Постанова № 43411642, 25.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2015 року № 826/16802/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ»до 1. Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпро стягнення коштів, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» (далі - ТОВ «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - відповідач 2) про стягнення на користь позивача 2 510 302, 00 грн. зайво сплачених коштів, в тому числі 2 218 901, 00 грн. з податку на прибуток підприємств та 291 401, 00 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було перераховано грошові кошти в рахунок оплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2013 року № 0005192220. Водночас, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення в подальшому скасовано в судовому порядку, позивач вважає, що грошові кошти були сплачені ним безпідставно. А тому, на думку позивача, зазначені кошти підлягають стягненню на його користь.

Відповідач 1 - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві просить суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» повністю відмовити, оскільки поверненню підлягають виключно сплачені підприємством кошти, в той час як в даному випадку фактично сплачено тільки 360 000, 00 грн. із заявлених 2 510 302, 00 грн., решту зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2013 року № 0005192220, було погашено за рахунок поданих уточнюючих декларацій. При цьому, податковий орган зауважує на відсутності можливості встановити наявність надміру сплачених позивачем коштів (переплати).

Представник відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, заперечень та будь-яких письмових пояснень щодо змісту позовних вимог до суду не подав.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 2, які беруть участь у справі, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 31953813) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2013 року, за результатами якої складено акт від 30 вересня 2013 року № 836/26-53-22-01-21-31953813.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, підпункту 138.10.5 пункту 138.10, пункту 138.11 статті 138, підпункту 140.1.6 пункту 140.1 статті 140, пункту 141.1 статті 141, пункту 142.2 статті 142 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2218901,00 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2011 року на суму 554 163, 00 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 762 109, 00 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 1 053 299,00 грн., за І квартал 2012 року на суму 76 722, 00 грн., за півріччя 2012 року на суму 403 953, 00 грн., за 3 квартали 2012 року на суму 717 203, 00 грн., за 2012 рік на суму 966 907, 00 грн., за І квартал 2013 року на суму 170 604, 00 грн., за півріччя 2013 року на суму 198 695, 00 грн.;

- пункту 239.2 статті 239 Податкового кодексу України: під час перевірки виявлено несвоєчасне подання розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів по строку 30 травня 2011 року.

08 жовтня 2013 року на підставі акту перевірки від 30 вересня 2013 року № 836/26-53-22-01-21-31953813 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005192220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 2510302,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 2 218 901, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 291 401, 00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року № 826/19969/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року 826/19969/13-а адміністративний позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2013 року № 0005192220.

За результатами розгляду звернення позивача ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві листом від 02 вересня 2014 року № 18908110/10/26-53-20-04-05 відмовлено у поверненні безпідставно перерахованих коштів та запропоновано звернутись за поверненням коштів до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, на облік до якої перейшов позивач.

03 вересня 2014 року позивач звернувся до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві із заявою від 03 вересня 2014 року № 03-09/14 на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Листом від 09 вересня 2014 року № 148/10/26-56-20-02-04 відповідач витребував у товариства копії платіжних доручень (квитанцій) щодо надміру сплачених коштів в сумі 2 510 302, 00 грн. та зазначив, що після отримання від ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у місті Києві підтвердження надмірної сплати коштів у розмірі 2 510 302, 00 грн. товариство буде повідомлено про подальший розгляд заяви.

Вважаючи, що кошти у розмірі 2 510 302, 00 грн. підлягають стягненню на його користь, позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з доводами ТОВ «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ», виходячи з наступного.

З 01 січня 2011 року Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на принципі рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно із пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За змістом підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені статтею 43 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання, згідно із пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як передбачено пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Як передбачено пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів є джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, Податковим кодексом України передбачено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було оскаржено до суду податкове зобов'язання, нараховане податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2013 року № 0005192220, за результатами розгляду якого постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2014 року по справі № 826/1969/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року, позов ТОВ «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» задоволено повністю та скасовано вказане вище податкове повідомлення-рішення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Положеннями частини 1 статті 255 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Таким чином, відповідно до зазначених вище судових рішень, останні є такими, що набрали законної сили та підтверджують факт протиправності нарахування позивачу податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2013 року № 0005192220 у розмірі 2 510 302, 00 грн.

У той же час, під час розгляду вказаної справи встановлено, що податкове зобов'язання у сумі 2 510 302, 00 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2013 року № 0005192220 було частково погашено за рахунок:

- уточнюючої декларації № 9017230747 від 01.08.2013 р. на суму 514 675, 00 грн.;

- уточнюючої декларації № 9017230761 від 01.08.2013 р. на суму 70 500, 00 грн.

- уточнюючої декларації № 9017230767 від 01.08.2013 р. на суму 100 000, 00 грн.;

- уточнюючої декларації № 9017230771 від 01.08.2013 р. на суму 70 000,00 грн.;

- уточнюючої декларації № 9087702096 від 01.08.2013 р. на суму 100 000,00 грн.;

- уточнюючої декларації № 9087702101 від 01.08.2013р. на суму 850 410, 00 грн.;

- уточнюючої декларації № 9087702 111 від 01.08.2013 р. на суму 324 590, 00 грн.

Окрім цього, позивачем в підтвердження повної сплати за вказаним вище податковим зобов'язанням надано суду платіжні доручення від 18 жовтня 2013 року № 3101716/1 на суму 100 000, 00 грн., від 22 жовтня 2013 року № 3102217/1 на суму 1 300, 00 грн., від 09 жовтня 2013 року № 3100912/1 на суму 260 000, 00 грн.

Факт такої сплати, передплати та відсутності податкового боргу підтверджується наданими відповідачем 1 зворотніми боками облікової картки позивача з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за 2011 - 2015 роки.

Наявність надміру сплачених коштів у розмірі 2 510 302, 00 грн. також підтверджується Актом звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском станом на 04.11.2014 року.

Таким чином, з урахуванням скасування постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2014 року, яка набрала законної сили 03 квітня 2014 року податкового повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2013 року № 0005192220, у податкового органу виник обов'язок щодо внесення відповідних змін до облікової картки ТОВ «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ», а у позивача відповідно виникло право на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

У той же час, як зазначалось вище, позивач звертався до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві із заявою, однак йому було відмовлено у поверненні безпідставно перерахованих коштів та запропоновано звернутись за поверненням коштів до ДПІ за новим місцем обліку.

У відповідь на звернення до ДПІ за новим місцем обліку позивачем отримано лист від 09 вересня 2014 року № 148/10/26-56-20-02-04, яким йому було фактично відмовлено у поверненні безпідставно перерахованих коштів, з посиланням на відсутність належним чином завірених копій платіжних доручень (квитанцій) щодо надміру сплачених коштів в сумі 2 510 302, 00 грн.

Втім, зазначене спростовується вказаним вище, так само як і твердження відповідача 1 щодо наявності у позивача так званої «технічної» переплати, оскільки нормами ПК України чітко визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (пп.14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Окрім цього, як було зазначено вище сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу.

Отже, вказане вище свідчить про протиправність дій відповідача 1, які виявились у відмові повернення за заявою позивача надміру сплачених коштів за податковим зобов'язанням, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2013 року № 0005192220 у розмірі 2 510 302, 00 грн.

У той же час, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення на його користь 2 510 302, 00 грн. зайво сплачених коштів, в тому числі 2 218 901, 00 грн. з податку на прибуток підприємств та 291 401, 00 грн. штрафних санкцій задоволена бути не може, оскільки повернення таких коштів здійснюється органами Державної казначейської служби на підставі висновку податкового органу.

Такий висновок на час розгляду даної справи складено та подано податковим органом до органу казначейської служби не було, внаслідок допущеної відповідачем1 протиправної бездіяльності.

Втім, за вказаних вище обставин та з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 510 302, 00 грн. з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку визначеному ст. 43 Податкового кодексу України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи положення статті 94 КАС України та частину 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 2 192, 40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 510 302, 00 грн. ( два мільйони п'ятсот десять тисяч триста дві гривні, 00 копійок) з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку визначеному ст. 43 Податкового кодексу України.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА АГРОПРОДІНВЕСТ» судовий збір у розмірі 2 192, 40 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко