Рішення № 43412157, 05.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2015 р. Справа № 911/5416/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства “Санаторій “Києв”, м. Алушта, Автономна Республіка Крим

про стягнення 2616336,92 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі позивач) заявлено позов до Приватного акціонерного товариства “Санаторій “Києв” (надалі відповідач) про стягнення 2616336,92 грн. з яких: 1898356,95 грн. основного боргу; 195712,80 грн. пені; 379671,39 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання; 142595,78 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору про надання послуг із санаторно-курортного та відновлювального лікування застрахованим особам та членам їх сімей на підставі санаторно-курортних путівок від 14.12.2013 р. № 373/07/13.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 21.01.2015 р.

16.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 18.02.2015 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

28.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду.

12.02.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, яку судом прийнято до уваги.

У судове засідання 18.02.2015 р. представник відповідача повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 21.01.2015 р., вимоги зазначеної ухвали суду не виконав.

Крім того, присутніми представником позивача подано клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 05.03.2015 р. у зв’язку з неявкою відповідача та задоволено вищезазначене клопотання.

У судове засідання 05.03.2015 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача у зазначеному судовому засіданні подав документи для доручення до матеріалів справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даного спору ухвалами суду від 19.12.2014 р., 21.01.2015 р. та від 18.02.2015 р., явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

У п.п. 3.9.1, 3.9.2 роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням відповідача є: 98500, Автономна республіка Крим, м. Алушта, вул. Комсомольська, буд. 20, оскільки, копії ухвал суду від 19.12.2014 р., 21.01.2015 р. та від 18.02.2015 р. було направлено на вказану адресу, дане свідчить, що відповідача належним чином повідомлено про місце, дату та час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

14 грудня 2013 року між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (позивач, замовник) та Приватним акціонерним товариством “Санаторій “Києв” (відповідач, виконавець) укладено договір про закупівлю за державні кошти № 373/07/13, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов’язується надати протягом строку дії цього договору послуги із санаторно-курортного ті відновлювального лікування застрахованим особам і членам їх сімей (далі – послуги) на підставі санаторно-курортних путівок (далі – путівка) у кількості, за видами та ціною, що визначені у додатку 1 до цього договору та за профілями лікування, зазначеними у додатку 2 до цього договору,а замовник – прийняти й оплатити такі послуги.

Згідно з п. 3.1. договору ціна цього договору становить з ПДВ 28519155 (двадцять вісім мільйонів п’ятсот дев’ятнадцять тисяч сто п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп., що еквівалентна 4395 (чотири тисячі триста дев’яносто п’ять) путівкам.

У п. 3.2. договору зазначено, що ціна цього договору може бути зменшена у випадку, передбаченому пунктом 1.2. цього договору, в односторонньому порядку, шляхом надсилання виконавцю письмового повідомлення або за взаємною згодою сторін.

Пунктом 6.2.3. договору передбачено, що замовник має право зменшувати обсяг закупівлі послуг та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків,в односторонньому порядку, шляхом надсилання виконавцю письмового повідомлення.

Також замовник має право повертати виконавцю невикористані путівки у випадках, передбачених цим договором (п.6.2.7. договору).

Відповідно до п. 6.3.11. виконавець зобов’язаний повернути замовникові кошти, перераховані ним в рахунок оплати послуг, у сумі ненаданих або наданих неякісно послуг та сплатити штрафні санкції, передбачені цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014 р. (включно). Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов’язань та відповідальності за вчинені порушення, що виникли під час його дії (п. 10.1. договору).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання мов договору позивач перерахував кошти відповідачу за путівки І кварталу 2014 року в загальній сумі 5110411,95 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 224 від 15.01.2014 р. на суму 1613814,30 грн. та № 411 від 21.01.2014 р. 3496597,65 грн.

При цьому позивачем отримано путівок на І та ІІ квартал у кількості 1966 штук на суму 12757374,00 грн., в тому числі І квартал 829 путівок на 5379381,00 грн. та ІІ квартал 1137 путівок на 7377993,00 грн.

Відповідачу повернуто путівок на загальну суму 9473940,00 грн., в тому числі і путівки на І квартал 2014 року на загальну суму 2173815,00 грн. за які перераховано кошти, що підтверджується накладними повернення № 0005 від 07.04.2014 р. на суму 32445,00 грн., № 0022 від 31.03.2014 р. на суму 311472,00 грн., № 0033 від 03.04.2014 р. на суму 622944,00 грн., № 0033 від 31.03.2014 р. на суму 71379,00, № 0034 від 31.03.2014 р. на суму 149247,00 грн., № 22 від 31.03.2014 р. на суму 493164,00 грн., № 255 від 26.03.2014 р. на суму 12978,00 грн., № 2255 від 31.03.2014 р. на суму 733257,00 грн., № 113 від 07.04.2014 р. на суму 181692,00 грн., №0040 від 09.04.2014 р. на суму 162225,00 грн., № 0016 від 09.04.2014 р. на суму 64890,00 грн., № 0004 від 31.03.2014 р. на суму 25956,00 грн., № 0023 від 84357,00 грн., № 0004 від 31.03.2014 р. на суму 90846,00 грн., № 0025 від 31.03.2014 р. на суму 220626,00 грн., № 0125 від 07.04.2014 р. на суму 12978,00 грн., № 0017 від 03.04.2014 р. на суму 142758,00 грн., №0040 від 04.04.2014 р. на суму 298494,00 грн., № 253 від 26.03.2014 р. на суму 292005,00 грн., № 0049 від 02.04.2014 р. на суму 499653,00 грн., № 0023 від 31.03.2014 р. на суму 220626,00 грн., № 0030 від 31.01.2014 р. на суму 45423,00 грн., № 0006 від 31.03.2014 р. на суму 460719,00 грн., № 0055 від 31.03.2014 р. на суму 233604,00 грн., № 0053 від 31.03.2014 р. на суму 97335,00 грн., № 0050 від 04.04.2014 р. на суму 149247,00 грн., № 0010 від 31.03.2014 р. на суму 32445,00 грн., № 0047 від 10.04.2014 р. на суму 77868,00 грн., № 0010 від 31.03.2014 р. на суму 38934,00 грн., № 0039 від 31.03.2014 р. на суму 45423,00 грн., № 0040 від 31.03.2014 р. на суму 103824,00 грн., № 0138 від 07.04.2014 р. на суму 45423,00 грн., № 0113 від 31.03.2014 р. на суму 12978,00 грн., № 0197 від 04.04.2014 р. на суму 103824,00 грн., № 0181 від 04.04.2014 р. на суму 77868,00 грн., № 0020 від 03.04.2014 р. на суму 123291,00 грн., № 0012 від 09.04.2014 р. на суму 45423,00 грн., № 0024 від 10.04.2014 р. на суму 168714,00 грн., № 0033 від 03.04.2014 р. на суму 45423,00 грн., № 0014 від 31.03.2014 р., на суму 1044729,00 грн., № 0012 від 31.03.2014 р. на суму 71379,00 грн., № 0013 від 31.03.2014 р. на суму 149247,00 грн., № 0020 від 09.04.2014 р. на суму 90846,00 грн., № 0021 від 09.04.2014 р. на суму 350406,00 грн., № 0030 від 17.03.2014 р. на суму 1012284,00 грн., № 0068 від 17.03.2014 р. на суму 123291,00 грн. Вказані накладні повернення та путівки були надіслані позивачем та отримані відповідачем, що підтверджується належним чином завіреними копіями експрес-накладних та роздруківок з офіційного веб-сайту http:/novaposhta.ua/ , що наявні у матеріалах справи.

У свою чергу, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов’язання за вказаним вище договором про закупівлю за державні кошти у частині повернення сплачених грошових коштів за повернені путівки не виконав, а тому, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1898356,95 грн.

Здійснивши перевірку поданих до суду позивачем копій накладних повернення (звіривши їх з оригіналами), суд встановив, що вказані копії накладних підтверджують повернення товару відповідачу на суму 9473940,00 грн., а отже заборгованість відповідача перед позивачем становить 1898356,95 грн. Документально-підтверджені докази протилежного відповідачем до суду не надано.

28.10.2014 р. відповідач отримав від позивача претензію № 8-39-2783 від 22.10.2014 р. з вимогою перерахування основного боргу 1898356,95 грн. та штрафних санкцій у загальній сумі 717979,97 грн. На дану претензію Приватне акціонерне товариство “Санаторій “Києв” відповіді не надало.

З огляду на вищезазначені обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо повернення попередньої оплати за договором про закупівлю за державні кошти № 373/07/13 від 14.12.2013 р.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано зазначених вище норм процесуального законодавства України, подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог відповідно до заяви про уточнення останніх, в той час як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед позивачем у сумі 1898356,95 грн.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1898356,95 грн. за поставлений товар підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 195712,80 грн. пені, 379671,39 грн. штрафних санкцій за прострочення зобов’язань понад 10 днів та 142595,78 грн. штрафу.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.2.5. договору за порушення строків виконання зобов’язання, передбаченого п. 4.4. цього договору, виконавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості несвоєчасно виконаних зобов’язань, за кожний день прострочення, а в разу прострочення понад 10 днів додатково сплачується штраф у розмірі 20% від вартості невиконаних зобов’язань за цим договором.

Пунктом 7.2.6. договору закріплено, що у випадку ненадання відомостей або надання неправдивих відомостей згідно з п.6.3.14. цього договору, замовник має право стягнути з виконавця штраф у розмірі 0,5% від загальної вартості послуг за цим договором.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зробивши розрахунок пені, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 195712,80 грн. задовольняє повністю, оскільки перерахована сума суду є більшою суми заявленої до стягнення позивачем.

Зробивши розрахунок штрафу у розмірі 20% від вартості невиконаних зобов’язань (п. 7.2.5. договору), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 379671,39 грн. задовольняє повністю, оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

Зробивши розрахунок штрафу у розмірі 0,5% від загальної вартості послуг за цим договором (п. 7.2.6. договору), суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 142595,78 грн. задовольняє повністю, оскільки відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно.

Враховуючи, що положеннями чинного в Україні законодавства не передбачено заборони стосовно одночасного стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором про закупівлю за державні кошти № 373/07/13 від 14.12.2013 р. пені та штрафу, суд дійшов висновку про правомірність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості невиконаних зобов’язань та 0,5% від загальної вартості послуг за цим договором за порушення виконання грошового зобов’язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Приписами частини третьої ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Санаторій “Києв” (98500, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, пл. Комсомольська, буд. 20; код ЄДРПО України 03365133) на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 28; код ЄДРПО України 25885944) – 1898356 (один мільйон вісімсот дев’яносто вісім тисяч триста п’ятдесят шість) гривень 95 коп. основного боргу, 195712 (сто дев’яносто п’ять тисяч сімсот дванадцять) гривень 80 коп. пені, 379671 (триста сімдесят девять тисяч шістсот сімдесят одну) гривню 39 коп. штрафу (п. 7.2.5. договору), 142595 (сто сорок дві тисячі п’ятсот дев’яносто п’ять) гривень 78 коп. штрафу (п. 7.2.6. договору).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Санаторій “Києв” (98500, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, пл. Комсомольська, буд. 20; код ЄДРПО України 03365133) в доход Державного бюджету України 52326 (п’ятдесят дві тисячі триста двадцять шість) гривень 74 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.04.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін