Постанова № 43412366, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015 року Справа № 904/667/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Євстигнеєв О.С., Науменко І.М.

секретар судового засідання Мудрак О.М.

представники сторін:

від позивача: Раздобаров П.В. - представник ( дов. від 03.04.2012 р. ),

Ковальова С.В. - представник ( дов. від 02.02.2015 р. )

від відповідача: Гнезділова Н.В. - представник ( дов. від 16.12.2014 р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕФЕНС",

м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ",

м. Павлоград

про стягнення 302 586,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕФЕНС" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення заборгованості у розмірі ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ) 329 718,10 грн., з яких: 287 437,92 грн. - заборгованість за поставлену продукцію, 20 738,48 грн. - пеня, 19 188,77 грн. - інфляційні втрати, 3% річних у розмірі 2 352,90 грн.

Позовні вимоги, мотивовані порушенням з боку Відповідача господарського зобов'язання встановленого умовами договору поставки № 14-16/173-ВП від 24.01.2014 р., укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 року у справі № 904/667/15 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено частково - стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕФЕНС" заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 287 437,92 грн., пеню у розмірі 20 738,48 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 188,77 грн., 3% річних у розмірі 2 352,90 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 594,36 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове

рішення, яким відмовити Позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги, Відповідач посилається на те, що Позивач по справі не довів належними та допустимими доказами факт поставки Продукції по Договору, так як на підтвердження факту поставки Продукції не надав до суду доказів передачі ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» в повному обсязі документів, передбачених п. 9.3 Додаткової угоди від 20.03.2014р. до Договору, в тому числі і рахунок-фактуру на оплату. Також, Відповідач звертає увагу суду на той факт, що згідно видаткової накладної № РН-00000014 від 26.08.2014р. Позивач поставив крім Продукції, зазначеної в Специфікації від 21.08.2014 р., також і бензин MUSTANG 92 в талонах на суму 915,60грн без ПДВ, яка здійснена поза межами умов договору, а тому дана оплата за зазначену продукцію не може бути предметом даних позовних вимог. Крім Продукції, зазначеної в Специфікації від 24.09.2014 р., Позивач поставив також і бензин А-95 в талонах в кількості 2 літри на суму 38,00 грн. без ПДВ.

У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 р. залишити без змін. Позивач вказує на те, що згідно видаткових накладних № РН-00000014 від 26.08.2014 року та № РН-00000015 від 2.10.2014 року Відповідачем товар отриманий в повному обсязі. Претензій до кількості, якості та комплектності отриманого товару, а також що до відповідності його ГОСТу та ТУ заявлено не було. Усі відповідні документи та товар отримані, про що свідчить підпис уповноваженого представника Відповідача та штамп на вище згадуваних видаткових накладних. Крім того, підписання Відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 р. у справі № 904/667/15, колегією суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І. М. ( доповідач ), суддів Бахмат Р.М., Науменко І.М. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" прийнято до розгляду, який було призначено на 02.04.2015 р.

Розпорядженням голови суду від 01.04.2015 р. у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р. М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 50 від 20.10.2014 р., на лікарняному, та у зв'язку з виходом на роботу судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 50 від 20.10.2014 р. та керуючись ст. 4 6 ГПК України, п. п. 3.1.6, 3.1.7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., наказом голови суду № 7 від 17.01.2011 р. визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Євстигнеєва О.С, Науменко І.М.

Представником Відповідача у судовому засіданні надане клопотання про зупинення провадження по справі № 904/667/15 до вирішення справи про тлумачення умов договору № 14-16/173-КП від 24.01.2014 р. іншим судом, оскільки обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно по справі № 904/667/14. В підтвердження обставин зазначених в клопотанні, заявником додана лише копія позовної заяви.

Представник Позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання, зазначаючи на його безпідставність.

Розглянувши клопотання скаржника про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами

першої інстанції, роз'яснено, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ, згідно вказаного роз'яснення, полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Зі змісту та суті ст. 79 ГПК України, з урахуванням вищезазначеного роз'яснення, вбачається що для зупинення провадження у справі відповідно до приписів її частини першої повинні мати місце одночасно дві обставини (два чинника), а саме пов'язаність справ і неможливість розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи.

Скаржником не надано до клопотання докази наявність іншої справи ( порушення провадження у справі за вказаною позовною заявою ). Намір Відповідача звернуся з відповідною позовною заявою, на переконання колегії суддів не унеможливлює розгляду даної справи, оскільки суд може прийняти рішення по даній справі не очікуючи можливість порушення вказаної справи та її результатів.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 79 ГПК України, для зупинення провадження по цієї справи відсутні, а тому клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 02.04.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, та доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором поставки продавець ( постачальник ), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст. 712 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 266 ГК України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено матеріалами справи, 24.01.2014 р. між сторонами було укладено Договір № 14-16/173-ВП та 20.03.2014 р. та підписано Додаткову угоду до Договору поставки.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки в редакції Додаткової угоди, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Позивач зобов'язується поставити, а Відповідач прийняти та оплатити: паливо (бензин, дизельне паливо - далі продукція), на підставі талонів на паливо та обладнання виробничо-технічного призначення (далі-обладнання), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору.

Як зазначено у п. 2.3. Договору поставки, Позивач у якості доказу поставки талонів надає видаткову накладну, податкову накладну.

У п. 2.5. Договору поставки зазначено про те, що при отриманні талонів, Відповідач зобов'язаний перевірити кількість талонів, їх номінал, зазначений на талонах асортимент палива та автозаправочну станцію, визначену у п. 2.2.

Відповідно до п. 3.1. Договору поставки в редакції Додаткової угоди, загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх Специфікацій по даному Договору, яка не може перевищувати 8 000 000 грн., з ПДВ. Ціна на поставлену позивачем продукцію та/або обладнання визначається сторонами у відповідних Специфікаціях до цього Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору поставки в редакції Додаткової угоди, розрахунки за поставлену позивачем продукцію та/або обладнання по даному Договору здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, на 20 календарний день, з моменту поставки продукції та/або обладнання, якщо інший більший строк відстрочки не обумовлений у відповідних Специфікаціях до даного Договору.

У п. 6.1. Договору поставки зазначено про те, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх обов'язків по Договору, строк дії Договору продовжується до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання умов вищезазначеного Договору поставки, за період з лютого 2014 року по жовтень 2014 рік, Позивач здійснив поставку талонів Відповідачу на загальну суму 2 207 475,96 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання цінностей. Талони були прийняті Відповідачем без жодних претензій чи зауважень.

За твердженням Позивача ( не спростованим Відповідачем ) Відповідач не здійснив оплату за поставлену продукцію на суму 287 437,92 грн., що була поставлена відповідно до: специфікації від 21.08.2014 р. ( строк оплати 25.09.2014 р.) та згідно з видатковою накладною № РН-00000014 від 26.08.2014 р. на суму 260 305,92 грн.; відповідно до специфікації від 24.09.14р. (строк оплати 31.12.14р.) та згідно з видатковою накладною № РН-00000015 від 02.10.2014 р. на суму 27 132,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)

його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

П. 5.7. Договору поставки в редакції Додаткової угоди передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції та/або обладнання, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати від вартості, не оплаченої продукції та/або обладнання.

За неналежне виконання Відповідачем своїх обов'язків по Договору поставки Позивачем відповідно до п. 5.7. Договору була нарахована пеня у розмірі 20 738,48 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України Позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 19 188,77 грн. та 3% річних у розмірі 2 352,90 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Позивачем при додаванні суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних було допущено арифметичну помилку (зазначено на 03 коп. більше). Після перерахування, суд першої інстанції отримав загальну суму заявлених позовних вимог у розмірі 329 718,07 грн.

Умовами Специфікації від 21.08.2014р. до Договору сторони по справі визначили, що розрахунки за Продукцію, яка постачається по цьому Договору, здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на 30 календарний день з моменту поставки Продукції.

На підтвердження поставки Продукції Постачальник зобов'язаний надати Покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру; податкову накладну; відповідні товаросупроводжувальні накладні: видаткову накладну, товаротранспортну накладну та інші ( п. 9.3 Додаткової угоди до Договору від 20.03.2014 р.).

Датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником, про приймання Продукції (п.9.4 Додаткової угоди від 20.03.2014р. до Договору).

Згідно зі ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем при прийнятті товару по Договору та складанні видаткової накладної не було надано будь-яких зауважень з приводу не надання йому рахунку на оплату товару та документів, зазначених у п. 9.3. Договору та встановлення строку для їх передання, що дало підстави місцевому суду прийти до висновку про виконання Позивачем зазначених пунктів Договору в повному обсязі.

Окрім того, рахунок є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти, ненадання рахунку не є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК

України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє Скаржника від обов'язку оплатити отриманий товар. Зазначене також знайшло своє відображення у постановах Вищого господарського суду України: від 09.09.2010 р. по справі № 14/306-09 ( 6/517-08 (21/265-08) ); від 15.06.2010 р. по справі № 6/549-09 ( 20/302-08 ) та постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 р. по справі № 37/405.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи ( видатковими накладними, підписаними зі сторони Відповідача уповноваженою особою за довіреністю на отримання матеріальних цінностей та скріплені печатками сторін ) підтверджено виконання Позивачем своїх обов'язків по Договору. Зазначені документи були підписані Відповідачем без будь-яких зауважень, що є підставою вважати прийняття ПАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" у повному обсязі умов Договору поставки. Відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у нього були претензії щодо асортименту та кількості поставленого палива або належні та допустимі докази того, що надмірно поставлене паливо або паливо не того асортименту було повернуто Позивачу.

Враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов"язань за договором приписи ст. ст. 525, 526, 530, ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком попередньої інстанції про стягнення з Відповідача заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 287 437,92 грн., пеню у розмірі 20 738,48 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 188,77 грн., 3% річних у розмірі 2 352,90 грн.

З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2015 р. у справі № 904/667/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 03.04.2015 року

Головуючий суддя І.М.Кощеєв

Суддя О.С. Євстигнеєв

Суддя І.М. Науменко