Постанова № 43410988, 10.03.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/460/15

10 березня 2015 року 11год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Лукащик Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Савич О.К.,

відповідача: представник Журавський Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління Держсанепідслужби у Рівненській області

до Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови ВП №46437458 від 09.02.2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Рівненським окружним адміністративним судом 02.02.2015 року по справі №817/2064/14 виданий виконавчий лист. 09.02.2015р. відповідачем на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП

№46437458. При винесенні вказаної постанови, державний виконавець виходив з того, що закон прямо не уповноважує органи державної виконавчої служби на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Водночас, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення надання послуг роздрібної торгівлі продовольчими товарами входить у сферу повноважень органів державної санітарно-епідеміологічної служби. Вказує, що обставини, на які посилається державний виконавець як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження, Законом України "Про виконавче провадження" не передбачені. Посилання державного виконавця на відсутність у органів виконавчої служби повноважень на здійснення заходів державного нагляду, не може бути правовою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Стягувач звертався до Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження, а не здійснення заходу державного нагляду. Вважає, що винесена постанова ВП № 46437458 є незаконною та необґрунтованою, порушує права позивача, прийнята безпідставно, з порушенням норм матеріального права, а тому належить до скасування. Також позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Представник відповідача надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що виконавчий лист не містить у собі вимог зобов'язального характеру, а відтак постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є правомірною та скасуванню не належить. Просить в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 02.03.2015р. щодо розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору представнику позивача зазначено, що останній не підпадає під вказану ним норму законодавства (п.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»). В той же час до заявленого позивачем клопотання останнім не додано жодного доказу, який би слугував підставою для звільнення від сплати судового збору з врахуванням ст.88 КАС України, а відтак позивачу наданий строк для сплати судового збору чи надання доказів звільнення від його сплати до 10.03.2015р.

10.03.2015р. позивач повторно просив звільнити його від сплати судового збору посилаючись на те, що останній фінансується з державного бюджету і видатки на оплату судового збору кошторисом на 2015 рік не передбачені. На підтвердження обставин надав бухгалтерську довідку про відсутність коштів. За наведених обставин, враховуючий майновий стан позивача, суд, з врахуванням вимог ст.88 КАС України ухвалив задовольнити клопотання позивача та звільнити останнього від сплати судового збору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 4 лютого 2015 року Головне управління Держсанепідслужби у Рівненській області звернулось до Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження, до якої долучений виконавчий лист виданий Рівненським окружним адміністративним судом 02.02.2015 року по справі №817/2064/14.

9 лютого 2015 року відповідачем винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 46437458.

Підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження слугувала норма пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

При винесенні постанови, державний виконавець виходив з того, що закон прямо не уповноважує органи державної виконавчої служби на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Водночас, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення надання послуг громадського харчування входить у сферу повноважень органів державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі - Закон №606) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, крім іншого, зобов'язаний здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема і виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

В силу статті 19 Закону №606, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 25 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

У даному випадку державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області не виконано законодавчо встановлений обов'язок приймати до виконання виконавчі документи та відкривати за ними виконавче провадження.

Таким чином, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.02.2015 ВП № 46437458 порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Стаття 26 Закону України «Про виконавче провадження» містить виключний перелік підстав, за яких державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, п.8 ч.1 статті 26 Закону передбачає таку можливість за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Вказані в постанові державного виконавця підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження не передбачені законом та не є перешкодою для відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій.

Поряд з цим, обставини, на які посилається державний виконавець як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачені.

Посилання державного виконавця на відсутність у органів виконавчої служби повноважень на здійснення заходів державного нагляду, не може бути правовою підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Стягувач звертався до Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження, а не здійснення заходів державного нагляду.

Крім того, суд звертає увагу на вимоги статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням. Тобто, перелік заходів примусового виконання рішень не є вичерпним, а отже посилання відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Підсумовуючи вище викладене, суд приходить до висновку про протиправність прийнятої відповідачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, а тому позовні вимоги позивача належать до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до ст.94 КАС України позивачу не присуджуються, оскільки позивача судом звільнено від сплати судового збору.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Постанову відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09 лютого 2015 року ВП№46437458 визнати протиправною та скасувати у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.