Постанова № 43410901, 06.03.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3282/14

06 березня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Цвіркун О.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:представник Кеда Р.І.,

відповідача: представник не прибув,

третьої особи відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Експерт - Рівне - Консалт"

доГоловного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Експерт - Рівне - Консалт" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області, яка виражена у відмові виконувати ухвали Господарського суду Рівненської області від 5 листопада 2013 року по справі № 918/1415/13 та від 27 травня 2014 року по справі № 918/470/14; зобов'язання звернення до виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 5 листопада 2013 року по справі № 918/1415/13 та від 27 травня 2014 року по справі № 918/470/14 та стягнення з Головного управління юстиції в Рівненській області на користь Приватного підприємства "Експерт-Рівне-Консалт" суми простроченої заборгованості с строком пред'явлення до виконання після 30.09.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у запереченнях. В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління юстиції у Рівненській області. Представник третьої особи в судове засідання не прибув, подав письмові пояснення, згідно яких повідомив, що третя особа не відмовляється від зобов'язань та в найкоротший строк планує їх виконати.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що ухвалами Господарського суду Рівненської області від 5 листопада 2013 року по справі № 918/1415/13 і від 27 травня 2014 року по справі № 918/470/14 було затверджено мирові угоди між ПП «Експерт-Рівне-Консалт» та Головним управлінням юстиції в Рівненській області.

Мировими угодами було врегульовано механізм погашення Головним управлінням юстиції прострочених грошових зобов'язань, які виникли в 2011-2013 роках. Загальна сума заборгованості становить 631800 гривень. Погашення боргу передбачено виконувати шляхом розстрочення платежів згідно затверджених ухвалами графіків.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, протягом 2014 року ГУЮ у Рівненській області не виконує в повному обсязі положення мирової угоди. Станом на 30 жовтня 2014 року прострочена заборгованість складає 285000 грн.

15.09.2014 року позивач до Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області направив заяву про примусове виконання ухвал Господарського суду Рівненської області.

24.09.2014 року Головне управління державної казначейської служби України в Рівненській області листом №15-08/8398/485 було повернуто без виконання ухвали Господарського суду Рівненської області від 5 листопада 2013 року по справі № 918/1415/13 і від 27 травня 2014 року по справі № 918/470/14 про затвердження мирових угод між ПП «Експерт-Рівне-Консалт» та Головним управлінням юстиції в Рівненській області. Причина повернення без виконання, зазначена у листі - дані виконавчі документи не підлягають виконанню органом Казначейства.

07.10.2014 року позивачем повторно направлено заяву про примусове виконання ухвал Господарського суду Рівненської області.

09.10.2014 року Головне управління державної казначейської служби України в Рівненській області листом за №15-08/8914/514 від 09.10.2014 року ухвали були повернуті без виконання.

Вважаючи бездіяльність Головного управління державної казначейської служби України в Рівненській області, яка виражена у відмові виконувати зазначені вище ухвали протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (далі по тексту - Порядок).

В розумінні абз. 4 п. 2 Порядку виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчими документами, зокрема, є ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Повертаючи без виконання ухвали господарського суду Рівненської області, ГУ ДКС України в Рівненській області керувалось пп.1 п. 9 Порядку та зазначило, що дані виконавчі документи не підлягають виконанню органом Казначейства.

Відповідно до п. 9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

наявні інші передбачені законом випадки;

Пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (п.7.9) роз'яснив, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Викладене узгоджується й зі змістом самих мирових угод, затверджених ухвалами Господарського суду Рівненської області від 5 листопада 2013 року по справі № 918/1415/13 та від 27 травня 2014 року по справі № 918/470/14, згідно п.3.9 яких, у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем мирової угоди, позивач вправі пред'явити ухвалу господарського суду Рівненської області, якою одночасно припинено провадження у справі, до відповідного органу державної виконавчої служби для примусового виконання у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно повернуто виконавчі документи - ухвали господарського суду Рівненської області позивачу.

Дії відповідача відповідають критеріям правомірності, визначеним ч.3 ст. 2 КАС України, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Понесені судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову, - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гломб Ю.О.