Ухвала суду № 43409388, 18.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2015р. м. Київ К/800/63324/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

секретаря - Бруя О.Д.,

за участю представника позивача - Панченко Г.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі № 804/2891/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніснек Продакшн" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніснек Продакшн" (далі - ТОВ "Юніснек Продакшн") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2013 року № 0005321501.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що на підставі наказу ДПІ від 26 листопада 2013 року № 806 та направлення від 26 листопада 2013 року № 904 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань достовірності формування ТОВ "Юніснек Продакшн" залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за жовтень 2013 року, за результатами якої складений акт від 29 листопада 2013 року № 1135/151/32988606.

За висновками перевірки податковим органом встановлені порушення позивачем пункт 102.5 статті 102, абз."б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення ним залишку від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показник рядка 24 податкової декларації) за жовтень 2013 року на суму 4 860 832,00 грн.

Наведені порушення податковий орган обґрунтував тим, що ТОВ "Юніснек Продакшн" фактично у попередніх податкових періодах мало право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що виникло у нього за рахунок від'ємного значення податкових декларацій з податку на додану вартість починаючи з червня 2005 року, однак, не скористався правом на отримання суми бюджетного відшкодування в момент виникнення такого права, а саме з липня 2005 року в межах строку, встановленого пункту 102.5 статті 102 ПК України, у зв'язку із чим завищив залишок від'ємного значення за жовтень 2013 року, як фактично відсутній у періодах його виникнення.

На підставі наведеного акту перевірки, 06 грудня 2013 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005321501, яким ТОВ "Юніснек Продакшн" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 860 832,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як встановлено з матеріалів справи на час подання ТОВ "Юніснек Продакшн" декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації становив 5 020 495 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що строки давності застосовуються виключно до права платника податку на повернення надміру сплачених та відшкодування грошових зобов'язань та не розповсюджується на право зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Згідно з пунктом 200.7 статті 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, позивач не заявляв будь-яких сум до бюджетного відшкодування та не подавав розрахунок бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ТОВ "Юніснек Продакшн" правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, оскільки таке декларування залишку від'ємного значення позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами пункту 102.5 статті 102 ПК України.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу є не обґрунтованими, а прийняте податкове повідомлення-рішення є не правомірним.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: