Постанова № 43411028, 13.03.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3696/14

13 березня 2015 р. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Гломба Ю.О. (головуючий), суддів Сало А.Б. Дорошенко Н.О. , за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_2,

відповідача: представник Попович Ю.І.

третьої особи відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4, ОСОБА_5 доМіністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненський обласний військовий комісаріат про зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Міністерства оборони України про зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу, у зв'язку з загибеллю (смертю) старшого сержанта ОСОБА_7 під час проходження військової служби.

Представник позивачів в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав. Суду пояснив, що позивачі звернулись до Рівненського обласного військового комісаріату з заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю старшого сержанта ОСОБА_4 в період проходження служби, право на яку мали у відповідності до ст. 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року.

23 жовтня 2014 року отримано рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України, про відмову у виплаті вищевказаної допомоги, у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Позивачі вважають рішення протиправним. Сержант ОСОБА_4 загинув під час проходження військової служби. Причиною смерті старшого сержанта ОСОБА_4, стала черепно-мозкова травма, несумісна з життям, внаслідок вчинення насильницьких злочинних дій по відношенню до нього іншої особи.

Рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі смертю старшого сержанта ОСОБА_4, яке викладене у листі Департаменту фінансів Міністерства оборони України вих. №248/3/6/1614 від 02 жовтня 2014 року, на тій підставі, що старший сержант ОСОБА_4 перед смертю вживав спиртні напої, є на думку позивачів неправомірним, оскільки вказані дії не мають ніякого причинно-наслідкового зв'язку з настанням смерті вказаного військовослужбовця.

Представник позивачів просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач Міністерство оборони України позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.86-88).

З наведених у запереченнях підстав представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити.

В судовому засіданні 13.03.2015 року представник відповідача зазначив, що розпорядником бюджетних коштів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у встановленому порядку взагалі не приймалось. Повернення документів позивачів без реалізації 02.10.2014 року начальником управління Департаменту фінансів Міноборони здійснено без наявності на те законних повноважень. З даного приводу представником відповідача підготовлено та подано до Департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України відповідну службову записку.

Судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Рівненський обласний військовий комісаріат.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Поважності причин неприбуття в судове засідання суду не пояснив, письмових пояснень не подавав.

Судом визнано за можливе розгляд справи здійснювати без участі третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є вдовою покійного чоловіка ОСОБА_7, 1972 року народження, який проходив військову службу в Збройних Силах України. З ОСОБА_4 позивач уклала шлюб 07 червня 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу і проживала в шлюбі до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1. За час спільного подружнього життя народилася дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11-20).

ОСОБА_4 проходив строкову військову службу в період з 21 травня 1992 року по 31 березня 1994 року, та військову службу за контрактом в період з 12 січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується витягом з послужного списку (а.с.40).

З 11 січня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 старший сержант ОСОБА_4 проходив військову службу па посаді техніка відокремленого відділу зберігання військової частини А0543.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 загинув. Наказом командира військової частини А0543 №7 від 13 січня 2014 року ОСОБА_4 виключений зі складу Збройних Сил України у зв'язку зі смертю.

22 липня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Рівненського обласного військового комісаріату з заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю - старшого сержанта ОСОБА_4 в період проходження служби відповідно до ст. 16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року (надалі - Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991р.).

02 жовтня 2014 року рішенням Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/6/1614 відмовлено у виплаті вищевказаної допомоги у зв'язку з відсутністю правових підстав (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

В розумінні ст. 16 Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991р., одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), військовослужбовців, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Аналогічні норми закріплені й у п. 4 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 року (надалі - Порядок призначення і виплати допомоги).

З матеріалів справи встановлено, що старший сержант ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проходження військової служби.

Згідно ч.1 ст. 16-1 Закону України №2011-XII від 20.12.1991р., в разі смерті військовослужбовця, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

З заявами про виплату допомоги, ОСОБА_4, доньки ОСОБА_5 звернулись також батьки старшого сержанта ОСОБА_4, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_8 (а.с.26-29).

Згідно ст. 16-2 Закону України №2011-XII від 20.12.1991р. та п. 5 Порядку призначення та виплати допомоги, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця призначається та виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 16-3 Закону України №2011-XIІ від 20.12.1991р. визначено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 1 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закон від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особам які мають право на її отримання. Аналогічні норми закріплені у п. 5 Порядку призначення виплати допомоги.

Зі змісту листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/6/1614 від 02 жовтня 2014 року, встановлено, що Міністерство оборони України відмовило у виплаті одноразової допомоги на тій підставі, що ОСОБА_4 перед загибеллю вживав спиртні напої.

Статтею 16-4 Закону України №2011-XII від 20.12.1991р., визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. 10 Порядку призначення виплати допомоги, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста;

сторінок паспортів повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Відповідно до п. 13 Порядку призначення виплати допомоги, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Сторонами не заперечується, що у встановленому порядку документи на виплату позивачу одноразової допомоги були надіслані з Рівненського обласного військового комісаріату на розгляд Міністерства оборони України.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, з метою впорядкування порядку виплати одноразової грошової допомоги, наказом Міністра оборони України від 12.07.2007 року №168 створено комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (а.с.131-140). Зазначив, що положення про комісію не розроблялось, натомість згаданим наказом визначено коло обов'язків голови комісії.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2 наказу Міністра оборони України від 12.07.2007 року №168, голова комісії забезпечує, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір.

Представник відповідача в судовому засіданні додатково пояснив, що до повноважень начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України не належить питання розгляду документів для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки це є виключним повноваженням комісії.

Окрім того, відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста сектора соціальних виплат управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с.128-130) Яловець Ю.В., остання є секретарем комісії, а до її обов'язків належить підготовка та подання на розгляд комісії МОУ документів для прийняття головним розпорядником коштів рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.

Матеріалами підтверджено, що комісією Міністерства оборони України документи про призначення і виплату ОСОБА_4, ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_7 відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з заявами, поданими до Рівненського обласного військового комісаріату 24.07.2014 року не розглядались, рішення з даного приводу не приймалось.

Судом також враховано, що у листі відповідача від 02.10.2014 року №248/3/6/1614 Департаментом фінансів МОУ здійснено покликання на вирок Деснянського районного суду м.Києва від 13.06.2014 року за справою 754/5617/14-к, яким встановлено, що ОСОБА_4 перед загибеллю вживав спиртні напої. Таке покликання здійснено безпідставно, оскільки ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31.10.2014 року вирок Деснянського районного суду м.Києва від 13.06.2014 року скасовано, призначено новий судовий розгляд (а.с.106-110).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки відповідач, як розпорядник бюджетних коштів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у встановленому порядку не прийняв, Міністерство оборони України слід зобов'язати розглянути у встановленому порядку документи про призначення і виплату ОСОБА_4, ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_7 відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Поряд з цим, не підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачам одноразову грошову допомогу, оскільки вони за своїм змістом є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку документи про призначення і виплату ОСОБА_4, ОСОБА_5 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_7 відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з заявами, поданими до Рівненського обласного військового комісаріату 24.07.2014 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36,54 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий cуддя Гломб Ю.О.

Судді Сало А.Б.

Дорошенко Н.О.