Постанова № 43410907, 04.03.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4091/14

04 березня 2015 року 15год. 28хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Каленіченко Л.С.,

відповідача: представник Старійчук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Алко-Груп"

до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000152200 від 17.09.2014 року

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Захід-Алко-Груп" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000152200 від 17.09.2014 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведеною відповідачем плановою виїзною перевіркою питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства встановлено порушення товариством вимог пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), зокрема, - завищення витрат в рядку 05.1 та 06.2 декларації за 2013 рік в сумі 605000 грн., так як до їх складу зайво включена вартість проведених експертиз рецептур горілки та настоянки, а також вартість ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями.

Позивач вважає хибним висновок податкового органу щодо порушення ним вищевказаних вимог ПК України, оскільки експертиза рецептур не підпадає під визначення нематеріальних активів, як у розумінні Податкового кодексу, так і в розумінні Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну України від 18.10.1999 року №242.

Щодо віднесення до витрат плати за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, то позивач зазначив, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених видів діяльності протягом визначеного строку. Ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями видається терміном на 5 років, річна плата за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями становить 500000 гривень, і не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії. Сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених законодавством України і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензій.

Позивач вважає, що оскільки плата за ліцензію на право оптової торгівлі у сумі 500 тис. грн. здійснена за 1 рік дії цієї ліцензії, то підприємство правомірно віднесло до складу витрат витрати понесені у зв'язку зі сплатою платежу за отримання ліцензії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову у яких просив повністю відмовити в його задоволенні. На обґрунтування поданих заперечень зазначив, що, по-перше, експертизи рецептур, підпадають під визначення нематеріальних активів згідно з підпунктом 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 ПК України і витрати в сумі 105 тис. грн., пов'язані з проведенням даної експертизи, обліковуються в податковому обліку як нематеріальний актив, а, по-друге, витрати на придбання ліцензії у сумі 500 тис. грн. мають відображатися в податковому обліку як витрати понесені на придбання нематеріальних активів і які підлягають амортизації відповідно до п. 144.1 ст. 144, пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 26.05.2014 року по 06.06.2014 року посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що складено акт перевірки від 23.06.2014 року №38/22-141/38067234.

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення ТОВ "Захід-Алко-Груп" вимог пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), а саме: завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 605000 грн. шляхом зайвого включення до їх складу вартості проведених експертиз рецептур горілки та настоянки (105000 грн.), а також вартість ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями (105000 грн.).

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.07.2014 року №0000272251, №0000282251. Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000272251 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 152888,00 грн. (122310,00 грн. - основний платіж, 30 578,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), а відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000282251 - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10215,00 грн. (8172,00 грн. - основний платіж, 2043,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

09.09.2014 року за результатами адміністративного оскарження ГУ Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення №264/10/17-00-10-05-105/187, яким податкові повідомлення-рішення від 08.07.2014 №.0000282251 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7655,00 грн. основного платежу і 1914,00 грн. штрафної (фінансової) санкції та від 08.07.2014 №.0000272251 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7630,00 грн. основного платежу і 1840,00 грн. штрафної (фінансової) санкції скасовано.

17.09.2014 року, з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Рівненській області №264/10/17-00-10-05-105/187, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152200, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 114 950,00 грн. основного платежу та 28738,00 грн. штрафної (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення №0000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 517,00 грн. основного платежу та 129,00 грн. штрафної (фінансової) санкції).

13.11.2014 року ДФС України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, відповідно до якого повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області від 17.09.2014 року №0000152200 та у відповідній частині рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу ТОВ "Захід-Алко-Груп" - без задоволення.

Даючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню №0000152200 від 17.09.2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов договору №61-С4/13 від 22.08.2013 року про надання послуг та згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг) позивачем були отримані від ДНУ «Укрдісспиртбіпрод» послуги по проведенню експертиз проектів рецептур горілки та настоянки на загальну суму 105000 грн., в т. ч. у березні 2013 року в сумі 42000 грн. та у вересні 2013 року в сумі 63000 грн.

Вартість проведених експертиз включена до складу витрат у рядок 05.1 податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

Відповідно до пп. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 ПК України нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 18.10.1999 року №24, нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Немонетарний актив - це усі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Пунктом 5 цього Положення визначено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Відповідно до п.1.1. Положення про Центральну галузеву дегустаційну комісію з оцінки якості спирту, горілок, горілок особливих, лікеро- горілчаних та слабоалкогольних напоїв, затвердженого наказом Мінагрополітитки України 14.05.2009 №332 (зареєстровано в Мін'юсті України 22.07.2009 за №671/16687), діяло до 22.11.2013 року, центральна галузева дегустаційна комісія (далі - ЦГДК) з оцінки якості спирту, горілок, горілок особливих, лікеро-горілчаних та слабоалкогольних напоїв організовується для проведення органолептичної оцінки якості вищевказаної продукції, що виробляється, та нових видів, які пропонуються для поставлення на виробництво.

У свою чергу, відповідно до п.3.1. цього Положення зразки горілок, горілок особливих, лікеро-горілчаних та слабоалкогольних напоїв, що подаються на дегустацію для оцінки якості, повинні бути відібрані відповідно до діючої нормативної документації (ДСТУ, ГСТУ, ТУ) на методи відбору проб для конкретного виду продукції і мати такі документи: акт відбору проб; товарно-транспортна накладна; супровідний лист із зазначенням мети подання зразка на дегустацію; стисла характеристика зразка; декларація виробника.

На нові вироби додатково подаються:проект рецептури на виробництво даного виробу; проект технологічної інструкції на виробництво цього виробу; експертний висновок на зразок нового виробу, виданий УкрНДІспиртбіопродом.

Таким чином, експертизи рецептур ще не надають право на провадження діяльності з виробництва алкогольних напоїв.

Судом встановлено, що на момент здачі-приймання виконаних робіт по договору №61-С4/13 від 22.08.2013 року щодо проведення експертиз проектів рецептур горілки особливої (Батярська Львівська, Батярська Галицька, Максиму. Срібна, Максимум. Актив, Максимум. Золота, Забава мисливська, Забава весела, Криївка, Оковита народна, Рідна столиця, Золота наша, Максимум. Плати нум.), горілки (Велика княгиня Ольга, Великий князь Ярослав Мудрий, Великий князь Володимир Мономах, Забава молодецька, Забава застільна, Урочиста Українська, Максимум. Святкова, Бурштинова столиця, Олексіївська, Чарка хмільна золота, Франківський стандарт), настоянки (Максимум фруктова, Максимум легка, Максимум. Журавлинка, Забава з перцем) рецептури та технологічні інструкції на вищезазначену продукцію ще не були узгоджені ні Департаментом продовольства, ні Департаментом CAT ДПС України, ні Міністерством аграрної політики України, оскільки потребували рекомендацій до затвердження Центральною галузевою дегустаційною комісією з оцінки якості спирту, горілок, горілок особливих, лікеро-горілчаних та слабоалкогольних напоїв.

Крім того, суд бере до уваги те, що експертиза проектів рецептур для виготовлення певних видів горілки чи лікеро-горілчаних виробів ще не дає права на виробництво продукції, а лише підтверджує чи не підтверджує можливість використання, зазначених в ній інгредієнтів, відповідність фізико-хімічних та органолептичних показників встановленим вимогам тощо.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що експертиза проектів рецептур, не підпадає під визначення поняття нематеріальних активів (пп. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 ПК України, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»), а тому позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 105000 грн., понесені останнім у зв'язку з проведенням зазначених експертиз.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Захід-Алко-Груп" у рядок 06.2 декларації з податку на прибуток за 2013 рік включено до складу витрат витрати в сумі 500000 грн. на придбання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями №029938 від 07.09.2012 року.

Склад витрат та порядок їх визнання встановлено статтею 138 Податкового кодексу України, відповідно до п.138.1 якої витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Зміст зазначеної норми вказує на те, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, а також деталізує порядок їх визначення.

Відповідно до пп. "ж" пп. 138.10.6 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат) не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I цього Кодексу, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.

Відповідно до п. 3 ст. 14 Господарського кодексу України ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" N 1775-III від 01.06.2000, зі змінами, наведено види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до спеціальних законів, у тому числі виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 N 493 "Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами" ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються терміном на 5 років Мінфіном, а плата за них справляється щороку і зараховується до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Згідно з пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно до пп. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Отже, ліцензії, видані державними органами для провадження господарської діяльності, належать до складу нематеріальних активів групи 6 відповідно до пп.145.1.1 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України при одночасній наявності двох умов:

їх вартість перевищує 2500 грн.;

строк використання перевищує один рік.

За відсутності однієї з вказаних умови в податковому обліку вартість таких ліцензій відноситься до складу інших витрат звичайної діяльності.

Даючи оцінку правомірності віднесення позивачем вартості придбання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013 рік, суд бере до уваги ту обставину що строк використання ліцензії і строк, на який таку ліцензію видано (строк дії) не є тотожними поняттями.

У даному випадку, товариству з обмеженою відповідальністю "Захід-Алко-Груп" видано ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями строком на 5 років (термін дії), при цьому строком її використання є один рік, оскільки такий термін буде зупинений у разі не внесення суб'єктом господарювання річної плати.

Одночасно, суд зазначає, що ст. 4 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.

Таким чином, позивачем у рядок 06.2 декларації з податку на прибуток за 2013 рік правомірно включено до складу витрат витрати в сумі 500000 грн. на придбання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями №029938 від 07.09.2012 року, оскільки такі витрати не понесені на придбання нематеріальних активів і не підлягають амортизації відповідно до п. 144.1 ст. 144, пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПК України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд прийшов до висновку про безпідставне винесення податкового повідомлення-рішення №0000152200 від 17.09.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, а відтак позовні вимоги належать до задоволення у повному обсязі.

Судовий збір присуджується з Державного бюджету України на користь позивача у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000152200 від 17 вересня 2014 року визнати протиправним та скасувати у повному обсязі.

Присудити на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Алко-Груп" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2873,76 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.