Постанова № 43411081, 16.03.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/449/15

16 березня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області доДержавного підприємства "Рівнеторф" в особі філіалу "Пісковоторф" про стягнення податкового боргу,ВСТАНОВИВ :

Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Рівнеторф» в особі філіалу «Пісковоторф» про стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1190 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.32).

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Подав письмові заперечення на позов (а.с.34-37), в яких зазначив, що податковий орган повинен був направляти податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникла податкова заборгованість, саме до юридичної особи, а не до її структурного підрозділу. Вважає, що не надіславши на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення, позивач грубо порушив норми Податкового законодавства, що, в свою чергу, призвело до порушення прав ДП «Рівнеторф», так як останній був позбавлений можливості скористатися своїм правом на їх оскарження. З таких підстав просив в задоволенні позову відмовити.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.01.2001 року ДП «Рівнеторф» Українського концерну торф'яної промисловості «Укрторф» Міністерства палива та енергетики України зареєстроване юридичною особою, про що свідчить Довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №121 (а.с.7). Згідно з даними довідки ЄДРПОУ №000247 з 03.12.2003 року Філіал «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» є відокремленим підрозділом відповідача (а.с.5).

Відповідач з 21.02.1992 року перебуває на обліку в ДПІ у м.Рівному за №007/0059, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №007/0059 від 11.09.2002 року (а.с.8). Філіал «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» взятий на облік податковим органом 06.05.2004 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платником податків №77/28-48 від 06.05.2004 року (а.с.6).

Згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток підприємств на загальну суму 1190 грн. (а.с.4).

Як вбачається з матеріалів справи, дана заборгованість виникла підставі

- податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0001171500 від 22.08.2014 року на суму 170 грн. (а.с.12), складеного на підставі акта камеральної перевірки №356/15/26522598 від 12.08.2014 року (а.с.11), та врученого 28.08.2014 року (а.с.13);

- податкового повідомлення-рішення форми "Р" №000074200 від 27.08.2014 року на суму 1020 грн. (а.с.15), складеного на підставі акта камеральної перевірки №54/22/26522598 від 12.08.2014 року (а.с.14), та врученого 29.08.2014 року (а.с.16).

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 9 Податкового кодексу України встановлено, що податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.

Згідно з п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.49.1 та п.49.2 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

В силу вимог пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Тобто, наведена норма передбачає як підставу для накладення штрафу в розмірі 1020 грн. фактичне встановлення під час перевірки повторного вчинення платником податку порушення у вигляді неподання податкової звітності.

Правова позиція аналогічного змісту викладена в ухвалу Вищого адміністративного суду від 15.08.2013 року по справі К/9991/8126/12.

При цьому, суд звертає увагу, що обов'язковою умовою для застосування штрафу у розмірі 1020 грн. є не сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а повторне вчинення протиправних діянь. З матеріалів справи вбачається, що в актах камеральної перевірки №356/15/26522598 від 12.08.2014 року та №54/22/26522598 від 12.08.2014 року зафіксовано порушення ідентичного характеру, а саме: пп.49.18.3 п.49.18. ст.49 Податкового кодексу України - неподання Філією "Пісковоторф" ДП "Рівнеторф" податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2012 та 2013 роки.

Відповідно до п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду станом на час розгляду справи судом податкові повідомлення-рішення №0001171500 від 22.08.2014 року та №000074200 від 27.08.2014 року відповідачем в судовому порядку не оскаржувались, а тому грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1190 грн. вважаються узгодженими і підстави для їх несплати відсутні.

Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

25.09.2014 року позивачем Філії «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» було виставлено податкову вимогу форми №834-25 (а.с.9), яка на момент подання адміністративного позову останнім не задоволена. У встановленому порядку податкова вимога не оскаржувалася.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами.

Твердження представника відповідача, що йому не надсилалися податкові повідомлення-рішення, на підставі, яких виникла податкова заборгованість, у зв'язку з чи останній не скористався своїм правом на їх оскарження, судом оцінюються критично з огляду на таке.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно з п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти), юридичні особи (резиденти і нерезиденти) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Таким чином, філія «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» як відокремлений підрозділ юридичної особи є платником податків в розумінні закону та перебуває на податковому обліку як платник податків в податковому органі за місцезнаходженням, що також підтверджується матеріалами справи.

В силу вимог п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Системний аналіз вказаних норм дає суду підстави вважати, що оскільки Філія «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» перебуває на обліку як платник податків та на нього покладені обов'язки, передбачені ст.16 Податкового кодексу України, зокрема обов'язок подавати до контролюючого органу податкову звітність, то позивач, надсилаючи на його адресу акти камеральних перевірок №356/15/26522598 від 12.08.2014 року та №54/22/26522598 від 12.08.2014 року та податкові повідомлення-рішення №0001171500 від 22.08.2014 року та №000074200 від 27.08.2014 року, діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Поміж тим, відповідно до пп.47.1.1 п.47.1 ст.47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить, що також підтверджується відповідачем в його письмових запереченнях.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки податкові повідомлення-рішення №0001171500 від 22.08.2014 року та №000074200 від 27.08.2014 року не оскаржені, чинні, грошові зобов'язання на суму 1190 грн. узгоджені, то позовні вимоги Костопільської ОДПІ до ДП «Рівнеторф», який несе відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи філіалом «Пісковоторф», є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Піскофоторф» (33000, м.Рівне, вул. С.Бандери, 30, а, код ЄДРПОУ 02968193) податкову заборгованість з податку на прибуток в сумі 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.