Постанова № 43410336, 31.03.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 рокум. Ужгород№ 807/78/15

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 730,94 грн.

03.02.2015 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи. Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, відповідач перебуває на обліку, як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058 (надалі - Закон України №1058).

Відповідно до п.6 ч. 2 ст. 17 Закону України №1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Прикінцевими положеннями Закону України №1058 (в редакції чинній до 01.01.2011 року) передбачено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (далі - Закон України № 400/97-ВР) для відповідних платників збору.

Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у період виникнення спірних правовідносин, а саме: у 2009 році встановлювались у розмірах згідно абзацу другого пункту 1 статті 4 Закону України № 400/97 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Зокрема, для платників збору, визначених п. 1 та п. 2 статті 1 цього Закону, а саме: суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, ставки збору за внески на обов'язкове державне пенсійне страхування передбачені у розмірі 33,2 % від об'єкту оподаткування.

У відповідності до п. 1 ст. 2 Закону України № 400/97 об'єктом оподаткування є суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України № 1058 страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, повадку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно до вимог ч. 15 ст. 106 Закону України № 1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У відповідності до ч. 2 ст. 106 Закону України №1058 суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.

Відтак, згідно Рішення №16 від 22.01.2014 року позивачем за порушення, яке передбачено п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України №1058, а саме: у зв'язку з несплатою (неперерахуванням) страхових внесків за квітень 2009 року, до відповідача було застосовано фінансову санкцію у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 58,50 грн. та нараховано пеню в розмірі 672,44 грн. (а.с. 8).

У відповідності до п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 та зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.04 р. за № 64/8663, позивачем було надіслано з метою узгодження на адресу відповідача Рішення №16 від 22.01.2014 року про застосування фінансових санкцій. Дане Рішенням №16 від 22.01.2014 року було отримано відповідачем 23.01.2014 року (а.с. 9).

У відповідності до ч. 13 ст. 106 Закону України №1058 суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Однак, відповідачем не було добровільно сплачено дану заборгованість по застосованим до нього фінансовим санкціям і пені в загальному розмірі 730,94 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 10-12).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем не було добровільно погашено заборгованість на загальну суму 730,94 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком" - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком" (вул. Загорська, буд. 23, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20445112) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області заборгованість з погашення нарахованих фінансових санкцій та пені на загальну сумц сумі 730,94 (сімсот тридцять гривень дев'яносто чотири копійки) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня