Постанова № 43411678, 31.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2015 року 16:44 № 826/1100/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Гарника К.Ю., суддів Добрівської Н.А., Катющенка В.П. при секретарі судового засідання Непомнящій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "АСМ-Максимум" до Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС України у місті Києві Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «АСМ-Максимум» (далі по тексту - позивач, ПП «АСМ-Максимум») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі по тексту - відповідач-2), Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач-3) в якому просить:

- скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 26 грудня 2014 року № 9920/6/99-10-01-25 «Про розгляд скарги»;

- скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 08 грудня 2014 року № 1901/10/25-15-10-05-15 «Про розгляд скарги»;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03 вересня 2014 року № 0002792201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/1100/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 26 лютого 2015 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів та неявкою представника позивача.

У судовому засіданні 31 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили проти адміністративного позову.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 1244 від 15 серпня 2014 року, згідно підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та у відповідності до статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «АСМ-Максимум» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Сієна» (код ЄДРПОУ 38470366) за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 22 серпня 2014 року № 2318/26-52-22-01-11/35619220.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за березень 2014 року у сумі 50000,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 03 вересня 2014 року № 0002792201, яким Приватному підприємству «АСМ-Максимум» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62500,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 50000,00 грн., за штрафними санкціями - 12500,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03 вересня 2014 року № 0002792201 залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (відповідні копії рішень Державної фіскальної служби України від 26 грудня 2014 року № 9920/6/99-10-01-25 та Головного управління Державної фіскальної служби України від 08 грудня 2014 року № 1901/10/25-15-10-05-15 містяться в матеріалах справи).

Згідно акту від 22 серпня 2014 року № 46/26-52-22-01 посадова особа Приватного підприємства «АСМ-Максимум» не з'явилась для підписання та отримання акту перевірки від 22 серпня 2014 року № 2318/26-52-22-01-11/35619220.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «ТД Сієна». Крім цього, позивач оскаржує рішення Державної фіскальної служби України від 26 грудня 2014 року № 9920/6/99-10-01-25 та рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 08 грудня 2014 року № 1901/10/25-15-10-05-15 про результати розгляду скарг, мотивуючи позов в цій частині тим, що факт вручення копії податкового повідомлення-рішення не підтверджено, оскільки 20 жовтня 2014 року директор ПП «АСМ-Максимум» отримав виключно лист від 17 жовтня 2014 року № 10662/10/26-52-22-01-18 «Про надання копії акту перевірки та податкового повідомлення - рішення» без будь-яких додатків, а тому, на думку позивача, відсутні підстави для застосування пункту 56.7 статті 56 Податкового кодексу України до скарг позивача.

Свої заперечення представник відповідача-1 та відповідача-2 мотивував пропуском строку звернення до контролюючих органів із скаргою на податкове повідомлення - рішення.

Заперечення відповідача-3, співпадають з висновками акта від 22 серпня 2014 року № 2318/26-52-22-01-11/35619220.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору, в частині скасування спірного податкового повідомлення - рішення, слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД Сієна», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Судом встановлено, що 03 березня 2014 року між ПП «АСМ-Максимум» (Покупець) та ТОВ «ТД Сієна» (Постачальник) укладено Договір № 82 поставки товару, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний Товар. Кількість Товару, що поставляється за цим Договором, вказується в рахунках-фактури, складених на основі замовлення Покупця. Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні. Загальна вартість даного Договору складає 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ 50 000,00 грн. Оплата по даному договору за Товар здійснюється в національній валюті України - гривні. Розрахунки за цим Договором проводяться в безготівкові формі та перечислюється на рахунок Постачальника.

Згідно видаткових накладних № 303-9 від 03 березня 2014 року, № 503-4 від 05 березня 2014 року, № 1103-1 від 11 березня 2014 року, № 1303-3 від 13 березня 2014 року, № 1803-2 від 18 березня 2014 року позивачем придбано у ТОВ «ТД Сієна» товар (арматура, щити опалубки) на загальну суму 300000, 00 грн., в тому числі ПДВ 50000 грн.

В свою чергу, ТОВ «ТД Сієна» виписано на адресу позивача податкові накладні № 1 від 03 березня 2014 року, № 9 від 05 березня 2014 року, № 26 від 11 березня 2014 року, № 41 від 13 березня 2014 року, № 68 від 18 березня 2014 року на загальну суму 300000,00 грн. в тому числі ПДВ - 50000,00 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується виписками з банківського рахунку та не спростовано контролюючим органом під час перевірки.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за березень 2014 року на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «ТД Сієна» у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вирішуючи питання реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «ТД Сієна», економічної доцільності та мети придбання товару, колегією суддів встановлено наступне.

Приватне підприємство «АСМ-Максимум» здійснює діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель, має відповідну ліцензію серію АВ № 601788, яка надана суду разом із додатком до ліцензії (перелік робіт).

Як встановлено під час розгляду справи, позивач виступає Підрядником у відносинах із ТОВ «ДМВ-Строй» згідно наступних Договорів:

- договір будівельного підряду № 051213 від 05 грудня 2013 року на виконання будівельних робіт з влаштування фундаменту і монолітного залізобетонного каркаса будівлі кафе на 50 місць на ділянці комплексу з аквапарком та об'єктами інфраструктури а адресою: АРК, м. Ялта, вул. Комунарів, 7А;

- договір будівельного підряду № 040314 від 04 березня 2014 року на виконання будівельних робіт з влаштування монолітних бетонних конструкцій, а саме влаштування підпірних стін будинку за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Комунарів, 7А;

- договір будівельного підряду № 050314 від 05 березня 2014 року на виконання будівельних робіт з влаштування монолітних бетонних конструкцій, а саме влаштування монолітної рампи за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Комунарів, 7А;

- договір будівельного підряду № 060314 від 06 березня 2014 року на виконання будівельних робіт з влаштування монолітних бетонних конструкцій технічного приміщення та навісу за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Комунарів, 7А.

Представником позивача зазначено, що придбані у ТОВ «ТД Сієна» (арматура, щити опалубки) були використані ТОВ «АСМ-Максимум» при виконанні підрядних робіт, замовлених ТОВ «ДМВ-Строй», що підтверджується наданими копіями довідок про вартість виконаних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт та підсумкових відомостей ресурсів по виконанню робіт за березень - квітень 2014 року, які свідчать про виконання позивачем договірних зобов'язань перед ТОВ «ДМВ-Строй» за договорами № 051213 від 05 грудня 2013 року, № 040314 від 04 березня 2014 року, № 050314 від 05 березня 2014 року, № 060314 від 06 березня 2014 року.

Роботи за Договорами № 051213 від 05 грудня 2013 року, № 040314 від 04 березня 2014 року, № 050314 від 05 березня 2014 року, № 060314 від 06 березня 2014 року по влаштуванню монолітних бетонних конструкцій, а саме влаштування підпірних стін будинку виконувались позивачем за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Комунарів, 7А.

Доставка товару (арматура, щити опалубки) здійснювалась контрагентом позивача ТОВ «ТД Сієна» на будівельний майданчик за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Комунарів, 7А. Згідно пояснень представника позивача, товарно-транспортні накладні контрагентом не надсилались позивачу, оскільки така умова не була визначена Договором № від 03 березня 2014 року.

Придбана арматура зберігалася на будівельному майданчику за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Комунарів, 7А до її повного використання під час виконання будівельних робіт; відповідальна особа за зберігання та використання виконроб ОСОБА_1.

На підтвердження відображення у первинних документах та документах бухгалтерського обліку проведених операцій надано оборотно-сальдові відомості по рахунках №№ 63, 37, 36, 6851, 311.

В обґрунтування доцільності придбання товару (арматура, щити опалубки) саме у ТОВ «ТД Сієна» позивачем зазначено, що офіс ПП «АСМ-Максимум» територіально знаходиться в м. Києві. Замовлення товарів для використання у будівництві об'єктів за адресою: АРК, м. Ялта, вул. Комунарів, 7А у продавця ТОВ «ТД Сієна» (місце знаходження - місто Дніпропетровськ) здійснював виконроб ОСОБА_1 (штатний розклад та наказ про прийняття на роботу виконроба, який мешкає в місті Ялта, містяться в матеріалах справи), який територіально знаходиться в м. Ялта, по телефону. Договір на придбання товарів, підписувався сторонами без особистої зустрічі керівників підприємств та пересилався поштою на вказані адреси. Видаткові накладні та податкові накладні вручались водієм, який робив доставку товару з м. Дніпропетровськ м. Ялта, безпосередньо виконробу, а останній пересилав документи у м. Київ, де вони опрацьовувалися бухгалтерією ПП «АСМ-Максимум». Грошові кошти за товар сплачувалися відповідно до виставлених Продавцем рахунків, які надходили на адресу Покупця поштою.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «ТД Сієна» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Сієна», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про нереальність господарських відносин позивача із ТОВ «ТД Сієна» мотивовані висновками акту № 694/04-62-22-3/38470366 від 03 липня 2014 року, не доведені.

На переконання суду необґрунтованими є посилання контролюючого органу на висновки акту № 694/04-62-22-3/38470366 від 03 липня 2014 року про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ «ТД Сієна» щодо підтвердження реальності господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку із контрагентами (детальний перелік вказано в акту перевірки) за березень 2014 року, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Судом враховано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі № 804/10767/14 Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Сієна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Сієна» в електронних авоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» та її підсистемах, на підставі акту №694/04-62-22-3/38470366 від 03.07.2014 р. «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД СІЄНА» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ «АТЕКС», ТОВ ВКФ «ЕЛЕКТРОПРОМРЕМОНТ», ТОВ «СВАН», ТОВ «АЛТ1МА», ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «ДНІПРПОЕКОНОМРЕСУРСИ», ТОВ «КЛАСС ЛТД», ТОВ «АТЗТ СРЧ-УКРАЇНА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ», ПП «СІГМА СЕЙЛ», ТОВ «СВ-ДНІПРО» , ПП «СОФІЯ», ТОВ «КК «СЛУЖБА СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ», ТОВ «ПБК «УКРБУДІНВЕСТ», ТОВ «ЮНАЙТЕД-ЮКРЕЙН ЕНДЖЕНСІ», ПП «АСМ-МАКСИМУМ», ТОВ «УКРСПЕЦКАБЕЛЬ», ТОВ «АГЕНЦІЯ МИТНИХ БРОКЕРІВ «КАПІТАЛ», ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «МЕТАЛІКА», ТОВ «ТЕХПРОЕКТ-1», ТОВ «ГЕНІУС ПРІНТ», ТОВ «УКРТРАНСІНТЕР» за березень 2014 року». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі з Інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» та її підсистем, інформації, внесеної на підставі акту №694/04-62-22-3/38470366 від 03.07.2014 р. «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД СІЄНА» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ «АТЕКС», ТОВ ВКФ «ЕЛЕКТРОПРОМРЕМОНТ», ТОВ «СВАН», ТОВ «АЛТ1МА», ТОВ «КУТПМЗЗОВВВС «ДНІПРПОЕКОНОМРЕСУРСИ», ТОВ «КЛАСС ЛТД», ТОВ «АТЗТ СРЧ-УКРАЇНА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ», ПП «СІГМА СЕЙЛ», ТОВ «СВ-ДНІПРО» , ПП «СОФІЯ», ТОВ «КК «СЛУЖБА СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ», ТОВ «ПБК «УКРБУДІНВЕСТ», ТОВ «ЮНАЙТЕД-ЮКРЕЙН ЕНДЖЕНСІ», ПП «АСМ-МАКСИМУМ», ТОВ «УКРСПЕЦКАБЕЛЬ», ТОВ «АГЕНЦІЯ МИТНИХ БРОКЕРІВ «КАПІТАЛ», ТОВ «ВИДАВНИЦТВО «МЕТАЛІКА», ТОВ «ТЕХПРОЕКТ-1», ТОВ «ГЕНІУС ПРІНТ», ТОВ «УКРТРАНСІНТЕР» за березень 2014 року».

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03 вересня 2014 року № 0002792201 підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування рішення Державної фіскальної служби України від 26 грудня 2014 року № 9920/6/99-10-01-25 «Про розгляд скарги» та рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 08 грудня 2014 року № 1901/10/25-15-10-05-15 «Про розгляд скарги» колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 08 грудня 2014 року № 1901/10/25-15-10-05-15 «Про розгляд скарги» залишено без розгляду скаргу директора ПП «АСМ-Максимум» на податкове повідомлення - рішення від 03 вересня 2014 року № 0002792201, у зв'язку з порушенням 10-ти денного строку подання скарги.

Вказаним рішенням встановлено, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03 вересня 2014 року № 0002792201 направлено на адресу позивача: 02166, місто Київ, проспект Лісовий, буд. 12-а листом з повідомленням про вручення, який повернувся до контролюючого органу 08 вересня 2014 року, у зв'язку з «зазначеною адресою підприємство не знаходиться». Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 17 жовтня 2014 року № 10662/10/26-52-22-01-18 директору вручено податкове повідомлення - рішення 20 жовтня 2014 року. З огляду на зазначене, враховуючи надіслання позивачем скарги поштою 27 листопада 2014 року, відповідач-2 дійшов висновку про порушення 10-ти денного строку подання скарги після отримання податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26 грудня 2014 року № 9920/6/99-10-01-25 «Про розгляд скарги» залишено без змін рішення Головного управління Державної фіскальної служби України від 08 грудня 2014 року № 1901/10/25-15-10-05-15, скаргу позивача - без задоволення.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів встановлений статтею 56 Податкового кодексу України, зокрема, вішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до пункту 56.7 статті 56 Податкового кодексу України у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі 826/14149/14 за адміністративним позовом Приватного підприємства "АСМ-Максимум" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними судом встановлено, що позивач листом від 03 липня 2013 року повідомив відповідача про те, що він тимчасово змінив фактичне місцезнаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська б.143/2, поверх 2. Вказаний лист відповідачем отримано 09 липня 2013 року.

Враховуючи приписи статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак преюдеційність встановлених вказаним рішенням суду обставин, колегія суддів не приймає як належний доказ направлення позивачу податкового повідомлення - рішення на адресу на адресу: 02166, місто Київ, проспект Лісовий, буд. 12-а.

Разом з тим, матеріали справи містять копію листа Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 17 жовтня 2014 року № 10662/10/26-52-22-01-18 про надання копії акту та податкового повідомлення - рішення директору ТОВ «АСМ-Максимум», який отриманий директором Приватного підприємства "АСМ-Максимум" 20 жовтня 2014 року (відповідно до відмітки про отримання).

Доводи позивача про ненадання директору ПП «АСМ-Максимум» разом із листом від 17 жовтня 2014 року № 10662/10/26-52-22-01-18 копії акту перевірки та податкового повідомлення - рішення не підтверджуються матеріалами справи, оскільки вказаний лист містить підпис про отримання, будь-яки зауваження з приводу відсутності акту перевірки та податкового повідомлення - рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, з огляду на дату направлення (поштою 27 листопада 2014 року) скарги до Головного управління ДФС у місті Києві, обґрунтованим є висновки відповідача-1 та відповідача-2 про залишення без розгляду скарги директора ПП «АСМ-Максимум» на податкове повідомлення - рішення від 03 вересня 2014 року № 0002792201, у зв'язку з порушенням 10-ти денного строку подання скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного кодексу України предметом розгляду справи по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Тобто, звернення особи з відповідними позовними вимогами повинно бути направлено на відновлення порушеного права.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акта перевірки. Відповідно, рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права в наведеній частині не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність юридичних підстав для їх задоволення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року № К/800/45400/14.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «АСМ-Максимум» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Приватного підприємства «АСМ-Максимум» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 03 вересня 2014 року № 0002792201.

3. В решті вимог відмовити.

4.Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Приватного підприємства «АСМ-Максимум» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді Н.А. Добрівська

В.П. Катющенко

Повний текст постанови виготовлено 02.04.2015р.