Ухвала суду № 43409451, 05.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2015 р. м. Київ К/800/1122/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року

у справі № 808/8875/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; позивач) до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Токмацька ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000792100 від 04 листопада 2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року апеляційну скаргу Токмацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року скасовано. В позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, ФОП ОСОБА_3 оскаржила його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року та залишення в силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ЗП № 084538/244 від 08 липня 2013 року, складеного співробітниками Чернігівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, та постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області № 10 від 22 липня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000792100 від 04 листопада 2013 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6 800,00 грн.

Вказаний акт індивідуальної дії прийнято, відповідно до доводів контролюючого органу, внаслідок порушення ФОП ОСОБА_3 статті 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР) з огляду на продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла вісімнадцяти років. Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення ЗП № 084538/244 від 08 липня 2013 року зазначено, що продавцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який належить позивачу, 05 липня 2013 року здійснено продаж ОСОБА_4, 1996 року народження, пачки сигарет «Парламент».

За правилами статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Як з'ясовано Запорізьким окружним адміністративним судом, у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить позивачу, розрахункові операції проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, що, зокрема, відповідачем не заперечується та підтверджується показаннями продавця магазину ОСОБА_5, допитаної судом першої інстанції як свідка.

Пунктом 1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що Z-звітом є денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій.

В розглядуваній ситуації судом першої інстанції при дослідженні Z-звіту за 05 липня 2013 року встановлено, що в цей день у господарській одиниці позивача не здійснювався продаж сигарет «Парламент».

При цьому жодних доводів щодо проведення ФОП ОСОБА_3 розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій контролюючим органом не наведено та відповідних доказів не подано.

За правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, Запорізький окружний адміністративний суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про недоведеність Токмацькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області правомірності прийняття оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінка судом доказів за своїм внутрішнім переконанням не означає допустимості їх необґрунтованої оцінки, при якій змістовно тотожні обставини отримують діаметрально протилежне тлумачення без зазначення причин для цього. Така оцінка обставин справи не може бути визнана об'єктивною.

У спірній ситуації зі змісту постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не вбачаються мотиви, що давали йому законні підстави для іншої оцінки обставин у справі. Проте, суд апеляційної інстанції фактично надав іншу юридичну оцінку обставинам справи, встановленим судом першої інстанції, без належного мотивування причин цього, адже судом апеляційної інстанції не встановлено нових обставин, як і не досліджено будь-яких нових доказів.

Згідно із статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.