевикладеного вбачається, що уповноваженою особою - водієм відповідача, при здійснені перевезення вантажу за ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014 р., є ОСОБА_4;

- у договорі про надання транспортно-експедиційних послуг №100114 від 10.01.2014р., укладеному клієнтом (замовник - ПАТ «Компанія «Райз») та експедитором (виконавець - ТОВ «Транслойд»), експедитор по суті заміняє клієнта у відносинах із перевізником по договору на перевезення небезпечних вантажів та транспортно - експедиційне обслуговування №19082014/ТР-935 від 19.08.2014р., а тому за договором №19082014/ТР-935 позивач (замовник) фактично виконує роль вантажовідправника для безпосереднього перевізника - відповідача (виконавця);

- протиправною поведінкою відповідача являються дії або бездіяльність, що пов'язані з недоглядом останнім за вантажем та незабезпечення його схоронності, факт нестачі товару підтверджується актом виявлення №27.08.14 від 27.08.2014р. про приймання товару по кількості, актом огляду пошкодженого майна від 27.08.2014р., записами у товарно-транспортній накладній №РС-00-00046621 від 26.08.2014р., поясненнями водія та витягом з кримінального провадження №12014150280000602 від 27.08.2014р., а тому наявність вказаних документів підтверджує неналежність виконання відповідачем пунктів 1.2., 3.1.5., 3.1.6., 3.1.17. договору та умов заявки до нього.

Треті особи не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 26.12.2014р. у справі №902/1485/14 скасувати та прийняти нове - про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у письмовому відзиві від 17.03.2015р. на апеляційну скаргу та у судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Вінницької області від 26.12.2014р. у справі №902/1485/14 законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ПАТ "Райз" у судовому засіданні підтримав позицію, викладену скаржником, в апеляційній скарзі, вважаючи її обґрунтованою.

Третя особа - ОСОБА_4 - у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Надіслана третій особі ухвала суду від 03.03.2015р. про відкладення розгляду апеляційної скарги повернута підприємством зв`язку на адресу суду з відміткою - "за відмовою адресата від одержання".

Згідно з абз.3 п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника третьої особи, якому ухвала суду про відкладення розгляду апеляційної скарги надіслана у встановленому порядку та своєчасно, не перешкоджає перегляду справи, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_4 або його представника.

Заслухавши пояснення представників сторін та ПАТ "Райз", обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 10.01.2014р. ПАТ "Компанія "Райз" (замовник) та ТОВ "Транслойд" (виконавець) уклали договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №100114 (надалі - договір І), згідно з п.1.1 якого, виконавець зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений йому замовником вантаж (відповідно із транспортною накладною) до пункту призначення у встановлений договором чи замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.1.2. договору І замовник за цим договором може виступати також і вантажоодержувачем.

Згідно з п.1.3 договору І найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага, брутто), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особа-вантажоодержувач, строки доставки та передачі одержувачам,, інші умови надання транспортних засобів і подання вантажів до перевезення, порядок розрахунків та інші умови перевезень, визначаються в разових заявках на перевезення замовника, які є невід'ємними додатками до цього договору.

Виконавець має право залучати до виконання перевезень третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори перевезень, при цьому залишаючись відповідальним перед замовником за дії та/або бездіяльність, залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні. Витрати виконавця на оплату послуг третіх осіб не включаються у вартість наданих замовнику виконавцем послуг (п. 1.5 договору І).

У розділі ІІІ договору І сторони встановили права та обов`язки виконавця, зокрема, виконавець зобов'язаний визначити типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезення вантажу, зазначеного в замовленні замовника; забезпечити збереження вантажу, по кількості і якості, його цілісність і схоронність з моменту його прийняття для перевезення та до моменту видачі в пункті призначення; контролювати правильність оформлення товарно-супровідної документації, цілісність упаковки, відповідність кріплення вантажу вимогам правил безпеки руху і відповідність фактичної кількості вантажних місць, вказаної в товарно-транспортній накладній; якщо під час завантаження чи розвантаження автотранспорту будуть виявлені пошкодження вантажу, уповноважені представники сторін зобов'язані скласти відповідний акт виявлених пошкоджень вантажу з відміткою в товарно-транспортній накладній. В іншому випадку, Виконавець буде нести відповідальність за такі пошкодження (п.п. 3.1.2, 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 договору І).

Відповідно до п.3.3.5 договору І у випадку невідповідності кількості вантажу або його стану кількості, і стану вантажу, зазначеним у товарно-транспортних документах, замовник повинен зробити відповідні помітки в примірнику товарно-транспортної накладної, що повертається виконавцю, а також скласти акт про пошкодження, недостачу товару, при цьому присутність водія-вконавця при розвантаженні та огляді вантажу є обов'язковою що стверджується його підписом у відповідному документі (акті).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року (п.6.1. договору І).

Даний договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

21.08.2014р. ПАТ "Компанія "Райз" та ТОВ "Транслойд" підписали заявку №РС-00-00046621 на перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно договору №100114 від 10.01.2014р., наступного змісту:

Маршрут: Біла Церква - Умань - Херсон;

Дата та час подачі ТЗ: 26.08.2014р. о 17:39 год.;

Необхідний ТЗ: зупинки дозволяються тільки на стаціонарних заправних станціях, та стоянках, що охороняються;

Необхідна кількість ТЗ - 1;

Вантаж: засоби захисту рослин;

Кількість місць: 10000 л.;

Вантажовідправник: Київська філія;

Адреса навантаження: Київська область, Білоцерківський район, Біла Церква, П. Запорожця;

Вантажоотримувач: Уманська філія;

Адреса доставки: Черкаська область, Уманський район, Умань, Деревянка, д. 5/7;

Вантажоотримувач: Таврійська філія;

Адреса доставки: Херсонська область, Херсон, місто Херсон, Береславське шосе, д. д. 33;

Од. виміру тарифу: км;

Всього, грн.: 6500,00;

Марка ТЗ: Ивеко;

Держ. № ТЗ: НОМЕР_2;

Водій: ОСОБА_4.

У заявці зазначено, що вона прийнята до виконання та з усіма умовами строни погодилися.

Вказана заявка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

19.08.2014р. Спільне українсько-ліванське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейрут+" (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслойд" (замовник) уклали договір на перевезення небезпечних вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування №19082014/ТР-935 (надалі - договір ІІ), згідно з п.1.2 якого, замовних за заявкою доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по забезпеченню своєчасного перевезення небезпечних вантажів замовника найнятим ним транспортом до пункту призначення і передачі їх вантажоотримувачу, згідно заявки замовника. Номенклатура, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, ціна перевезення, клас небезпечного вантажу, №ООН, особливі умови та інші умови виконання послуг оговорюються в заявках, які додаються до договору, і є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.3 договору ІІ перевезення вантажу здійснюється відповідно до письмової заявки замовника. Заявка повинна бути надана виконавцю не пізніше, ніж за 1 (одну) добу до дати завантаження. Заявка є невід'ємною частиною договору за умови її належного оформлення.

Відповідно до п.2.4 договору ІІ в заявці зокрема повинні бути зазначені: обсяг перевезень, маршрут та умови перевезення; дані про осіб, відповідальних за відвантаження; умови завантаження; термін доставки вантажу; а також інша інформація, яка безпосередньо стосується перевезення.

Виконавець зобов'язаний здійснювати перевезення вантажів по заявках замовника, з дотриманням термінів доставки та цілісності вантажу (п. 3.1.5 договору ІІ).

Згідно з п.3.1.17 договору ІІ виконавець зобов'язаний забезпечити обов'язкове страхування відповідальності при перевезенні небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення вантажу.

Відповідно до п.5.2 договору ІІ виконавець несе повну майнову відповідальність за пошкодження, знищення, викрадення або втрату прийнятого до перевезення вантажу до моменту передачі його вантажоотримувачу. У разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу виконавець компенсує замовнику повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу.

26.08.2014р. Спільне українсько-ліванське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейрут+" (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслойд" (замовник) підписали заявку на перевезення небезпечного вантажу №1, відповідно до якої замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок здійснити перевезення (організувати перевезення) небезпечного вантажу на наступних умовах:

Маршрут перевезення: м. Біла Церква - м. Херсон (Херсонська обл.);

Найменування, тип вантажу: ТНП;

Клас небезпечного вантажу: 3,6,1,9;

Габаритні та вагові характеристики вантажу: 6 т.;

Вимоги до транспорту: заднє завантаження;

Адреса завантаження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 359;

Дата та час завантаження: 26.08.2014р.

Контактна особа виконавця, телефон, e-mail: ОСОБА_11 НОМЕР_4;

Контактна особа замовника, телефон, e-mail: ОСОБА_12 НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_1;

Контактна особа на завантаженні: ОСОБА_13 НОМЕР_6;

Контактна особа на розвантаженні: ОСОБА_8 НОМЕР_3;

Адреса розвантаження: 77988, Херсонська область, м. Херсон, Береславське шосе, 33;

Дата та час розвантаження: 27-28.08.2014р.;

Вартість фрахту: 4800 грн. б/г з ПДВ;

Виконавець для здійснення перевезення використовує автомобіль: марка Ивеко, держ. №тягача НОМЕР_7, водій ОСОБА_4, конт. тел. НОМЕР_8.

Судом встановлено, що 26.08.2014р. автомобілем Івеко НОМЕР_7 було здійснено перевезення вантажу з пункту навантаження (Київська обл., Білоцерківський район, Біла Церква, П.Запорожця, д.359) до пункту розвантаження (Херсонська обл. м.Херсон, Братиславське шосе, д.д33), що підтверджується товарно-транспортною накладною №РС-00-00046621, відповідно до якої автомобільним перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Транслойд", замовником є Центральна дирекція ПАТ "Компанія Райз", вантажовідправником є Київська філія ПАТ "Компанія Райз", вантажоодержувачем є Таврійська філія ПАТ "Компанія Райз".

Із вказаної товарно-транспортної накладної №РС-00-00046621 від 26.08.2014р. вбачається, що вантаж у кількості 4600 місць отримав водій / експедитор ОСОБА_9.

Супровідним документом у товарно-транспортній накладній значиться накладна №РС-00-00046621 від 26.08.2014р.

У розділі "відомості про вантаж" ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014 вказано вантаж, який було прийнято до перевезення у пункті навантаження, а саме: пропоніт 720 к.е. у кількості 800л., даліла 600 ТН у кількості 1400л., ріпіус у кількості 2400л. Також, вказано вантаж який прийнято вантажоодержувачем у пункті розвантаження: пропоніт 720 к.е. у кількості 800л., даліла 600 ТН у кількості 1380л., ріпіус у кількості 2000л.

З акту виявлення №27.08.2014 від 27.08.2014р., який складений вантажоодержувачем, вбачається, що останнім при отриманні вантажу виявлено недостачу 20л. та пошкодження 20л. препарату даліла 600 ТН та недостачу 400л. препарату ріпіус.

Інформація, зазначена в акті виявлення №27.08.2014 від 27.08.2014р. щодо недостачі вантажу, також зафіксована актом огляду пошкодженого майна від 27.08.2014р., складеним за участі представників ПАТ "Компанія Райз", страхувальника та водія ОСОБА_4, який вказаний у акті, як представник СУЛП "Бейрут +".

Позивач на виконання претензійних вимог ПАТ "Компанія "Райз" відшкодував останьому вартість втраченого вантажу, що підтверджується актом приймання передачі №1 від 09.10.2014р., платіжними дорученнями №4711 від 07.10.2014р., №4760 від 14.10.2014р. та №4789 від 15.10.2014р. та не заперечується ПАТ "Компанія "Райз", у сумі 120015,92грн.

З огляду на викладене вище, ТзОВ "Транслойд" посилаючись, зокрема, на ст.ст.307, 308, 314 ГК України, ст.ст. 6, 11, 15, 16, 22, 509, 526, 924, 925, 1191 ЦК України, звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з СУЛП у формі ТзОВ "Бейрут +" 120015,92грн. збитків від втрати та пошкодження вантажу.

Обґрунтовуючи позов, товариство, зокрема, зазначає, що відповідач є перевізником, оскільки отримав для перевезення товар у повному обсязі та належної якості, про що свідчить підпис водія ОСОБА_4 у ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014р., а тому згідно зі ст.924 ЦК України останній відповідає за збереження вантажу з моменту його прийняття, за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, та зобов`язаний згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України відшкодувати позивачу збитки у розмірі 120015,92грн., які, в свою чергу, він відшкодував ПАТ "Компанія "Райз".

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 26.12.2014р. у задоволенні позову ТзОВ "Транслойд" до СУЛП у формі ТзОВ "Бейрут +" відмовлено.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України встановлено, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п.11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, у редакції Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013р. №983, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Судом встановлено, що у товарно - транспортній накладній №РС-00-00046621 від 26.08.2014р., перевізником зазначено ТзОВ "Транслойд", а вантажовідправником - Київська філія ПАТ "Компанія "Райз". Однак, жодних посиланнь на підтвердження факту перевезення вантажу СУЛП ТОВ "Бейрут +" ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014 не містить.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що водій ОСОБА_4 є уповноваженою особою СУЛП ТОВ "Бейрут +" на здійснення вказаного перевезення.

Судом враховано, що власником автомобіля марки IVECO державний НОМЕР_7, яким здійснювалось перевезення вантажу, є ФОП ОСОБА_10, що підтверджується копією технічного паспорту на автомобіль, однак суду не надано доказів на підтвердження факту надання останнім вказаного вище автомобіля СУЛП ТОВ "Бейрут +" для здійснення ним перевезення вантажу за ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014р.

Наявна у матеріалах справи ксерокопія довіреності власника автомобіля ОСОБА_10 від 28.09.2011р., згідно якої будь-кого із працівників відповідача уповноважено здійснювати ремонтні роботи, проводити технічний огляд належного йому автомобіля, відповідно, надано права вчиняти юридично-значимі дії, пов`язані з цією довіреністю, не свідчить про уповноваження водія ОСОБА_4 на вчинення дій від імені СУЛП ТзОВ "Бейрут+" по перевезенню вантажу згідно вказаної вище ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014р.

Крім того, ксерокопія довіреності від 28.09.2014р. не відповідає вимогам ст.36 ГПК України, оскільки належним чином не засвідчена.

Також слід зазначити, надана позивачем на підтвердження позовних вимог заявка на перевезення небезпечного вантажу №1 від 26.08.2014р., де замовником значиться позивач, а виконавцем відповідач, не містить інформації щодо вантажу (виду, асортименту тощо), який повинен був перевозитись у відповідності до вказаної заявки, а з огляду на те, що у ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014р. перевізником зазначено ТзОВ "Транслойд" (позивача у справі), яким із замовником (ПАТ "Компанія "Райз") укладено заявку від 21.08.2014р. №РС-00046621, де вказано про прийняття її до виконання з погодженням усіх умов, судова колегія дійшла висновку, позивачем не доведено, що відповідачем було вчинено дії на виконання укладених сторонами договору №19082014/ТР-935 від 19.08.2014р. та заявки від 26.08.2014р.

З огляду на встановлені вище обставини справи, позивачем не доведено факт здійснення перевезення вантажу за ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014р., СЛУП ТОВ "Бейрут +".

Крім того, враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач не є вантажовідправником вантажу, зазначеного у ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014р., а СЛУП ТОВ "Бейрут +" не є перевізником даного вантажу, позов, пред`явлений позивачем з підстав ст.924 ЦК України є таким, що не відповідає способу захисту його порушеного права.

Також, позивачем не доведено вини відповідача у збитках, спричинених власнику вантажу, перевізником якого згідно з ТТН №РС-00-00046621 від 26.08.2014р. є позивач, тому вимоги про стягнення з відповідача на його користь 120015,92грн. збитків на підставі ч.1 ст.1191 ЦК України є необґрунтованими.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен довести факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.

Проте, доводи позивача спростовується наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи №902/1485/14 фактичні її обставини встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, отже підстави для скасування оскарженого рішення відсутні, а тому останнє слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Транслойд" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 26.12.2014р. у справі №902/1485/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Транслойд", м.Херсон - без задоволення.

2. Справу №902/1485/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Маціщук А.В.