Постанова № 43412510, 02.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р. Справа № 908/4490/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - Сосновська А.Ю. (дов. №01/02-17/0219 від 23.07.2014 р.), Уманчик О.В.

відповідача - Мітєва А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №197З/1-8) на рішення господарського суду Запорізької області від 19 листопада 2014 року у справі

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

про зміну пунктів 4, 8 договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просила внести зміни до договору оренди землі №040526100390 від 14.06.2005 р., виклавши п. п. 4, 8 договору в запропонованій редакції; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 р. у справі №908/4490/14 (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено.

Розпорядженням голови ВГСУ №28-р від 02.09.2014 р. визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом

Відповідач, ПАТ "Укрнафта", з рішенням суду першої не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято за відсутності всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом не було досліджено питання щодо законності рішення Запорізької міської ради №37. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Запорізька міська рада проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що п.1 рішення №37, яким затверджено ставки, що застосовуються для розрахунку розміру орендної плати не оскаржений. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Сторони в судовому засіданні свої правові позиції підтримують в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2005 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ВАТ "Укрнафта" (орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2005 р. за №040526100390.

Додатковою угодою від 13.11.2007 р. та додатковим договором від 19.05.2011 р. до основного договору внесені зміни та доповнення в частині орендної плати за землю та її індексування (а. с. 13, 14-15).

За умовами п. 1. договору, орендодавець, відповідно до рішення 20-ої сесії 4-го скликання Запорізької міської ради №31/8 від 28.01.2005 р., зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 3-в.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1716 га для розташування автозаправної станції по Дніпропетровському шосе, 3-в згідно з планом (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: автозаправна станція, позначена в плані літерою "А", яка є власністю орендаря, та інші будівлі та споруди, а саме: намет, позначений в плані літерою "Б", ємності для зберігання ПММ, позначені в плані цифрами "№1-4", які необхідні для діяльності АЗС, інші об'єкти інфраструктури: відсутні. (п. 3 договору).

Факт приймання-передачі земельної ділянки в оренду підтверджується актом від 14.06.2005 р. (а. с. 12).

Згідно з п. 4 договору (в редакції додаткового договору від 25.05.2011 р.), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1261 826,28 грн. в цінах 2008 року.

Пунктом 8 договору визначено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою та порядок її внесення. Так, розмір орендної плати за земельну ділянку (в редакції додаткового договору від 25.05.2011 р.) становить - 61575,52 грн., що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2011 року.

Договір згідно пункту 7 договору укладено на десять років.

Рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 р. за №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затверджено базову вартість 1 кв. м землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008 р., значення коефіцієнтів місцерозташування та впливу локальних факторів, а також впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.07.2011 р. за №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення м. Запоріжжя" затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя.

Зокрема, рішенням встановлено, що розмір орендної плати визначається згідно формули О=П*К*К1, де О - розмір орендної плати, П - розмір земельного податку, визначений згідно вимог Податкового кодексу України, К - коефіцієнт, визначений даним рішенням, К1 - коефіцієнт індексації. Значення коефіцієнту К для земельних ділянок міста Запоріжжя, на яких здійснюється торгівля нафтопродуктами, встановлено 4.

Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 р. за № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", збільшено коефіцієнт "К" до 6.

Згідно з п. 2 ст. 20, п. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна оцінка земельної ділянки, наданої в оренду за договором від 14.06.2005 р., відповідно до витягу з технічної документації становить 1539440,76 грн. (а. с. 19).

З метою приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства позивач листом-пропозицією від 11.01.2014 р. за №01/02-32/00052 звернувся до відповідача з пропозицією розглянути та підписати додатковий договір, для чого направив два примірника додаткового договору та два примірника розрахунку орендної плати (а. с. 16-17).

Пропозицію було вручено уповноваженій особі відповідача 16.01.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 18).

Відповідач вказану пропозицію проігнорував, додатковий договір не підписав.

В зв'язку з відсутністю можливості укласти додатковий договір за загальними правилами та вважаючи, що не укладення додаткової угоди порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади, Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом про внесення змін до п. п. 4, 8 договору оренди землі від 14.06.2005 р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав доведеною наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 12. договору сторони обумовили, що орендна плата переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із ст. 15 цього Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключеної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 18, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виходячи з наведених положень законодавства, затвердження нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати відноситься до виключної компетенції відповідної місцевої ради. При цьому, мінімальний граничний розмір орендної плати залежить від розміру земельного податку, який, у свою чергу, обчислюється від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати їх розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи наведене, для внесення змін до договору згідно вимог чинного законодавства необхідна наявність відповідних рішень міської ради, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розрахунку розміру орендної плати, направлення стороні пропозиції.

Рішення Запорізької міської ради на момент розгляду справи в судовому порядку не скасовані, є чинними.

В матеріалах справи наявні витяг з технічної документації та розрахунок розміру орендної плати.

Пропозиція щодо змін умов договору здійснена позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що запропоновані відповідачу для внесення змін у договір розміри нормативної грошової оцінки землі та орендної плати відповідають вимогам чинного законодавства та рішенням Запорізької міської ради №79 від 03.03.2008 р., №16 від 27.07.2011 р., №37 від 26.06.2012 р.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є правомірними, підтвердженими належними доказами, а позиція зволікання орендарем виконання умов договору та рішення органу місцевого самоврядування спричинила виникнення обставин, відповідно до яких розмір орендної плати за спірним договором не був приведений до належного рівня.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що наразі рішення міськради №37 на момент розгляду даної справи перебувало в стані оскарження, тому не підлягало застосуванню судом та не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Вказане твердження апелянта колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим, враховуючи наступне.

Так, Вищий господарський суд України в листі від 01.01.2010 р. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами" зазначив, що застосовуючи нормативно-правові акти, суди мають враховувати, що згідно з ч. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та роз'ясненнями п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 р. за №9 судам при вирішенні господарського спору необхідно виходити з того, що підзаконні нормативно-правові акти підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов'язаний застосувати закон, що регулює ці правовідносини.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши судову практику, колегія суддів встановила, що на момент розгляду даної справи рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 р. за № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя" є чинним, в судовому порядку не скасовано, докази його невідповідності чи суперечності закону в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 р. у справі №908/4490/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 р. у справі №908/4490/14 залишити без змін.

Повна постанова складена 03.04.2015 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Черленяк М.І.