Рішення № 43409909, 20.03.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2015 р.Справа № 921/124/15-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна", вул. Червоноармійська, 100, м. Київ 150, Київська область, 03150

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр", вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257

про спонукання до виконання мирової угоди.

за участю представників позивача:

Лосінська А.О., довіреність № 0502/15-Д від 05.02.15 р. ,

Кононенко В.П., довіреність № 0502/15-Д від 05.02.15 р.

Суть справи:

Підприємство з іноземними інвестиціями "СЄРНА" звернулось у господарський суд Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" про спонукання до виконання мирової угоди.

20.03.2015 р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну найменування останнього, а саме із підприємства з іноземними інвестиціями "СЄРНА" на підприємство з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна".

Наведене підтверджується належним чином засвідченими копіями: статуту ПІІ "Гленкор Грейн Україна", затвердженого рішенням власника підприємства Компанії з обмеженою відповідальністю "Ортекс Ентерпрайсіс Лімітед" від 28.01.2015р., державну реєстрацію змін до якого проведено 13.03.2015р.; випискою із ЄДРЮСФОП ПІІ "Гленкор Грейн Україна" станом на 16.03.2015р. та рішенням засновника від 28.01.2015р.

Зважаючи на наведене, заява підприємства про зміну його найменування підлягає до задоволення.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, які підтримані в судовому засіданні повноважними представниками, позивач посилається на те, що ухвала суду від 05.03.2013р. у справі №921/75/13-г, якою затверджена мирова угода між учасниками спору, не являється виконавчим документом, а тому, зважаючи на ухилення відповідача від виконання її умов, господарське товариство звернулось із відповідним позовом до суду.

За відсутності передбачених ст.ст. 66-67 ГПК України підстав, судом відмовлено у задоволені заяви Підприємства про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому судом прийнято до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на вчинення відповідачем із спірними матеріальними цінностями дій, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов не подав, хоча про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.64 ГПК України (повідомлення про вручення поштових відправлень із відміткою про одержання адресатом, знаходяться у матеріалах справи).

За таких обставин, справа розглядається в порядку ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався, з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності передбачених чинним законодавством підстав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, судом встановлено наступне.

За наслідками розгляду справи №921/75/13-г, порушеної за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "СЄРНА" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" про зобов'язання останнього сплатити 3 373 900,76 грн. вартості переданих на зберігання пшениці 3-го класу та насіння ріпаку 1-го класу, господарським судом Тернопільської області 05.03.2013р. винесено ухвалу, якою затверджено укладену між сторонами мирову угоду №1 від 05.03.2013р. та, як наслідок, провадження у справі припинено.

Згідно до досягнутих контрагентами домовленостей, Підприємство відмовляється від заявлених у справі позовних вимог, в той час як відповідач бере на себе обов'язок повернути Поклажодавцю сільськогосподарську продукцію, що знаходилась на зберіганні на зерновому складі, згідно встановленого графіку. Відповідно до п.10 мирової угоди, остання укладена на строк по 31.12.2014р. включно.

Однак, як вказує позивач, досягнуті домовленості відповідачем у справі дотримані не були. Як наслідок, неодноразові вимоги Підприємства про повернення йому зерна олійних та зернових культур, ТОВ "Мрія Центр" залишені без відповіді та відповідного виконання.

Разом з тим, обґрунтовуючи підстави для звернення із даним позовом, заявник посилається на те, що ухвала суду, якою затверджено мирову угоду, не містить усіх обов'язкових реквізитів для виконавчого документу, передбачених вимогами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а відтак, не має статусу виконавчого документа.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких, зокрема, належать й ухвали господарських судів у випадках, передбачених законом.

Водночас, ст.18 даного нормативно-правового акту передбачено вимоги до виконавчого документу, а саме в останньому зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 7.9 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК України та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Згідно п.3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції", якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні п.2 ч.2 ст.17 названого закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст.18 названого закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа і інша сторона у справі не позбавлена права звернутись з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Як вбачається із ухвали господарського суду від 05.03.2013р. по справі №921/75/13-г, якою затверджено мирову угоду №1 від 05.03.2013р., вказана ухвала не містить усіх обов'язкових реквізитів для виконавчого документу, передбачених вимогами ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження", зокрема, дати набрання законної сили ухвалою та строк пред'явлення її до виконання, а тому такий судовий акт немає статусу виконавчого документа, що у свою чергу позбавляє позивача можливості звернення до відповідного органу ДВС із заявою про примусове його виконання.

При цьому суд зважає на те, що відповідачу було відомо про час та місце розгляду даного спору, його представник у встановленому порядку знайомився із матеріалами даної справи. Однак, всупереч вимог ст. ст. 32-34 ГПК України господарським товариством до матеріалів справи не долучено жодного належного та допустимого доказу, яким би засвідчувався факт виконання ТОВ "Мрія Центр" мирової угоди на затверджених судом умовах.

З наведеного в сукупності, позовні вимоги ПІІ "Гленкор Грейн Україна" про спонукання ТОВ "Мрія Центр" до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.03.2013р. по справі № 921/75/13-г слід задовольнити.

При визначенні сільськогосподарської продукції, яка підлягає поверненню позивачу, суд враховує відомості, які з даного приводу наведені у мировій угоді № 1 від 05.03.2013 р. та ухвалі господарського суду Тернопільської області від цього ж числа по справі № 921/75/13-г.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України " Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. При цьому, таке повернення здійснюється в розмірі переплаченої суми та в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики

Разом з тим, абзацом третім частини другої статті 6 названого Закону, передбачено зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання такої заяви. Зазначене зменшення здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. При цьому, передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

Тотожна правова позиція викладена у п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Отже, зважаючи на наведене, зайво сплачений судовий збір у розмірі 1 827 грн. підлягає поверненню ПІІ "Гленкор Грейн Україна" з Державного бюджету України.

Решта витрат по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1,2,12,32-34,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" (вул. Незалежності, 68А, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257, ід.код 14040434) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.03.2013р. по справі №921/75/13-г, шляхом повернення зі зберігання у володіння підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (вул. Червоноармійська, 100, м. Київ 150, Київська область, 03150, ід. код 23393195) сільськогосподарської продукції, а саме:

- пшениці третього класу в кількості 1742,858 тонн;

- насіння ріпаку першого класу в кількості 80,900 тонн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" (вул. Незалежності, 68А, с.Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, 48257, ід.код 14040434) на користь підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (вул. Червоноармійська, 100, м. Київ 150, Київська область, 03150, ід.код 23393195) - 67558 (шістдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 92 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути з Державного бюджету України підприємству з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна" (вул. Червоноармійська, 100, м. Київ 150, Київська область, 03150, ід.код 23393195) - 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. зайво сплаченого судового збору.

Оригінал платіжного доручення № 336 від 30.01.2015р. про сплату судового збору в сумі 1827 грн.00 коп. повернути позивачу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення підписано 27.03.2015 р.

Суддя О.В. Руденко