Постанова № 43410369, 16.03.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року о/об 12 год. 13 хв.Справа № 808/1693/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко А.О.,

За участю:

представника позивача - Б.В. Христича

представника відповідача - І.М. Грабко

представника третьої особи - не прибув

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі Запорізької області

про визнання протиправним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 березня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - позивач або Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення) до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Запорізької області (далі - відповідач або УПФУ в Ленінському районі Запорізької області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі Запорізької області (далі - третя особа або УПФУ в Орджонікідзевському районі Запорізької області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розрахунок №224 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 2014 року, складений відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що особа ОСОБА_3, зазначена у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій має право на пільгову пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На думку позивача, підстави для призначення пенсії ОСОБА_3 на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні, а відтак розрахунок №224 складений відповідачем та направлений на адресу позивача без належних правових підстав, а отже не підлягає оплаті.

Заперечуючи проти позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що згідно даних трудової книжки ОСОБА_3 працював на посаді електромеханіка з 27.11.1978 по 02.08.1998 та будь-яких переведень на іншу посаду 31.12.1991 в трудовій книжці немає. Таким чином, відповідальними особами Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення безпідставно обмежено пільговий період роботи за Списком №2 ОСОБА_3 датою 31.12.1991. Однак, відповідно до Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2008 №383, якщо атестація з 21.08.1992 взагалі не проведена чи за результатами атестації вперше проведеної після 31.07.1997, право не підтвердилося, до пільгового стажу зараховується лише період роботи до 21.08.1992, тобто до дати набуття чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, щодо проведення атестації робочих місць. Відтак, рішенням Комісії було зараховано до пільгового стажу роботи ОСОБА_3 по Списку №2 період з 27.11.1978 по 21.08.1992. Таким чином, оскільки ОСОБА_3 працював на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах після 01.01.1992, то, відповідно, немає законних підстав для призначення йому пенсії відповідно до ст.. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, розрахунок фактичних витрат з 2014 року, стосовно ОСОБА_3, був сформований управлінням на підставі протоколу від 14.03.2011 №77 та розрахунку стажу з урахуванням рішення Комісії від 11.032011 №27. На момент розгляду справи протокол від 14.03.2011 №77, розрахунок стажу та рішення Комісії від 11.03.2011 №27 не скасовані. Враховуючи викладене вище, розрахунок фактичних витрат сформований відповідачем законно.

18 березня 2014 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору через службу діловодства суду подано пояснення, щодо фактів, викладених у адміністративному позову, в яких зазначено наступне. Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в нього є обов'язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії пенсіонерам, які отримали пільговий стаж за Списком №2, працюючи на вказаному підприємстві. Позивач надав пенсіонеру ОСОБА_3 довідку про підтвердження пільгового стажу, чим визнав його право на призначення пільгової пенсії. Фактів, викладених у довідці, позивач не оскаржив. У зв'язку з досягненням встановленого законодавством віку пенсіонеру була правомірно призначена пільгова пенсія по п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З цього моменту у Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення виник обов'язок відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсії вказаному пенсіонеру.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 13 березня 2015 року через службу діловодства суду подано клопотання, в якому він просить суд розглянути справу без участі представника Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі Запорізької області.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 16 березня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Довідкою АА №767889 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення зареєстровано 12.02.1992 Шевченківською районною в місті Києві Державною адміністрацією, як юридичну особу за адресою: 04112, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дорогожицька, буд. 10, ідентифікаційний код 01190043.

Крім того, згідно з Довідкою АА №914239 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Запорізька філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення зареєстрована 08.02.2007 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, як юридичну особу за адресою: 69057, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський р-н, вул. Олександра Матросова, буд. 24-А, ідентифікаційний код 34927037.

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії відповідно до положень Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Статтею 1 зазначеного закону встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №224 з 2014 року, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя було визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню органам Пенсійного фонду України по пенсіонеру ОСОБА_3 (а.с.13).

Судом встановлено, що громадянину ОСОБА_3 на підставі протоколу від 14.03.2011 №77 з 30.12.2010 була призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.59). ОСОБА_3 працював у Концерні радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії на роботах, які згідно законодавства дають йому право на пенсію на пільгових умовах, що також підтверджується довідкою, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.01.2011 №3/10 (а.с.14), та має відповідний заліковий стаж у розмірі 13 років 01 місяць 05 днів. Частка сплати відповідача у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пенсії зазначеному пенсіонеру становить 100%.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пункт 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Посилання представника позивача на те, що пенсія ОСОБА_3 мала бути призначена відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Разом з тим, абзацом четвертим статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що статтею 100 даного Закону визначається порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 № 1931-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення» введений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

З матеріалів справи встановлено, що колишньому працівнику відповідача ОСОБА_3 була призначена та виплачувалась пенсія за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією протоколу 14.03.2011 №77.

ОСОБА_3 відповідно до довідки від 04.01.2011 №3/10 працював повний робочий день в Технічному вузлі республіканських магістральних зв'язків та телебачення №1 (ТУРМ-1 РМС-1) і за період з 27.11.1978 по 31.12.1991 виконував обслуговування УКВ ЧМ генераторів за професією, посадою електромеханік УКВ Запоріжжя, що передбачена Списком №2.

Видаючи зазначену довідку про підтвердження пільгового стажу Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії підтвердив його наявність у ОСОБА_3

Зазначений громадянин на час прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» не мав відповідного повного стажу на зазначених роботах для призначення пенсії та віку (в 1992 році вищезазначений пенсіонер не досяг віку з якого можливе призначення пенсії), а призначення пенсії відбулося не раніше 2002 року. У зв'язку з чим, суд вважає посилання позивача щодо призначення пенсії відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" безпідставним та необґрунтованим.

Згідно з пунктом 6.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Як встановлено з розрахунку №224 з 2014 року, в графі «загальний місячний розмір пенсії» міститься інформація щодо загального місячного розміру пенсії та окремо графа «розмір пенсії» та «надбавки, доплати, підвищення з інших джерел»(графи № 7-9). В графі 12 - «частка плати даного підприємства (%)» визначено у відсотковому значенні частку, яку повинно відшкодовувати відповідне підприємство, та в графі 16 визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, який повинен сплатити платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до зазначеного розрахунку жодних надбавок, доплат та підвищень вказаному пенсіонеру не призначалось.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому, виходячи зі змісту Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначений Закон регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені в статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058 в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зазначений вище порядок відшкодування.

З огляду на вищевикладене, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя діяло в межах та на підставі норм законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, тобто дії відповідача щодо складання розрахунку №224 з 2014 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є законними та обґрунтованими, а тому твердження позивача про протиправність таких дій в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного розрахунку №224 є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що дії відповідача при винесенні оскаржуваних рішень аналізуються судом на предмет їх правомірності та відповідності вимогам чинного законодавства України станом на момент вчинення цих дій та обсягу доказів та інших фактичних обставин, які існували на цей момент.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова